Справа № 451/632/25
Провадження № 3/451/329/25
іменем України
08 травня 2025 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Куцик-Трускавецька О.Б., розглянула матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та з Департаменту патрульної поліції УПП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, востаннє притягався до адміністративної відповідальності 17.04.2025 за ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП,
за частиною 2 статті 130 та частиною 5 статті 126 КУпАП,
установила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288514 від 02.04.2025, ОСОБА_1 , 02.04.2025 11 год 30 хв м. Теребовля вулиця Князя Василька 110А керував ТЗ будучи позбавленим права керування, чим вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 305952 від 20.04.2025, ОСОБА_1 , 20.04.2025 01 год 51 хв м. Радехів вулиця Патона 15, керував автомобілем ВАЗ 21093 номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Дане порушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307259 від 21.04.2025, ОСОБА_1 , 21.04.2025 10 год 00 хв м. Радехів вулиця Шевченка 2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керувати транспортним засобом Харківським районним судом від 26.02.2025.Притягаються повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307268 від 21.04.2025, ОСОБА_1 , 21.04.2025 о 10 год 00 хв м. Радехів вулиця Шевченка 2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у законному порядку в медичному закладі КНП Радехівської ЦРЛ, що підтверджує медичний висновок номер 46 від 21.05.2025. Притягався повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 130 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 306986 від 21.04.2025, ОСОБА_1 , 21.04.2025 01 год 00 хв м. Радехів по вулиці Стоянівська, керував транспортним засобом ВАЗ 21093 номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування, дане порушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 306990 від 21.04.2025, ОСОБА_1 , 21.04.2025 о 01 год 00 хв м. Радехів по вулиці Стоянівська, керував автомобілем ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 результат огляду проба позитивна 2.30 проміле алкоголю, що підтверджується тестом номер 1624. Водія від керування транспортним засобом було відсторонено, що зафіксовано на нагрудну боді камеру, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився, хоча своєчасно та у належний спосіб повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що Р. Семенюк не подавав на розгляду суду клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомляв суд про причини неможливості прибуття на виклик до суду, а також не подавав інших клопотань (витребування доказів, виклик свідків тощо).
Окрім цього, матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 висловлював усно або у письмовій формі аргументи щодо незаконності дій працівників поліції чи складеного відносно нього протоколу.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, суддя вважає, що в силу приписів частини 2 статті 268 КУпАП наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. У ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 280 та 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.
Пунктом 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції у процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частиною 2 статті 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного адміністративного правопорушення, який можливо вважати найбільш тяжким, тобто, суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, наслідками якого могли бути завдані його діями збитки або настанням негативних тяжких наслідків.
Стан сп'яніння, як узагальнене правове поняття це психічний стан особи в момент вчинення правопорушення, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини. При цьому знижуються передбачливість і обережність, зростають відхилення від нормальної поведінки та проявляються в більш широкому діапазоні небезпечна поведінка, неправильного сприйняття навколишнього та реагування на обстановку, яка склалась, втрачається реальне уявлення про те, що відбувається.
Положеннями статті 16 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Водієм, згідно з пунктом 1.10 ПДР, є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, Р. Семенюк одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130 та частиною 5 статті 126 КУпАП, доведена:
протоколами про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 288514 від 02.04.2025; серії ЕПР1 № 305952 від 20.04.2025; серії ЕПР1 № 307259 від 21.04.2025; серії ЕПР1 № 307268 від 21.04.2025; серії ЕПР1 № 306986 від 21.04.2025; серії ЕПР1 № 306990 від 21.04.2025;
протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 288492 від 02.04.2025;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4397299 від 31.03.2025, складеної уповноваженою особою за порушення Р. Семенюка, за що відповідальність передбачена частиною 4 статті 126 КУпАП;
постановою Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, алкотестера «Драгер 6820» ARLJ-0199, яким встановлено проведення огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння (алкотестер - 1,17 % проміле);
тестом на алкоголь, проведеним за допомогою спеціального технічного засобу, алкотестера «Драгер 6820» ARLJ-0199, яким встановлено результат огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння - 1,17 % проміле алкоголю;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.04.2025, яким засвідчується, що ОСОБА_4 пройшов огляд в КНП «Радехівська ЦРЛ» результат - позитивний;
висновком лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №46 від 21.04.2025, із якого вбачається, що ОСОБА_4 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, алкотестера «Драгер 6820» ARSC-0097, яким встановлено проведення огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння (алкотестер - 2,30 % проміле);
тестом на алкоголь, проведеним за допомогою спеціального технічного засобу, алкотестера «Драгер 6820» ARSC-0097, яким встановлено результат огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння - 2,30 % проміле алкоголю;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.04.2025, яким засвідчується, що Р. Семенюк від проходження огляду в КНП «Радехівська ЦРЛ» - відмовився;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4546464 від 21.04.2025, складеної уповноваженою особою за порушення Р. Семенюка п. 2.3 «в» ПДР України, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП;
долученими до матеріалів справи 7 компакт-дисків, на яких міститься відеофайли з місця події, знятими уповноваженою особою (поліцейським), в яких відображені обставини, що мали місце, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши вищевказані документи, відеофайли, суддя доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище доказів вчинення адміністративних правопорушень, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, та такими, що в достатній мірі повно доводять винуватість правопорушника у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, надають суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 26.02.2025, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить 10 місяців та 15 днів.
Суддя приймає до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечні, грубі адміністративні правопорушення, які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Крім того, ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, проте належних висновків для себе не зробив та знову вчинив суспільно-небезпечні грубі адміністративні правопорушення протягом року, що свідчить про його небажання робити для себе відповідні висновки та ставати на шлях виправлення.
При цьому, судом враховано, що відповідно до вимог статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Суддя зауважує, що відповідно до вимог статті 29 КУпАП суддя може вирішити питання про конфіскацію транспортного засобу, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, що полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може були лише транспортний засіб, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законом України. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі статті 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Адміністративні матеріали містять відомостей про належність т/з «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 на праві приватної власності - ОСОБА_5 .
Відтак, підстави для застосування до ОСОБА_3 стягнення у виді конфіскації транспортного засобу чи його оплатного вилучення - відсутні.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку призначити ОСОБА_6 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років 10 місяців 15 днів.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя Радехівського районного суду Львівської області, -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130 та частиною 5 статті 126 КУпАП і накласти стягнення:
за частиною 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки;
за частиною 5 статті 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобом, накладеного даною постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Харківського районного суду Харківської області від 26.02.2025, та на підставі частини 2 статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років 10 місяців 15 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Платіжні реквізити для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУДКСУ у Львівської області
Код отримувача: (ЄДРПОУ): 38008294
Банк отримувача: ГУК у Львівській області
Номер рахунку (IBAN): UA268999980313040149000013001
ЗКПО: 21081300
МФО: 899998
Призначення платежу: Штраф по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсок п'ять) грн 60 коп.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача: (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
ЗКПО: 22030106
МФО: 899998
Призначення платежу: 101;РНКППО;Судовий збір, Радехівський районний суд Львівської області.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяО. Куцик-Трускавецька