Справа № 214/1472/25
3/214/910/25
Іменем України
27 лютого 2025 року 27 лютого 2025 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Козацьке Бериславського району Херсонської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
29.01.2025 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_1 на території ринку «Ювілейний», розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Покровська, 26А, здійснювала провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, а також здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме горілки, без марок акцизного податку та без державної ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності. Продаж здійснювала систематично з метою отримання прибутку.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, що підтверджується підписом у відповідній графі протоколу, заяв не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до положень ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП, передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Тобто, об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Стаття 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії, може бути лише суб'єкт господарювання.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності.
Згідно протоколу огляду, наявного в матеріалах справи, у приміщенні кафе без назви, яке розташоване за адресою: вул. Покровська, 26А в м. Кривий Ріг, було виявлено та вилучено одну пластикову пляшку горілки об'ємом 0,5 л. без етикетки та без марки акцизного податку.
Однак, жодних відомостей про особу, яка здійснює господарську діяльність у вказаному кафе, а також вид такої діяльності, матеріали справи не містять і в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №406612 від 29.01.2025 року не враховано відсутність державної реєстрації ОСОБА_1 , як суб'єкта підприємницької діяльності, а тому вона не може бути притягнутою до адміністративної відповідальності за здійснення без ліцензії господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно ст. 42 ГК України, ст. 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ГК України суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону.
У відповідності до законодавства України, діяльність означає систематичні дії особи, спрямовані на досягнення певного результату, які підпадають під дії цього закону, тобто вчинення 3 і більш разів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, відповідальність за яке передбачена згідно з ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, протокол було складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП. В матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ОСОБА_1 господарською діяльність з продажу алкогольних напоїв, отримання нею доходу від такої діяльності. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
До наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких кожен зі свідків зазначив про придбання алкоголю у кафе, яке розташоване у буд. АДРЕСА_2 , суд відноситься критично, оскільки такі пояснення не доводять факту придбання горілки саме у ОСОБА_1 та систематичність здійснення нею продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Крім того, санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачається накладення штрафу з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої, проте матеріали справи не містять доказів вилучення у ОСОБА_1 грошей, отриманих за продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Отже, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльністю, тобто отримувала прибуток або досягнула економічні, соціальні та інші результати від продажу алкогольних виробів без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а також матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів систематичності такої діяльності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява № 926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо вилученої згідно квитанції №277 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення ВАД №406612, рідини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Поняття акцизного податку визначено в Податковому кодексі України та Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Так, відповідно до п. 14.1.4. ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Згідно з п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Зберігання підакцизних товарів, їх транспортування, без акцизних марок в Україні заборонено, що тягне адміністративну та кримінальну відповідальність, а тому з урахуванням положень ст. 226.11 та ст. 227 Податкового Кодексу України, усі такі товари підлягають знищенню, як такі, що не можуть бути транспортовані по території України та вивезені з неї, без акцизних марок.
Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо умови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов'язковому вилученню з обігу.
Оскільки рідина, яка була вилучена у даній справі, не має марок акцизного збору, то, зважаючи на вказані вимоги законодавства, така відноситься до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягає знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 247, 268, 283-285 КУпАП, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
Вилучену згідно квитанції №277 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення ВАД №406612, рідину, об'ємом 0,5 л., яка зберігається у відділенні поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Попов.