справа № 936/329/25
Провадження № 2/936/112/2025
08.05.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі
головуючої судді Сухої Н.І.
за участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34 400,46 грн,
Стислий виклад позиції сторін.
Позивач, в інтересах якого діє представник Костюшок П.М., звернувся до суду з вище зазначеним позовом про стягнення 34 400,46 грн заборгованості за кредитним договором, який мотивує тим, що 25.12.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7406673, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначено у п.10 кредитного договору.
27.09.2024 між ТзОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27092024, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №27092024 від 27.09.2024, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34 400,46 грн, з яких: 9 992 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 408,46 грн - сума заборгованості за процентами.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив виплату грошових сум у строки, передбачені кредитним договором.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПВ» за договором про споживчий кредит №7406673 від 25.12.2023 в загальній сумі 34 400,46 грн, з яких: 9992 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 408,46 грн - сума заборгованості за процентами, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Всього позивач просить стягнути з відповідача 34 400,46 грн заборгованості.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, однак у позовній заяві зазначили про розгляд позовної заяви без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Відповідач до суду скерував заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю, щодо їх задоволення не заперечує.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 25.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10.04.2025, у зв?язку із неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 30.04.2025 та 08.05.2025.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
25.12.2023 між ТОВ "Авентус Україна" «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №7406673, у відповідності до п.п. 1.3 - 1.5.1 кредитного договору кредит надано в розмірі 10 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,20% кожен день строком на 360 днів. Відповідно до п.2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .
27.09.2024 між ТзОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27092024, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід?ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №27092024 від 27.09.2024, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34 400,46 грн, з яких: 9 992 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 408,46 грн - сума заборгованості за процентами.
Всупереч умовам договорів, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки попереднього кредитора.
Вищенаведеніобставини стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення стягнення 34 400,46 грн заборгованості за кредитним договором.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ст.530 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторонни домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Як вбачається з наданих ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" між 25.12.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7406673, договір укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Відповідачем відповідно до розрахунків заборгованості за договорами споживчого кредиту та позики не здійснено оплату та відповідно до розрахунків заборгованості за цими договорами, відповідачем не виконано свого зобов'язання перед позивачем.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що з підписанням зазначеного договору між сторонами виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.
ТОВ "Авентус Україна" взяті на себе за цим договором зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідачу. Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.
Всупереч положень частини 1 статті 81 ЦПК України відповідачем не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору та договору позики, у передбачені ним строки заборгованість не погашена.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушує взяте на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача за договором про споживчий кредит №7406673 в розмірі 34 400,46 грн, з яких: 9992 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 408,46 грн - сума заборгованості за процентами.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін протии України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук протиУкраїни", no. 4241/03, від 28.10.2010).
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повномуобсязі.
Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 258, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором про споживчий кредит №7406673 від 25.12.2023 в розмірі 34 400,46 (тридцять чотири тисячі чотириста) гривень 46 копійок та 3 028 (три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін:
позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Суха Н.І.