Справа № 202/14138/23
Провадження № 1-в/191/103/25
іменем України
08 травня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537-539КПК України, -
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537-539КПК України.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
1) Вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.10.2023 р. з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2024 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України , а саме:
- 20.04.2023 року (сума завданої майнової шкоди становила 3500,00 грн.) вартість викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення, не підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX),
- 02.06.2023 року(сума завданої майнової шкоди становила 682,67 грн.) вартість викраденого майна не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення;
- 07.06.2023 року (сума завданої майнової шкоди становила 1732,17 грн.) вартість викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення - до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.03.2023 року остаточне покарання призначено у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк призначеного покарання за даним вироком покарання строк частково відбутого покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2023.
2) Вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17.03.2023 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення 29.11.2022 року кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України (сума завданої майнової шкоди становила 8541,56 грн.) вартість викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення, не підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону України №3886-IX) - до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання визначено у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, поглинуто покаранням призначеним вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2023 року. Строк покарання рахувати з моменту затримання, в порядку виконання вироку.
3) Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2023 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення:
- кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України: 20.05.2022 року (сума завданої майнової шкоди становила 26012,78 грн.) вартість викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення, не підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону України №3886-IX); 21.05.2022 року (сума завданої майнової шкоди становила 983,00 грн.) вартість викраденого майна не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення - до 5 років позбавлення волі,
- кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати після набрання вироку законної сили з дня затримання.
Початок строку покарання засудженого ОСОБА_4 - 10.01.2024 року, а кінець строку покарання - 10.08.2029 року.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно із п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 2481,00 грн. у 2022 році, до 2684,00 грн. у 2023 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, у зв'язку із декриміналізацією частини вчинених ОСОБА_4 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначених покарань за крадіжку майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року:
-по вироку Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.10.2023 р. з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2024 року, за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України щодо епізодів: 02.06.2023 р.(сума завданої майнової шкоди становила 682,67 грн.), 07.06.2023 р. (сума завданої майнової шкоди становила 1732,17 грн.);
-по вирокуІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2023 року, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України щодо епізоду 21.05.2022 р.(сума завданої майнової шкоди становила 983,00 грн.), що на момент вчинення правопорушення не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із зазначеним, заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки вищевказані вироки в повній мірі не підпадають під дію вищевказаного закону, так як вартість викраденого майна щодо деяких епізодів перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення, а також ОСОБА_4 засуджено за вчинення інших кримінальних правопорушень караність за які законом не усунена, то ОСОБА_4 не підлягає негайному звільненню з установи виконання покарань.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд, -
Клопотання задовольнити частково.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2023 року покарання, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в частині епізоду 21.05.2022 р.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.10.2023 р. з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2024 року покарання, за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України, в частині епізодів 02.06.2023 р., 07.06.2023 р.
Вважати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20.10.2023 р. з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2024 року покарання за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.
В іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1