Справа № 214/1372/25
3/214/884/25
Іменем України
01 травня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,-
04.02.2025 року, о 15 годині 43 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21101», н/з НОМЕР_1 , рухаючись в районі будинку 7 на пр. Миру в м. Кривому Розі, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ 110307», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім цього, 04.02.2025 року, о 15 годині 43 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21101», н/з НОМЕР_1 , рухаючись в районі будинку 12 на пр. Миру в м. Кривому Розі, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10 (а) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв не надав.
З урахуванням позиції Європейського суду з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги наведене та з урахуванням того, що вимогами ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, під час судового розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та у відповідності до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП справу про адміністративне правопорушення №214/1373/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП слід об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за №214/1372/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та присвоїти їм спільний номер справи №214/1372/25.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.10 (а) ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При вирішенні питання про наявність або відсутність вини водіїв у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у випадку дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох транспортних засобів, суди мають керуватися правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.11.2014 року у справі №5-18кс14, відповідно до якої обов'язковим є з'ясування причинного зв'язку між конкретним порушенням Правил дорожнього руху (ПДР) та наслідками, що настали. Тобто, не лише сам факт порушення, а й його вплив на виникнення ДТП має бути належно встановлений. Також необхідно дослідити черговість та характер порушень з боку кожного учасника події; з'ясувати, хто саме створив небезпечну дорожню ситуацію, яка призвела до аварії; визначити ступінь участі кожного водія у заподіяній шкоді (внесок у причинно-наслідковий зв'язок). Особливість встановлення причинного зв'язку в справах про ДТП полягає в тому, що він має встановлюватися не просто між діями водія та наслідками, а між порушенням ПДР і шкідливими наслідками. Цей підхід забезпечує більш об'єктивне з'ясування обставин автопригод та дозволяє уникнути формального покладення відповідальності лише на основі самого факту участі у ДТП.
Суд, виходячи з наведеного, всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №238466 та за №238473 від 04.02.2025 року, пояснення потерпілого, схему місця ДТП від 04.02.2025 року та фототаблицю до неї, а також відомості, які містяться на відеозаписі про фіксацію обставин, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 за №238466 та за №238473 від 04.02.2025 року, в тому числі залишення ОСОБА_1 місця ДТП, приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинив порушення вимог, передбачених пунктами 2.10 (а), 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України.
З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, є доведеною. Відповідальність за ці правопорушення настає у зв'язку з порушенням ПДР України, яке перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням шкідливих наслідків.
Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП, оскільки найбільш тяжким із вчинених порушень є правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, суд вважає за доцільне застосувати санкцію саме за цією статтею.
Отже, суд ухвалює рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ст. 122-4 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 122-4, 124, 268, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В. В. Попов.