8 травня 2025 року м. Мукачево Справа №303/2393/25
2/303/789/25
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В
секретар судового засідання - Івашко М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» від імені якого діє Тараненко Артем Ігорович звернулося через систему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №990821622 від 02.02.2020 року в сумі 16918,40 грн. (в т.ч.: 6499,50 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10418,90 грн - заборгованість по відсоткам), а також понесених витрат у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
На виконання вимог частини шостої ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановив зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та виконав свій процесуальний обов'язок, надіславши на цю адресу копію ухвали про відкриття провадження по справі.
До позовної заяви позивачем було додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками (а.с. 82).
Представник позивача у змісті позовної заяви просив суд розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.
2 лютого 2020 року року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) на підставі Заявки на отримання грошових коштів в кредит, було укладено договір №990821622 від 02.02.2020 року (надалі - Договір), згідно з яким Кредитодавець надав відповідачу кредит в розмірі 6500,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,85% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.4 Договору сторони погодили, що у випадку користування кредитом понад строк встановлений у п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Згідно з пунктом 1.7 Договору розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2 цього Договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1).
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису вчиненого одноразовим ідентифікатором.
Кредитні кошти надано 02.02.2020 року в безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 зазначену ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит (а.с.27), що підтверджується платіжним дорученням від 02.02.2020 року (а.с.37), а також довідкою №11/2024 виданою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 38).
03.03.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору, в якій сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором на 30 днів, зі сплатою за користування кредитом 1,70% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (надалі - Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалось відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалосься їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права клієнта (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по платі суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В подальшому, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткові угоди №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року до Договору факторингу, якими продовжувався строк його дії та Договір факторингу укладався у новій редакції.
Згідно з пунктом 4.1 вищезазначеного договору факторингу (з урахуванням додаткової угоди №26 від 31.12.2020) визначено, що наявне право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» переходить в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №82 від 11.06.2020 до Договору факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Договором на загальну суму 15813,грн. (а.с.53).
В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до відповідача за Договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджується наявним у матеріалах справи договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2020 до нього, реєстром прав вимоги №8 від 17.12.2021 (а.с.55-62).
В свою чергу, 14.02.2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022 року відступило право вимоги до відповідача за Договором ТОВ «Юніт Капітал» (а.с. 63-68).
По відношенню до вищевказаних фактичних обставин справи, суд наводить наступні норми права та мотиви їх застосування.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов'язання за Договором, відповідачем не виконані.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заборгованість Позичальника станом на 13.03.2025 (розрахунки заборгованості, а.с. 69-71, виписка з особового рахунку за Договором, а.с. 72) складає суму 16918,40 грн (в т.ч.: 6499,50 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10418,90 грн - заборгованість по відсоткам), підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
Положеннями статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування даних витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у Рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу, уповноважений представник позивача надав суду разом з позовною заявою: договір про надання правничої допомоги №10/03/25-02 від 10.03.2025 року та додаток №1 до нього, що укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (надалі - Адвокатське об'єднання), додаткову угоду №11 від 10.03.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/03/25-02 від 10.03.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність №4956, видане 24.04.2012 року, копію довіреності на представництво інтересів позивача від 04.12.2024 року.
Так, вартість послуги за складання позовної заяви за 2 год. становить 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника на 2 год. - 1000,00 грн.
Зазначені послуги були надані Адвокатським об'єднанням позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2025 (а.с. 77).
Разом з тим, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами, а тому така вимога підлягає задоволенню.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2422,40 грн. (а.с. 17) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» суму 16918,40 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 40 копійок) гривень (в т.ч.: 6499,50 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10418,90 грн - заборгованість по відсоткам) заборгованості за договором №990821622 від 02.02.2020 року.
2.1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» суму 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривні у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 6000,00 гривень (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, 02094, м.Київ, вул. Ю.Поправки, буд. 6, оф. 21.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя В.В. Кость