Дата документу 01.05.2025 Справа № 1-1048/11
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11/807/7/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №1-1048/11Суддя-доповідач у 2-й інстанції ОСОБА_2
01 травня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підсудного ОСОБА_6
представника цивільного
позивача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію (з доповненням) підсудного ОСОБА_6 на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року, якою кримінальна справа в частині обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, який проживає у АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Санкт-Петербург, який проживає у АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Запоріжжя, яка проживає у АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м.Запоріжжя, яка проживає у АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Просяна Дніпропетровської області, який проживає у АДРЕСА_5 ,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Свєрдловськ, який проживає у АДРЕСА_6 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, закрита на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю складу злочину внаслідок декриміналізації,
Вказаною ухвалою районного суду кримінальна справа в частині обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК закрита на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю складу злочину внаслідок декриміналізації.
Цією ж ухвалою також вирішено ряд клопотань учасників провадження.
В апеляції підсудний ОСОБА_6 просив ухвалу скасувати та направити кримінальну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги мотивував тим, що суд, закриваючи кримінальну справу в частині обвинувачення за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК (в редакції 1960 року), не звернув уваги на те, що відповідно до ч.2 ст.6 КПК (в редакції 1960 року) якщо обставини, зазначені в пунктах 1, 2 і 4 цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 цієї статті, постановляє виправдувальний вирок. Виключення із кримінального кодексу ст.205 не означає, що в момент вчинення дій, які обвинувачення розцінює як злочин, такого складу не було. Між тим він під час всього розслідування справи та судового розгляду доводить ту обставину, що його дії були абсолютно законними.
В доповненнях до апеляції підсудний ОСОБА_6 просив ухвалу в частині закриття кримінальної справи щодо обвинувачення за ст.205 КК та в частині відмови в задоволенні клопотання про повернення справи на додаткове розслідування скасувати та направити кримінальну справу прокурору для організації додаткового розслідування. При цьому зазначив, що всім підсудним у цій справі, в тому числі і йому, пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК. Однак Законом України №3233-ХІ від 13.07.2023 року ч.4 ст.190 КК викладена в іншій редакції та диспозиція цієї норми закону не має жодного відношення до тих дій, які на думку сторони обвинувачення, вчинили підсудні, та які нібито утворюють склад цього злочину. А тому необхідне проведення досудового розслідування та винесення постанови про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.190 КК, яка погіршує становище обвинувачених в порівнянні із обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію підсудного ОСОБА_6 , який повністю підтримав доводи та вимоги своєї апеляції та наполягав на її задоволенні; представника цивільного позивача і прокурора, які заперечили проти апеляції та просили залишити ухвалу суду без змін; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом оскаржуваної ухвали, в провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, ч.3 ст.358 КК, ОСОБА_8 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.358 КК України, ОСОБА_9 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.358 КК, ОСОБА_10 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.358, ч.2 ст.191 КК, ОСОБА_11 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2,3 ст.358 КК, ОСОБА_12 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366 КК.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 заявив клопотання про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК.
Суд першої інстанції, задовольняючи зазначене клопотання, виходив з того, що 25.09.2019 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» №101-IX від 18.09.2019 року, яким з Кримінального кодексу України виключена ст.205, за якою обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 в межах цієї кримінальної справи.
З огляду на викладене, суд закрив кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК на підставі п.2 ч.1ст.6 КПК (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу злочину внаслідок декриміналізації.
Колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, повністю погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Так, з наданих матеріалів провадження вбачається, що у цій кримінальній справі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 органом досудового слідства було пред'явленому обвинувачення, в тому числі, і у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК.
Разом із тим, 25.09.2019 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» №101-IX від 18.09.2019 року, яким з Кримінального кодексу України виключена ст.205 КК.
Таким чином, цим законом здійснена повна декриміналізація злочину, передбаченого ст.205 КК. Тобто діяння, які підпадали під ознаки складу цього злочину, були декриміналізовані, а кримінальна відповідальність за їх вчинення скасована.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст.58 Конституції України).
Згідно зі ст.5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Закон, що має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні відповідного злочину.
Хоча статтею 6 КПК (в редакції 1960 року) не передбачалася декриміналізація злочинного діяння як підстава для закриття кримінальної справи, проте, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про закриття кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю складу злочину внаслідок декриміналізації, оскільки діяння інкриміновані в цій частині ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідно з вимогами Кримінального кодексу України не є кримінально караними.
На необхідність закриття кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК (в редакції 1960 року) у разі декриміналізації діяння орієнтував Верховний Суд України у своєму Аналізі судової практики застосування зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, вказавши на правильність такої судової практики. А тому колегія суддів не погоджується із аргументами апеляції підсудного ОСОБА_6 про те, що суд, в такому випадку, мав довести розгляд справи в цій частині до кінця та ухвалити виправдувальний вирок.
Отже, на переконання колегії суддів, ухвала суду першої інстанції є належно вмотивованою і в ній наведено відповідні обґрунтування та мотиви, якими керувався суд при прийнятті рішення про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК. Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановленого по справі судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на викладене підстав для задоволення вимог підсудного ОСОБА_6 про скасування ухвали суду про закриття кримінальної справи колегія суддів не встановила.
Крім того, в своїх доповненнях до апеляції підсудний ОСОБА_6 окрім вимоги про скасування ухвали в частині закриття кримінальної справи, зазначив також вимогу про скасування ухвали суду в частині відмови в задоволенні клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ст.347 КПК (в редакції 1960 року) передбачено вичерпний перелік судових рішень, на які може бути подана апеляція. Відповідно до цього переліку ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про повернення справи на додаткове розслідування оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Про неможливість оскарження ухвали в цій частині обґрунтовано зазначив і суд першої інстанції.
Отже колегія суддів з цих підстав вимоги і доводи підсудного ОСОБА_6 , викладені в доповненні до апеляції, щодо скасування ухвали суду в частині відмови в поверненні справи на додаткове розслідування, не вирішувала та не перевіряла і судове рішення в цій частині не переглядала.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.п.11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
Апеляцію (з доповненням) підсудного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25 грудня 2024 року, якою кримінальна справа в частині обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, закрита на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю складу злочину внаслідок декриміналізації, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом одного місяця з дня її оголошення.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4