07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 202/5718/24
провадження № 61-14447св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються- Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скиби Віталія Володимировича на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року, постановлену у складі судді Слюсар Л. П., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Макарова М. О., Свистунової О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії посадових осіб державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Амур-Нижньодніпровський ВДВС), Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк»), в якій просила суд:
- визнати неправомірною дії посадової особи Амур-Нижньодніпровського ВДВС, пов'язані з відмовою зняти арешт та оголошення заборони на майно ОСОБА_1 , накладений постановою від 18 жовтня 2012 року державним виконавцем Краснощоковим Л. В. у рамках ВП № НОМЕР_3, та яка викладена у листі від 26 квітня 2024 року № 40097;
- зобов'язати начальника Амур-Нижньодніпровського ВДВС зняти арешт та оголошення заборони на майно ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Краснощокова Л. В. від 18 жовтня 2012 року у рамках ВП № НОМЕР_3.
Скаргу ОСОБА_1 мотивувала тим, що на примусове виконання виконавчого листа № 2-1108/2011, виданого 17 листопада 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, 04 жовтня 2012 року Амур-Нижньодніпровський ВДВС відкрив ВП № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» боргу у розмірі 264 835,90 грн. Вказувала, що станом на 12 березня 2024 року встановлено, що 08 жовтня 2012 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС Краснощоковим Л. В. у ВП НОМЕР_4 накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Зазначала, що Амур-Нижньодніпровський ВДВС повідомив її представника, що ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання судового рішення № 2-1108/2011 Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, 28 жовтня 2015 року завершено на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з тим, що не виявлено фізичну особу та майно). Крім того, ВП № НОМЕР_3 знищено у зв'язку зі спливом строків зберігання.
Стверджувала, що 18 квітня 2024 року її представник звертався до Амур-Нижньодніпровського ВДВС із заявою про зняття арешту з її майна, однак 26 квітня 2024 року повідомленням № 40097 начальник Амур-Нижньодніпровського ВДВС відмовив з тих підстав, що боржник не надала докази погашення боргу. З такою відмовою посадової особи вона не погоджується, оскільки виконавчий лист за яким вона є боржником повернуто стягувачу у зв'язку з завершенням виконавчого провадження, строк пред'явлення його до примусового виконання сплив, проте залишився чинним арешт майна боржника.
На час звернення її представника до виконавчої служби, жоден виконавчий лист про стягнення із неї боргу на виконанні не перебував. У період з 28 жовтня 2015 року (повернення виконавчого листа стягувачу) до дня розгляду заяви про зняття арешту (18 квітня 2024 року) органами державної виконавчої служби не проводилися виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа. Також відсутні відомості про наявність будь-яких відкритих виконавчих проваджень, за якими вона є боржником. Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання, свідчить про безпідставність продовження дії арешту.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа (стягувач) - ПАТ «Фідобанк», на дії посадових осіб Амур-Нижньодніпровський ВДВС та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Скиби В. В. залишено без задоволення, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року - без змін.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 у ВП № НОМЕР_3 від 08 жовтня 2012 року, якою, як указує представник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В. В., накладений арешт та оголошена заборона на майно ОСОБА_1 , не виносилася. Із вимогами про визнання неправомірними дій посадової особи Амур-Нижньодніпровського ВДВС, пов'язану з відмовою зняти арешт та оголошення заборони на майно ОСОБА_1 , накладений постановою від 18 жовтня 2012 року державним виконавцем Краснощоковим Л. В. у рамках ВП № НОМЕР_3, заявник у цій справі до суду не звертався. Вимоги скарги у встановленому законом порядку заявником не змінювалися та не уточнювалися в суді першої інстанції. Однак, звернення до суду з вимогами про зобов'язання державного виконавця зняти арешт та оголошення заборони на майно ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Краснощокова Л. В., які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому не підлягають задоволенню.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що відмова суду першої інстанції зміни предмет скарги під час судового розгляду справи після дослідження доказів, узгоджується з приписами статті 49 ЦПК України, про що зазначено в оскарженій ухвалі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові, ухвалити нове про задоволення скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
04 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У листопаді 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
25 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (провадження № К/9901/20268/18), від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972/св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980/св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21)від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), від 03 лютого 2023 року у справі № 639/858/21 (провадження № 61-11506св22), від 10 січня 2024 року у справі № 569/6234/22 (провадження № 61-2690св23).
Заявник указує, що лише на стадії дослідження письмових доказів він з'ясував, що в тексті скарги допустив описку, зазначивши оскаржувану ухвалу про накладення арешту у ВП № НОМЕР_3 «08 жовтня 2012 року» замість правильного «18 жовтня 2012 року.
