07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 2-756/11
провадження № 61-5758ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2024 року у складі судді Чішман Л. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі -ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 722,04 грн; 60,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 438,62 грн судового збору, а всього - 88 220,66 грн.
20 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_Ur_5, відповідно до якого ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до позичальників за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором від 14 березня 2007 року № 237/МК/2007-980.
На виконанні у Корольовському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебувало виконавче провадження від 25 березня 2021 року № 52367153 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра», з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-756/11.
25 березня 2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 52367153 на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявник звертав увагу на те, що у кредитній справі, яка була передана від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», відсутній виконавчий лист Богунського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2011 року по цивільній справі № 2-756/11 щодо виконання вищевказаного рішення. Вказував, що виконавчий лист разом із постановою було втрачено при пересилці. Доказів направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу надано не було.
Враховуючи зазначене, заявник просив видати дублікат виконавчого листа № 2-756/11, виданого 09 лютого 2011 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2007 року № 237/МК/2007-980.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відмовлено.
У травні 2025 року засобами поштового зв'язку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким видати дублікат виконавчого листа.
Безпосередньо у касаційній скарзі заявник виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 15 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд», докази чого додає до касаційної скарги.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надані ним докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2024 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2025 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не взято до уваги, що сам факт відсутності виконавчого документу у заявника та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Закон не покладає на стягувача обов'язок контролювати хід виконання судового рішення органами виконавчої служби, а відсутність доказів отримання банком повернутих виконавчих листів свідчить про їх втрату не з вини стягувача.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Такого висновку Суд дійшов з огляду на наступне.
Судами встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 лютого 2011 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2007 року № 237/МК/2007-980, у розмірі 87 722,04 грн, витрати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 60,00 грн та 438,62 грн сплаченого судового збору при зверненні до суду, з кожного.
На підставі вказаного рішення, 13 вересня 2016 року Богунським районним судом м. Житомира видано виконавчі листи.
Вказані виконавчі листи перебували на примусовому виконанні у Богунському ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
25 березня 2021 року державним виконавцем Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) винесено постанову про повернення виконавчого листа про стягнення боргу із ОСОБА_1 документа стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що боржник чи транспортний засіб боржника не виявлені протягом року з дня оголошення.
Відповідно до супровідного листа від 25 серпня 2021 року № 28734 Корольовський ВДВ у м. Житомирі Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) направив стягувачу - ПАТ «КБ «Надра» до відома та виконання постанову від 25 березня 2021 року, винесену при примусовому виконанні виконавчий лист № 2-756/11, що видав 13 вересня 2016 року Богунський районний суд м. Житомира.
20 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_Ur_5, згідно з яким ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 березня 2007 року № 237/МК/2007-980.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2023 року замінено стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», у виконавчому провадженні № 52418352 з примусового виконання виконавчого листа № 2-756/11, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором від 14 березня 2007 року № 237/МК/2007-980 у розмірі 87 722, 04 грн, 60,00 грн витрат на ІТЗ та 438,62 грн судового збору, а всього 88 220,66 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 4 квітня 2024 року замінено стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», у виконавчому провадженні № 52367153 з примусового виконання виконавчого листа № 2-756/11, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 237/МК/2007-980 від 14 березня 2007 року у розмірі 87 722,04 грн, 60,00 грн витрат на ІТЗ та 438,62 грн судового збору, а всього 88 220,66 грн.
Цією ж ухвалою відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа у даній справі з тих підстав, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не надано доказів, які підтверджують, що ПАТ «КБ «Надра» не отримувало та не передавало заявнику оригінал виконавчого листа та що цей виконавчий лист був втрачений заявником чи ПАТ «КБ «Надра» (акт про втрату).
20 травня 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» отримано лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому зазначено, що за результатами перевірки наявних виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра», виконавчий лист № 2-756/11 відсутній, оскільки до Фонду такий виконавчий лист не передавався і від органів державної виконавчої служби не надходив.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На час видачі виконавчого листа у справі 2-756/11 був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а на час звернення заявника до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчих документів був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до пункту 17.4 Розділу XIII Прикінцеві положення до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
Аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10, від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не надало доказів, які б свідчили про те, що оригінал виконавчого листа № 2-756/11, виданий Богунським районним судом м. Житомира 13 вересня 2016 року, втрачений, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення.
При цьому, судами враховано, що заявником не надано інших належних та допустимих доказів у порівнянні з тими, що були предметом судового розгляду попередньої заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 4 квітня 2024 року.
За таких обставин, встановивши, що заявником не подано доказів, які б свідчили про втрату дублікату виконавчого листа, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого листа.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та їх відображення в судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, спрямованими на уникнення виконання судового рішення про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судами норми права у частині вирішення питання про заміну сторони у виконавчих документах та видачу дубліката виконавчих листів є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» строк на касаційне оскарження ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2024 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого листа для пред'явлення його до виконання по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2025 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник