Справа № 346/2048/25
Провадження № 3/346/944/25
06 травня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О.П. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , її представника, адвоката Федасюка Л. Д., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП)
в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253489 від 15.04.2025 року вказано, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 13.02.2025 року близько 12 год. у приміщенні Печеніжинського ліцею Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, що за адресою: с. Печеніжин, вул. Шевченка, буд. 1, Коломийського району Івано-Франківської області, насміхався з малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є дитиною з особливими потребами та навчається на інклюзивній формі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просить закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адмінправопорушення, оскільки вона та її син попросили пробачення у малолітнього ОСОБА_4 та його матері. Крім того, малолітній ОСОБА_4 сам накинувся на сина ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначає, що не має претензій до ОСОБА_1 та її вказаного сина, останні вибачились перед нею та її сином, спір відсутній. У зв'язку із цим вона просить закрити провадження у справі на вищевказаній підставі.
Суддя, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з вимог ст. 280 цього Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Наявність протоколу про адміністративне правопорушення не є достатніми доказом, оскільки за його допомогою не можливо дослідити всі обставини правопорушення, які підлягають встановленню.
Судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено тих доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість ОСОБА_1 та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, щодо факту невиконання ОСОБА_1 конкретних обов'язків, які передбачені ст. 150 СК України.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.
Крім того, потерпіла ОСОБА_2 вказала, що жодних претензій до ОСОБА_1 не має.
З огляду на вищенаведене суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження за наслідками судового розгляду. У зв'язку із цим провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 7, 245, 221, 251, 247, 280, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Калинюк О. П.