Відмовити у виправленні описки на підставі статті 49 ЦПК України, тобто після початку розгляду справи по суті, суд може позивачу у позовному провадженні.
Вказує, на судову практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із інформації з ВП-спецрозділ від 10 квітня 2024 року встановлено, що 04 жовтня 2012 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС винесено постанову про відкриття ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1108/2011, виданого 17 листопада 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення боргу у розмірі 264 835,90 грн, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ «Фідобанк».
17 квітня 2014 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровським ВДВС у ВП № НОМЕР_3 винесено постанову про розшук майна боржника.
28 жовтня 2015 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського у ВП № НОМЕР_3 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).
Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 12 березня 2024 року, встановлено, 18 жовтня 2012 року зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 13131731, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП № НОМЕР_3, видана 18 жовтня 2012 року, обтяжувач державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС Краснощоков Л. В.
28 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В. В. звернувся до Амур-Нижньодніпровського із заявою, в якій просив видати належним чином завірені копії документів: постанов про накладення арешту, постанов про закінчення виконавчого провадження, постанов про зняття арешту при наявності за: ВП № НОМЕР_5 постанова про арешт від 03 грудня 2009 року державного виконавця Солодовник С. О.; ВП № НОМЕР_6 постанова про арешт від 08 жовтня 2012 року державного виконавця Краснощокова Л. В.; ВП № НОМЕР_3 постанова про арешт від 18 жовтня 2012 року державного виконавця Краснощокова Л. В.
10 квітня 2024 року Амур-Нижньодніпровський ВДВС листом № 34724 повідомив адвоката Скибу В. В. про те, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебували наступні виконавчі провадження, боржник - ОСОБА_1 :
- ВП № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1108/2011, виданого 17 листопада 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» в особі ОСОБА_3 боргу у сумі 264 835,90 грн. Постановою 29 липня 2014 року на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачу;
- ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1108/2011, виданого 17 листопада 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» в особі ОСОБА_3 боргу у сумі 264 835,90 грн. Поставною від 28 жовтня 2015 на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ стягувачу;
- ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання ухвали № 2-12538/09, виданої 23 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ КБ «Приватбанк» накладено заборони: на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на вчинення дій спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: автомобіль ЗАЗ, модель ТК699Р, рік випуску 2008, тип ТЗ легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ; на грошові кошти, що обліковуються на всіх рахунках, у межах заявлених позовних у розмірі 50 351,20 грн; на все майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 у межах заявлених позовних вимог у розмірі 50 351,2 грн. Постановою від 08 грудня 2009 року на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю) повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
Крім того у листі зазначено, що надати більш детальну інформацію стосовно виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 не вбачається можливим, оскільки провадження знищено у зв'язку із закінченням термінів зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву.
18 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В. В. звернувся до Амур-Нижньодніпровського із заявою про зняття арешту, накладеного постановою від 18 жовтня 2012 року державного виконавця Краснощокова Л. В.
26 квітня 2024 року письмовим повідомленням за № 40097 начальник Амур-Нижньодніпровського ВДВС відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Скиба В. В., з тих підстав, що боржник ОСОБА_1 не надала докази про погашення боргу у ВП № НОМЕР_6 та ВП № НОМЕР_3. Для зняття арешту у рамках ВП № НОМЕР_5 необхідно звернутися до відділу державної виконавчої служби за місцем виконання.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт на майно боржника ОСОБА_1 у ВП № НОМЕР_3 накладено постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Краснощокова Л. В. від 18 жовтня 2012 року.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
31 жовтня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою передала справу № 2/1522/11652/11 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 (адміністративне провадження № К/9901/12587/18) щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.
Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила вказала, що такий відступ має полягати у висновку, який неодноразово викладався у постановах колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та підтриманий судами першої й апеляційної інстанцій у справі № 2/1522/11652/11, відмовляючи заявнику у задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів зі зняття арешту на невизначене майно. Тобто якщо виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, а не органу, який його видав, то виконавче провадження є незавершеним, а отже, і відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Останній, якщо вважає, що для продовження виконання виконавчого документа немає підстав, може ініціювати вирішення питання про визнання цього документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 27 листопада 2024 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду (провадження № 14-137цс24).
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах (зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, оскільки виконавчий лист повернуто стягувачу).
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/906/23 (провадження № 12-61гс24).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі № 202/5718/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Скиби Віталія Володимировича на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець