Справа № 214/3688/25
2/214/3225/25
про відмову у відкритті провадження по цивільній справі
05 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 (рос. ОСОБА_2 ) до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про стягнення недоплаченої суми пенсії, моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 30.04.2025, в якій просить суд: виплатити йому всю суму недоотриманої пенсії та моральну шкоду.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначає, що у квітні 2025 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не виплатило належну йому пенсію за договором обов'язкового державного пенсійного страхування при укладенні трудового договору 02.07.1962. Вважає, що пенсійний фонд не доплатив йому пенсію, чим спричинив моральну шкоду, у зв'язку з чим наводить власний розрахунок недоотриманої пенсії з 25.06.2006 в сумі 18 618 946 грн. з посиланням на положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та моральної шкоди - 2 200 000 грн.
За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали передано судді Євтушенку О.І. 30.04.2025.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
У відповідності до ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси у способи, визначені законом.
Вжитий у цій нормі термін «суб'єкт владних повноважень» згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу або іншого суб'єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (п.1 ч.1 ст.19 КАС України). Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Крім того, ч.5 ст.21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз наведених норм ЦПК України та КАС України дає підстави для висновку про те, що у порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої виключно суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою безпосередньо до суб'єкта владних повноважень щодо вчинених ним дій, прийнятих рішень (бездіяльності).
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом ПФУ.
Як визначено п.11 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління Пенсійного фонду України підпорядковуються Пенсійному фонду України та безпосередньо відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України. Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 вказаного Положення).
Виходячи з підпунктів 7, 8 пункту 4 зазначеного Положення управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Отже, відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
З позовних вимог у цій справі вбачається, що позивач по суті просить виплатити йому недоотриману пенсію (тобто борг за пенсійними виплатами в результатами невірного розрахунку розміру пенсії) та моральну шкоду, відповідачем заявляє ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, тобто суб'єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу.
Таким чином, за вказаними позовними вимогами між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №750/1668/17 та від 04.03.2020 у справі №757/63985/16.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем помилково визначено предметну юрисдикцію спору за правилами цивільного судочинства, в той час як спір стосовно недоотриманої суми пенсії та відшкодування моральної шкоди є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя при вирішенні питання про відкриття провадження по справі відмовляє у такому відкритті.
Зважаючи на наведені положення, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі, оскільки пред'явлений ОСОБА_1 позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.186 ч.1 п.1, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (рос. ОСОБА_2 ) до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про стягнення недоплаченої суми пенсії, моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із позовною заявою повернути позивачеві.
Копію позовної заяви залишити в матеріалах цивільної справи.
Ухвала набирає законної сили через 15 днів з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.І. Євтушенко