Справа № 181/1189/25
Провадження № 3/206/922/25
08 травня 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Поштаренко О.В., розглянувши в залі суду в м. Дніпро справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНЛ/М № 1207 від 27.03.2025, ОСОБА_1 , 27.03.2025 перебував на території тимчасового розташування військової частини та виконував обов'язок військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду в АДРЕСА_2 . Встановлено, що солдат ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , близько 19:00 був виявлений командиром відділення молодшим сержантом ОСОБА_2 в/ч НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) під час виконання обов'язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини, у зв'язку із чим уповноваженим було прийнято рішення направити солдата ОСОБА_1 на огляд до підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою встановлення стану (ступеню) алкогольного сп'яніння. Перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджується тестом на алкоголь №3870 від 27.03.2025 року (0,722 проміле) та поясненнями ОСОБА_1 . Таким чином, за викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваним по мобілізації, на посаді робітника підсобника в/ч НОМЕР_2 , перебував на території тимчасового розташування військової частини та виконував обов'язок військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, порушив свої статутні обов'язки, вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 у судове засідання 08.05.2025 року не з'явився, в протоколі зазначив, що свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнає в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
Суддею досліджено наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення ДНЛ/М № 1207 від 27.03.2025 (а.с. 1-3);
- результати тесту 00003870 від 27.03.2025, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2025 перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,722 проміле) (а.с. 3а)
- акт № 3870 від 27.03.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4);
- копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с. 7);
- постанова судді Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю. від 11.04.2025 про задоволення подання Межівського районного суду Дніпропетровської області та направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП до Самарського районного суду м. Дніпропетровська для здійснення судового розгляду (а.с. 15-16).
ІV. Оцінка суду: Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя враховує таке:
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Диспозиція ч. 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних,слабоалкогольних напої вабо вживання наркотичних засобів,психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями,військовозобов'язаними та резервістами підчас проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, які не суперечать один одному та узгоджуються між собою, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ДНЛ/М2 № 1207 від 27.03.2025; результатом тесту 00003870 від 27.03.2025, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2025 перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,722 проміле) (а.с. 3а), актом № 3870 від 27.03.2025 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 .
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст.33КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст.33КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що обставиною, що пом'якшує правопорушення є щире розкаяння винного, обставин, що обтяжують правопорушення судом не встановлено.
При обранні виду та розміру адміністративного стягнення, враховую ступень вини правопорушника, його особу, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст.172-20КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі викладеного, кеpуючись ч.3 ст. 172-20, статтями 283, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя О.В. Поштаренко