08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 298/684/13-ц
провадження № 61-5873ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , зацікавлена особа - Лютянська сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У травні 2013 року ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа - Лютянська сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, правонаступником якої є Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (далі - Костринська сільська рада),
в якій просила суд встановити факт її проживання
з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 19 червня 2013 року заяву задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та жінки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації шлюбу.
У 2021 році ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_5 (особи, яка не брала участь у справі) подав апеляційну скаргу на рішення Великоберезнянського районного суду від 19 червня 2013 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , задоволено.
Рішення Великоберезнянського районного суду від 19 червня 2013 року скасовано.
Заяву ОСОБА_2 , зацікавлена особа: Лютянська сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залучено
ОСОБА_6 до участі в справі як правонаступника ОСОБА_2 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року залучено Костринську сільську раду до участі в справі як правонаступника Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Великоберезнянського районного суду від 19 червня 2013 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
05 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 21 квітня
2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 07 травня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Також, у касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарження вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо можливості розгляду апеляційної скарги, поданої особою, у якої не були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Проте існує судова практика щодо правової позиції Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України у подібних правовідносинах
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць