08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 161/3803/24
провадження № 61-5729ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 743 567,29 грн.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року залишено без змін.
02 травня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити у частині стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 167 973,80 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. Касаційна скарга представникаОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі представником заявника порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції від 20 березня 2025 року, отримано представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 02 квітня 2025 року через систему «Електронний суд», зазначає, що повний текст постанови Волинського апеляційного суду від 20 березня 2025 року виготовлено 02 квітня 2025 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті
394 цього Кодексу.
У пункті 5 частини першої статті 183 ЦПК України зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У постанові Волинського апеляційного суду від 20 березня 2025 року не вказано дати виготовлення повного тексту постанови.
З урахуванням наведеного, вищезазначені доводи представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки не надано доказів отримання повного тексту судового рішення. Обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У частині шостій статті 43 ЦПК України зазначено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 була сформована у системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії цієї касаційної скарги, представником заявника не надано. До касаційної скарги надано лише докази направлення представнику ОСОБА_3 - адвокату Самчуку А. М., повноваження якого у Верховному Суді не підтверджені.
За таких обставин, представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов'язкових підстав для такого оскарження з урахуванням вищенаведеного та надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії уточненої касаційної скаргиі доданих до неї матеріалів ОСОБА_3 , у порядку частини сьомої статті 43 ЦПК України.
3. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування майнової шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, алене менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Представник заявника оскаржує рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 575 593,49 грн (743 567,29 - 167 973,80 = 575 593,49 грн).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви
про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»), таким чином (575 593,49*1%) *200% *0,8 = 9 209,50 грн).
Отже, ураховуючи характер спору заявникові необхідно сплатити судовий збір
за подання касаційної скарги у розмірі 9 209,50 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати
докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо
касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої
статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет,
але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, ЦПК України,
Визнати наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року та постанови Волинського апеляційного суду від 20 березня 2025 року неповажними.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 березня 2025 року залишити без руху.
Надати представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько