Справа № 214/858/25
3/214/677/25
Іменем України
31 березня 2025 рокусуддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-
18.01.2025 року, о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за місцем свого мешкання на АДРЕСА_1 , вчинив відносно громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: бив по голові та погрожував розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але не з'явився без поважних причин, а також не подав заяву про відкладення розгляду справи чи необхідність особистої присутності, суд дійшов висновку, що розгляд може бути проведений у його відсутність.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, не є обов'язковою у судовому засіданні, якщо інше не передбачено законом або не визнано необхідним судом.
Такий підхід відповідає вимогам законодавства, спрямований на забезпечення оперативності судового процесу та виключення можливих спроб затягування розгляду справи з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Психологічне насильство, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Суд, виходячи з наведеного, всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ за №413104, заяву та пояснення потерпілої, рапорт чергового інспектора, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також картку обліку правопорушень про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, якими доводиться вина ОСОБА_1 та дійшов висновку, що в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 268,283,284 КУпАП, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить1020 (тисяча двадцять) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.В. Попов.