Справа № 308/22289/23
05.05.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/521/23 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру від 15.12.2023 року відносно ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296, ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні № 12023071030002491 від 14.12.2023 року.
Скарга мотивована тим, що 15.12.2023 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 та ч.4 ст.185 КК України, тобто: у умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ч.1 ст. 296 КК України, а саме хуліганстві, тобто у грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше сховище, вчиненій в умовах воєнного стану.
Дане повідомлення про підозру адвокат вважає незаконним, безпідставним та необґрунтованим, посилаючись на наступне.
Враховуючи той факт, що сплив двомісячний строк з дня повідомлення про підозру ОСОБА_7 , а кримінальне провадження не було закрито або звернено до суду з обвинувальним актом, стає підставою для його оскарження.
Відповідно до наявних документів, які містяться у матеріалах кримінального провадження №12023071030002491 та з якими сторона захисту ознайомилась, встановлено, що письмове повідомлення про підозру складене слідчим без наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.296 та ч.4 ст.185 КК України, а по тексту повідомлення про підозру не зазначено суттєвих обставин, які були відомі слідчому на момент повідомлення про підозру та вказували на наявність в діях підзахисного складів вказаних інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Зазначає, що потерпілий ОСОБА_8 не подавав заяву про вчинення кримінального правопорушення з приводу крадіжки чи заволодіння будь-яким іншим способом належними йому ключами від транспортного засобу марки «Мазда 3», д.н.з НОМЕР_1 , не повідомляв про обставини у протоколі допиту потерпілого, добровільно їх видав органу досудового розслідування, факт незаконного заволодіння майна належного потерпілому ОСОБА_8 відсутній, матеріальних збитків потерпілому не завдано, а тому вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_8 подавав заяву про відсутність претензій до ОСОБА_7 з приводу отриманих ним тілесних ушкоджень, за обставин викладених в заяві від 14.12.2023, а також відсутністю в матеріалах кримінального провадження судово-медичної експертизи, яка може підтвердити ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень в ОСОБА_8 , то в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
Крім цього зазначає, що дії ОСОБА_7 виникли через заздалегідь не приязні відносини з потерпілим ОСОБА_8 , через події, які відбулись раніше, а тому вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутні мотиви явної неповаги до суспільства, і він застосовував насильство, що було зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, а тому в діях ОСОБА_7 , відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12023071030002491 від 14.12.2023.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 15.12.2023 року за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296, ч.4 ст.185 КК України у кримінальному провадженню 12023071030002491 від 14.12.2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора Головчака перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Аналіз змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді дає підстави зазначити про те, що вказане судове рішення вищевикладеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступне.
Підстави та порядок повідомлення про підозру визначено главою 22 КПК України (статті 276 - 279).
Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст.ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 були враховані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права слід вважати законним та обґрунтованим.
Так, з матеріалів судового провадження (журналу судового засідання - а.с.п. 87-89) вбачається, що слідчий суддя, приймаючи судове рішення, досліджував докази у судовому провадженні, які здобуто органом досудового розслідування у вказаному вище кримінальному проваджені й дав їм відповідну оцінку.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071030002491 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296, ч.4 ст.185 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2023 року.
15.12.2023 року громадянину ОСОБА_7 , у спосіб передбачений КПК України, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 та ч.4 ст.185 КК України, тобто: у умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ч.1 ст. 296 КК України, а саме хуліганстві, тобто у грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше сховище, вчиненій в умовах воєнного стану.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зі змісту цієї норми випливає, що можливість оскарження повідомлення про підозру, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, пов'язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими доводами. Підозра є мінімальним стандартом в аспекті доказування, для якого достатньо щонайменших ознак, які здатні переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише у разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки.
Цього припису кримінального процесуального закону слідчий суддя дотримався. В ухвалі зазначив, що наявна сукупність доказів, на його думку, давали слідчому підстави підозрювати ОСОБА_7 в указаних діяннях.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, яку подав адвокат ОСОБА_7 про незаконність та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів бере до уваги положення ст. 276 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Із поданої скарги та апеляційної скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник вважає те, що підозра вручена неналежним суб'єктом та був порушений порядок повідомлення підозри визначений КПК України, підозра не обґрунтована, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
При цьому, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження і вищенаведені докази, - дають обґрунтовані підстави вважати про імовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому діяння.
Крім того обґрунтованість підозри ОСОБА_7 вже була встановлена ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.03.2024 року про обрання запобіжного заходу та продовження дії запобіжного заходу, а також ухвалою слідчого судді про продовження строків досудового розслідування, які не скасовані.
В свою чергу, як встановила колегія суддів, сторона захисту до матеріалів за його скаргою на повідомлення про підозру не надав жодного доказу, який би міг хоча б якимось чином викликати сумніви у обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_7 15.12.2023 року підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду слідчого, який здійснював це повідомлення, анкетні відомості підозрюваної особи, номер кримінального провадження, зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 та ч.4 ст.185 КК України), короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 права підозрюваного, підпис слідчого ОСОБА_9 , який здійснив повідомлення, та при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 аналогічні, що і в скарзі до слідчого судді підстави, з яких заявник просить скасувати ухвалу слідчого судді, були предметом перевірки слідчого судді та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до переоцінки встановлених слідчим суддею фактичних обставин, яким дано вірну оцінку, а тому підстав для задоволення такої скарги немає.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивовано, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді