Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1782/25
07.05.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючий-суддя Надопта А.А.,
секретар судового засідання-Стрижак О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання права власності в поряду спадкування,
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Виноградівської міської ради про визнання права власності в поряду спадкування.
Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки- ОСОБА_2 .
На випадок своєї смерті, рідний брат позивачки ОСОБА_2 , заповідального розпорядження не залишив.
Після смерті брата позивачки, відкрилась спадщина в тому числі на 1/4 (одну четверту) частини спадкового житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 одноособово спадщину після смерті свого брата прийняла, у визначений 6-ти місячний строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців, та спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України, немає.
У зв'язку з необхідністю отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Юска Н.М., із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом, було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом по тій причині, що позивачкою не було представлено правовстановлюючого документу на частку у спадковому будинку.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою своєчасно про день, час та місце підготовчого судового засідання, у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити (а.с.31).
Відповідач-представник Виноградівської міської ради, будучи належним чином повідомленим своєчасно про день, час та місце підготовчого судового засідання у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо визнання позову не висловив (а.с.32).
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.
У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки- ОСОБА_2 (а.с.6), який на випадок своєї смерті, заповідального розпорядження не залишив.
Після смерті брата позивачки, відкрилась спадщина в тому числі на 1/4 (одну четверту) частини спадкового житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 одноособово спадщину після смерті свого брата прийняла, у визначений 6-ти місячний строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців, та спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України, немає, поскільки рідний брат позивачки своєї сім'ї не створив, а його батько- ОСОБА_2 -помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_3 -померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Рішенням Виноградівського районного суду від 21.02.2020 року по справі №299/3936/19 (а.с.12-16)
Разом з цим, за відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, відповідачем має виступати територіальна громада як остаточний правонаступник у спадковому майні за ст. 1277 ЦК України. Оскільки повноваження реалізуються територіальними громадами переважно через місцеві ради та їх виконавчі комітети, цілком прийнятними є також позови до територіальних громад в особі місцевих ради або їх виконкомів. Наведена правова позиція підкріплюється судовою практикою, а саме постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 (абзац другий пункту 24), а саме: суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачамиє територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Так, відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до виготовленого Технічного паспорту від 13.03.2025 року та Довідки, за №325 від 25.03.2025 року, виготовлених КП Виноградівського РБТІ, (а.с.19, 23-26) вбачається, що житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , рахується за позивачкою ОСОБА_1 , 3/4 (трьох четвертих) частині, згідно до Рішення Виноградівського районного суду від 21.02.2020 року по справі за №299/3936/19, решта 1/4 (одна четверта) частини, рахується за батьком позивачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Договору купівлі-продажу, виданого Виноградівської державною нотаріальною конторою за №1515 від 27.07.1970 року (а.с.20-22).
Як встановлено, Рішення Виноградівського районного суду від 21.02.2020 року по справі за №299/3936/19, рідний брат позивачки ОСОБА_2 , успадкував 1/4 (одну четверту) частки, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_2 , однак відповідне право у державних органах не зареєстрував.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Отже, в зв'язку з необхідністю отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Юска Н.М., із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.
Нотаріусом заведено відповідну спадкову справі, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.12.2024 року (а.с.18 ).
Однак нотаріусом, було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом по тій причині, що позивачкою не було представлено правовстановлюючого документу на частку у спадковому будинку, у зв'язку з чим позивачка не змогла представити нотаріусу Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як того вимагає Положення про порядок вчинення нотаріальних дій, нотаріусом було роз'яснено про необхідність звернутися з даним питанням до Виноградівського районного суду, що стверджується відмовою нотаріуса за №15/46/2024/02-14 від 05.03.2025 року (а.с.11).
Так, дійсно у відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 295/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, Витяг з Реєстру прав власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п.37 постанови №5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Оскільки оформлення спадщини у нотаріальному порядку виявилося об'єктивно неможливим, відсутні перешкоди для переходу права власності на предмет позову в порядку спадкування за законом в судовому порядку, то позивач звернувся до суду на підставі ст.392 ЦК України не безпідставно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265,268 ЦПК України, ст.ст.392,1216-1218, 1261,1268 ЦК України, суд
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), право власності на 1/4 (одну четверту) частки житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , (загальною корисною площею 84,6 кв.метрів, в тому числі 51,9 кв.метрів житлової площі).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийА. А. Надопта