28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 2-2164/11
провадження № 61-4912ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Доніної Людмили Анатоліївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 24 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселеннята
У жовтні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левченко Н. А. 13 вересня 2004 року, зареєстровану в реєстрі за № 6036, видану від його імені на ім'я ОСОБА_3 для продажу квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Беззубою Н. А. 16 вересня 2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 4397, згідно з яким він продав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 24 вересня 2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 12942, згідно з яким ОСОБА_4 продала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди у здійсненні ним права власності на квартиру АДРЕСА_2 ;
- виселити ОСОБА_6 з квартири
АДРЕСА_2 .
26 лютого 2015 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 жовтня
2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левченко Н. А. 13 вересня 2004 року, зареєстровану в реєстрі за № 6036, видану від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 для продажу квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Беззубою Н. А. 16 вересня 2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 4397, згідно з яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 24 вересня 2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 12942, згідно з яким ОСОБА_4 продала ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2 .
Зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди у здійсненні ним права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Виселено ОСОБА_6 з квартири
АДРЕСА_2 разом з усіма проживаючими в цій квартирі особами.
15 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Доніна Л. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 26 лютого 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 24 жовтня 2024 року, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що вперше з касаційною скаргою вона звернулася в строк.
Указану касаційну скаргу було залишено без руху, однак належним чином своєчасно та повно усунути недоліки касаційної скарги не вбачалося можливим, оскільки ОСОБА_1 перебуває за межами України на лікуванні, має незадовільний стан здоров'я, що ускладнило її спілкування з адвокатом.
Водночас тільки у квітні 2025 року заявницею отримано належним чином оформлені та переведені українською мовою документи про стан здоров'я та інвалідність ОСОБА_7 .
Вважає, що пропуск строку на касаційне оскарження виник внаслідок обставин непереборної сили.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту постанови Одеського апеляційного суду
від 24 жовтня 2024 року зазначено 16 грудня 2024 року.
Строк на касаційне оскарження для ОСОБА_1 розпочався 17 грудня
2024 року та закінчився 15 січня 2025 року.
Встановлено, що 15 січня 2025 року заявниця зверталася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 26 лютого 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 24 жовтня 2024 року в цій справі.
17 лютого 2025 року вказану касаційну скаргу було повернуто заявниці, оскільки нею не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 27 січня 2025 року про залишення його касаційної скарги без руху.
Водночас з наданих копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні в Австрії з 08 серпня 2024 року, що підтверджено експертним висновком від 11 листопада 2024 року.
Документи про стан здоров'я ОСОБА_1 видані їй в Австрії з апостилем лише 11 квітня 2025 року, що позбавило можливості вчасно звернутися з касаційною скаргою повторно.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати звернення з касаційною скаргою вперше, та того, що, звертаючись вдруге з касаційною скаргою, заявниця надала переконливі докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження, пропущений строк має бути поновлений як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2018 року в справі № 907/50/16, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17, в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 521/8368/15-ц, від 18 грудня 2024 року в справі
№ 757/57816/20-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, заявниця вказує, що ОСОБА_1 належним чином не повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Доніній Людмилі Анатоліївні строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року та постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року.
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Доніної Людмили Анатоліївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року.
Витребувати з Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу
№ 2-2164/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська