08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 761/16955/23
провадження № 61-3244ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
(далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва
від 03 червня 2024 року стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу
в розмірі 39 000,00 грн. В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 24 лютого 2025 року, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року змінено, викладено його резолютивну частину у наступній редакції:
«Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 до
АТ «НАЕК «Енергоатом» про поновлення на роботі.
Скасувати наказ АТ «НАЕК «Енергоатом» від 16 лютого 2022 року № 204-к
«Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника служби супроводження роботи керівництва Виконавчої дирекції з персоналу АТ «НАЕК «Енергоатом»
з 17 лютого 2022 року.
Стягнути з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 135 640, 33 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.
Компенсувати АТ «НАЕК «Енергоатом» за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений судовий збір
у розмірі 21 419, 07 грн».
Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року змінено та викладено його резолютивну частину у такій редакції:
«Стягнути з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 витрати
на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції у розмірі 4 582, 50 грн».
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 витрати
на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в розмірі 5 287, 50 грн.
14 березня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Лисенко Г. О., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у цій справі.
17 березня 2025 року АТ «НАЕК «Енергоатом», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі № 761/16955/23.
17 березня 2025 року АТ «НАЕК «Енергоатом», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 761/16955/23.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційними скаргами:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко Г. О., на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року;
АТ «НАЕК «Енергоатом» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року;
АТ «НАЕК «Енергоатом» на додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 12 лютого 2025 року,
витребувано справу № 761/16955/23 з Шевченківського районного суду міста Києва, надано сторонам строк на подання відзивів на касаційні скарги
та відмовлено АТ «НАЕК «Енергоатом» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
18 квітня 2025 року АТ «НАЕК «Енергоатом», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду заяву про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року задоволено. Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Також ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко Г. О., на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
06 травня 2025 року ОСОБА_1, через підсистему «Електронний суд», подав
до Верховного Суду заяву про відвід судді-доповідача Сердюка В. В. від розгляду справи № 761/16955/23.
Заяву мотивовано тим, що всупереч ухвалі Верховного Суду від 07 квітня
2025 року в частині відмови АТ «НАЕК «Енергоатом» у задоволенні клопотання
про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня
2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2025 року задовольнив заяву АТ «НАЕК «Енергоатом»
про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку з аналогічних питань.
Зазначає, що представник АТ «НАЕК «Енергоатом Пушкар С. І. є очільником виконавчої дирекції з правового забезпечення АТ «НАЕК «Енергоатом», який здійснює поточний контроль та є відповідальним за ведення усіх судових справ АТ «НАЕК «Енергоатом», у тому числі і цієї цивільної справи, де суддею-доповідачем є Сердюк В. В., у період з 2017 року до 21 липня 2020 року займав посаду керівника секретаріату Вищої ради правосуддя і під час призначення судді Сердюка В. В. на посаду судді Верховного Суду мав ділові відносини із суддею у рамках призначення його на посаду судді Верховного Суду та в обох справах про дисциплінарне провадження щодо судді, що зумовлює його особисту зацікавленість та впливає на подальші рішення судді Сердюка В. В. у цій справі.
Викладене, на думку заявника, свідчить про наявність конфлікту інтересів
та викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Сердюка В. В. та дає підстави вважати його особисто зацікавленим у результаті розгляду цієї справи.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2025 року, 14 березня 2025 року, 17 березня 2025 року та 17 березня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді справи № 761/16955/23 визнано необґрунтованою та передано іншому судді, який не входить до складу суду, визначеного у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2025 року, на виконання вимог частини першої статті 33 ЦПК України, визначено суддю-доповідача Осіяна О. М.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В.задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони
з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ'єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів:
а) суб'єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об'єктивним у справі;
б) об'єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб'єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об'єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», № 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», № 16812/17 від 18 липня 2019 року).
Оцінивши доводи заяви, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді, а в більшій мірі зводять до не згоди з прийнятим колегією суддів рішенням про зупинення оскаржуваної постанови апеляційного суду. Підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, заявник не вказав.
Отже, викладені заявником обставини про упередженість судді не підтверджені будь-якими доказами, не є об'єктивно обґрунтованими. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Сердюк В. В. виявляє особисту упередженість. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу судді від участі у розгляді справи.
Такою підставою для відводу не може бути і твердження про те, що всупереч ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2025 року в частині відмови АТ «НАЕК «Енергоатом» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2025 року задовольнив заяву АТ «НАЕК «Енергоатом»
про зупинення виконання постанови апеляційного суду, оскільки саме
18 квітня 2025 року відкрито виконавче провадження № 77849338 з примусового виконання виконавчого документа у справі № 761/16955/23 про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2 135 640,33 грн., що підтверджено копією відповідною постанови про відкриття виконавчого провадження.
За позицією Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися
за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, № 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Докази, які б могли свідчити про упереджене ставлення судді Сердюка В. В.
до ОСОБА_1 , заявником не надані і в матеріалах касаційного провадження відсутні.
Оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу
для відводу судді Сердюка В. В., не дають підстав для сумніву у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Сердюка В. В. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,
Відмовитиу задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян