Справа № 185/4678/23
Провадження № 1-кп/185/243/25
08 травня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021050020000118 від 09 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч.2 ст.307; ч.3 ст. 368; ч.3 ст.15, ч.3 ст.368; ч.2 ст.28, ч. 3 ст.371 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
Адвокатом ОСОБА_8 подано клопотання про зменшення розміру визначеної раніше застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з 805200 грн. до 406200 грн.
Клопотання вмотивоване тим, що відносно інших обвинувачених застава визначена в розмірі 200 (ПМПО) як альтернатива триманню під вартою. Згодом терміни дії ухвал щодо інших обвинувачених завершили свою дію та до інших обвинувачених було застосовано більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Як на підставу задля зменшення розміру застави захисник посилається на відсутність ризиків та наводить практику ЄСПЛ, а також, що змінився матеріальний стан сім'ї обвинуваченого.
Інший захисник підтримав клопотання як і сам обвинувачений. Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року слідує, що наявний ризик впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Суд вважає, що вказаний ризик є все ще актуальним.
Так, апеляційна інстанція констатувала, що на підтвердження наявності ризику впливу на свідків, прокурором було зазначено, що обвинувачений погрожував побиттям свідку в разі відмови виконувати протиправні вказівки, що підтверджується матеріалами НСРД, а згідно із висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №115 від 29.07.2022 року ОСОБА_4 09.09.2021 року погрожував свідку ОСОБА_9 під час вимагання неправомірної вигоди. Також апеляційна інстанція встановила, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як підозрюваний, використовуючи службове становище може продовжити злочинну діяльність та вчиняти дії з метою ухилення від кримінальної відповідальності, окрім цього, з врахуванням обставин обвинувачення визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 гривень.
Частиною 1 статті 182 КПК України визначено, що застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Вирішуючи питання наявності підстав для зменшення розміру застави, суд враховує, що наведена практика ЄСПЛ захисником є неревалентною, оскільки стосується запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( «В. проти Швейцарії», «Яблонський проти Польщі», «Смирнова проти Росії»). Обвинувачений на даний час перебуває не під вартою, а під заставою.
Щодо посилань на рішення ЄСПЛ, в яких йде мова про заставу, то суд їх до уваги не бере, оскільки вони, зокрема «Хрістова проти Болгарії» стосуються питання визначення розміру застави, з тим щоб обвинувачений мав можливість її внести. В даному провадження застава на користь обвинуваченого вже внесена і не стоїть питання про можливість ОСОБА_4 її внести.
Суд погоджується з доводами захисника про те, що обвинувачений сумлінно виконує свої процесуальні обов'язки, однак саме метою застави й є гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Таким чином, суд робить висновок, що даний розмір застави повністю досягає своєї мети.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Так само не всі свідки допитані, а тому все ще є актуальним ризик можливого впливу на свідків.
З огляду на викладене, підстав для зменшення розміру застави суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про зменшення розміру застави, внесеної в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1