Справа 688/1277/25
№ 1-кп/688/132/25
Вирок
Іменем України
07 травня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці кримінальне провадження №12025244060000126 від 24.02.2025 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поляни Шепетівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 20.02.2025 близько 10 год 30 хв, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, без дозволу власника ОСОБА_5 та законного володільця ОСОБА_6 , не маючи інших законних підстав, переліз через огорожу та самовільно проник на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , після чого підійшов до сараю, та, пошкодивши металеві петлі на вхідних дверях, проник всередину, чим грубо порушив конституційне право власника ОСОБА_5 і законного володільця ОСОБА_6 на недоторканність житла та іншого володіння, що гарантоване кожному громадянину статтею 30 Конституції України.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.
Позиція сторони захисту.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення за вищенаведених обставинах визнав повністю, не заперечував фактичних обставин справи та правової кваліфікації вчиненого діяння, розкаявся у скоєному. Зазначив, що дізнався про те, що його колишня дружина ОСОБА_6 поїхала з дому на декілька днів, залишивши собаку, якого вони придбали під час перебування у шлюбі. Хвилюючись, що собака голодний, вирішив його забрати, а тому без дозволу проник на територію будинковолодіння та забрав собаку, при цьому пошкодив металеві петлі на дверях, бо не міг їх відкрити, щоб разом з собакою вийти з подвір'я.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у незаконному проникненні до володіння іншої особи, за встановлених судом обставин, об'єктивно підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами та процесуальними документами, дослідженими судом з метою оцінки допустимості доказів.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що є сусідкою потерпілої ОСОБА_6 , була присутня при тому, як обвинувачений ОСОБА_4 намагався проникнути на територію будинковолодіння, де проживає ОСОБА_6 , пояснюючи це тим, що хоче забрати собаку, бо він голодний. Вона намагалася зупинити обвинуваченого, пояснивши, що годує собаку, однак він не зважав. Вона пішла додому, де з вікна спостерігала, як обвинувачений ходив по території будинковолодіння, потім відігнув хвіртку, що була зачинена на замок, та, забравши собаку пішов з подвір'я.
Відповідно до витягу з ЄРДР №12025244060000126 від 24.02.2025, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, заяви ОСОБА_6 , до ЄРДР внесені відомості за заявою ОСОБА_6 про те, що 20.02.2025 близько 10 год 30 хв. ОСОБА_4 без її дозволу незаконно проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 , чим порушив її право на недоторканість житла та іншого володіння. Зареєстровано кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ст.162 ч.1 КК України.
ОСОБА_6 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, показаннями свідка та обвинуваченого.
Протоколом огляду місця події від 24.02.2025 з фото таблицями до нього, встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення є домоволодіння АДРЕСА_2 , саме те, на яке вказали обвинувачений та свідок у судовому засіданні.
26.02.2025 потерпіла ОСОБА_8 , якій на праві власності належить будинковолодіння АДРЕСА_2 , звернулась з заявою про притягнення її батька ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за незаконне проникнення до будинковолодіння.
Дані, здобуті під час дослідження в судовому засіданні письмових доказів, наданих стороною обвинувачення узгоджуються між собою, показаннями обвинуваченого та свідка обвинувачення.
Суд зазначає, що за правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Стаття 30 Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Суспільна небезпечність даного кримінального правопорушення полягає в тому, що воно порушує конституційне право громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше, як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє.
Суд зауважує, що твердження обвинуваченого про те, що він проник на територію будинковолодіння, що належить його донці, в якому проживає його колишня дружина, бо хвилювався за собаку, якого потерпіла залишила без догляду, не впливає на кваліфікацію вчиненого ним діяння і не зменшує суспільну небезпечність вчиненого ним діяння.
Оцінивши показання обвинуваченого, свідка, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.162 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне проникнення до житла.
Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, на обліку в органах пробації не перебуває.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, суд не встановив.
Мотиви призначення покарання
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З огляду на викладене та враховуючи конкретні обставини справи, наслідки, що настали, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді штрафу.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Речові докази стороною обвинувачення суду не надані..
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення не застосовувались.
Підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 120, 124, 128, 129, 373-374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн;
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_10