07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 354/555/19
провадження № 61-7708св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Поляницька сільська ради Надвірнянського району Івано-Франківської області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування будинковолодіння з чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою адвоката Воєвідка Максима Ярославовича як представника ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року у складі судді Остапюк М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на будинковолодіння на АДРЕСА_1 , загальною площею 103,8 кв. м, житловою площею 69,0 кв. м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір дарування, посвідчений 06 серпня 2018 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Побережною І. М. за № 662; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1602085726110, номер запису про право власності 27366297, здійснений 06 серпня 2018 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Побережною І. М.; витребувати на його користь з незаконного володіння ОСОБА_3 будинковолодіння на АДРЕСА_1 .
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що у 1986 році помер його батько ОСОБА_6 ; після його смерті спадщину прийняла мати ОСОБА_5 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є його рідними братом і сестрою.
З 2012 року позивач постійно проживав разом із матір'ю, здійснював догляд за нею, для покращення умов проживання укріпив будинок, добудував ванну кімнату, провів воду і каналізацію, зробив інші ремонтні роботи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Позивач у шестимісячний термін звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про спадщину за законом на житловий будинок, оскільки немає правовстановлювальних документів на будинковолодіння.
Спірний будинок збудовано у 1950 році, і право власності на нього підтверджувалося записами у погосподарських книгах.
Разом із тим ОСОБА_2 , який з 1990 року вибув із села Яблуниця у місто Хмельницький, у 2018 році на підставі підроблених записів у погосподарських книгах, а згодом на підставі виписки із погосподарської книги за 2001-2005 роки зареєстрував право власності на спірне майно на себе і 06 серпня 2018 року подарував його своїй дочці ОСОБА_3 .
Однак згідно з випискою з погосподарських книг за 2011-2018 роки на обліку в домоволодінні перебувала їхня мати ОСОБА_5 .
Вважає, що договір дарування є недійсним, оскільки ОСОБА_2 набув право власності на будинок на підставі підроблених документів і не мав права його відчужувати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області рішенням від 12 вересня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав недійсною виписку із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, видану 27 червня 2018 року Яблуницькою сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42131406 від 19 липня 2018 року, 11:35:55, ОСОБА_7 , Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Визнав недійсним договір дарування, серія та номер: 662, виданий 06 серпня 2018 року Побережною І. М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу. Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42409877 від 06 серпня 2018 року, 17:07:31, приватний нотаріус Побережна І. М., Хмельницький міський нотаріальний округ, Хмельницька область. У задоволенні позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування та про витребування майна відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виправлення у погосподарській книзі за період з 2001 до 2005 року не завірені підписом секретаря чи голови виконкому, що суперечить законодавству. Право власності у ОСОБА_2 на спірний будинок виникло на підставі незаконних первинних документів (виписка з погосподарської книги за період 2001-2005 роки, а тому державна реєстрація права власності підлягає скасуванню.
Рішення виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 17 червня 2005 року № 21 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок» не призвело для відповідача юридичних наслідків і не було підставою для внесення виправлень до погосподарської книги в частині зміни голови домогосподарства.
Копія заяви ОСОБА_5 про надання дозволу на право власності на житловий будинок поганої якості, не містить адреси будинку, дати її реєстрації.
Вимоги про визнання недійсним договору дарування і скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на будинок, є похідними, тому також підлягають задоволенню.
Вимоги про визнання права власності на весь житловий будинок і його витребування є передчасними, оскільки це порушить права інших спадкоємців першої черги звернутися у встановленому законом порядку до нотаріуса для прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року змінив. Виключив з резолютивної частини рішення абзац другий такого змісту: «Визнати недійсною виписку з погосподарської книги, серія та номер 241/022-21/20, видану 27 червня 2018 року Яблуницькою сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області». В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не заявляв вимог про визнання недійсною виписки із погосподарської книги. Суд першої інстанції надав правову оцінку відомостям, які містить виписка із погосподарської книги, однак помилково зазначив таку обставину в резолютивній частині рішення.
В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Воєвідко М. Я. як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 539/5295/21, від 22 серпня 2022 року у справі № 442/678/20.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Державна реєстрація права власності не є підставою набуття такого права, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності. Суди належним чином не дослідили рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 17 червня 2005 року «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок» та створили правову невизначеність цього правовстановлювального документа.
На думку скаржника, будинок не може бути предметом спору в межах цієї справи. Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулась з позовом, матеріального права чи охоронюваного інтересу, на захист якого подано позов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
За життя ОСОБА_5 заповіту не склала.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є сини ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і донька ОСОБА_4 .
До спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 (постанова державного нотаріуса від 03 серпня 2018 року).
Відповідно до погосподарської книги за період із січня 1977 року до червня 1979 роки, головою сім'ї записаний ОСОБА_6 (чоловік ОСОБА_5 ), який помер у 1986 році.
Згідно із записами погосподарських книг за період з 1996 року до 01 січня 2015 року головою сім'ї записана ОСОБА_5 .
У погосподарській книзі за період з 2016 року до 2023 року першою записана ОСОБА_5 , з відміткою про смерть 25 вересня 2016 року, а другим ОСОБА_1 .
Разом з тим записи у погосподарській книзі за період з 2001 року до 2005 року містять виправлення. Першою у погосподарській книзі за цей період записана ОСОБА_5 як «голова сім'ї», що виправлено на «мати», а другим - ОСОБА_2 , внизу під прізвищем та ініціалами якого вказано: «голова сім'ї».
Рішенням Яблуницької сільської ради від 17 червня 2005 року № 21 (пункт 3) вирішено оформити право приватної власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .
У заяві ОСОБА_5 про надання дозволу на право власності на житловий будинок немає ідентифікуючих даних житлового будинку, окрім інформації про місце розташування будинку на участку Село, немає інформації про адресу будинку, дати заяви нечіткі, а дата її реєстрації у виконкомі Яблуницької сільської ради обрізана.
ОСОБА_1 з 2012 року зареєстрований і постійно проживав зі своєю матір'ю ОСОБА_5 до дня її смерті у АДРЕСА_1 , здійснював догляд за нею, вів спільне господарство (довідки виконавчого комітету Яблуницької сільської ради від 15 грудня 2014 року № 1617, від 28 вересня 2016 року № 1819, від 14 серпня 2018 року № 1227, акт обстеження матеріально-побутових умов від 15 серпня 2018 року, складений депутатом Яблуницької сільської ради).
03 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері.
Інші спадкоємці ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на час смерті спадкодавця разом із ним не проживали, заяв про прийняття спадщини не подавали.
19 липня 2018 року право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності є виписка з погосподарської книги, видана 27 червня 2018 року Яблуницькою сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).
Відповідно до цієї виписки з погосподарської книги за 2001-2005 роки у користуванні ОСОБА_2 є спірний житловий будинок загальною площею 80, 2 кв. м, житловою площею 50 м2, рік побудови - 1950-й, господарські споруди, літня кухня та земельна ділянка площею 1,31 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку.
03 серпня 2018 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва, оскільки спадкоємець не надав правовстановлювальних документів на це майно.
06 серпня 2018 року ОСОБА_2 подарував спірне нерухоме майно своїй дочці ОСОБА_3 .
За заявою позивача від 27 вересня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 190 КК України про те, що ОСОБА_2 шляхом шахрайства у 2018 році набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (кримінальне провадження № 12018090110000152 від 03 жовтня 2018 року).
09 жовтня 2019 року постановою слідчого закрито кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до довідки виконкому Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 14 серпня 2018 року № 1226, інформації управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області від 24 липня 2019 року ОСОБА_2 10 квітня 1990 року вибув із села Яблуниця, а з 10 вересня 1997 року зареєстрований на АДРЕСА_3 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення оскаржені тільки в частині задоволених вимог ОСОБА_1 , а тому переглядаються лише в цій частині.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказував, що він є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 , до складу спадщини якої увійшов житловий будинокз господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .
Позивач вважав, що ОСОБА_2 набув право власності на спірне домоволодіння на підставі підроблених записів у погосподарських книгах, яке в подальшому відчужив своїй дочці за договором дарування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14ц зроблено висновок, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), вказувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статті 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього (висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12; Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справа № 754/11747/18, від 10 лютого 2025 рокуу справі № 639/4094/15).
Отже, заявлені ОСОБА_1 вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірне домоволодіння за відповідачами, визнання недійсним договору дарування самі по собі не відповідають належному способу захисту, оскільки не забезпечують повного й ефективного захисту порушеного права власності позивача, та такі обставини повинні встановлюватися у межах справи про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Рішення судів в частині вирішення позовних вимог про витребування спірного будиноволодіння не оскаржується.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року і постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і визнання недійсним договору дарування та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу адвоката Воєвідка Максима Ярославовича як представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42131406 від 19 липня 2018 року 11:35:55, Цалин А. Б., Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»; визнання недійсним договору дарування, серія та номер 662, виданий 06 серпня 2018 року, видавник - Побережна І. М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42409877 від 06 серпня 2018 року, 17:07:31, приватний нотаріус Побережна І. М., Хмельницький міський нотаріальний округ, Хмельницька область, скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову у цій частині відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов