Справа № 185/13709/24
1-кп/185/308/25
08 травня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді кримінальне провадження № 12024046370000528 від 19 грудня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
ОСОБА_6 , приблизно в серпні 2024 року (більш точної дати та часу під час досудового розслідування та судом не встановлено) за місцем свого мешкання, а саме на території домоволодіння АДРЕСА_1 , виявив одну ростучу рослину конопель, яка виросла самовільно. В цей час, у останнього виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу «канабіс» без мети збуту, для особистого вживання шляхом паління.
В цей час, перебуваючи за місцем мешкання, в будинку, розташованого на території буд. АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, всупереч ЗУ «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року, ОСОБА_6 зірвав гілки та листя з вищевказаної рослин коноплі, тим самим придбав, та в подальшому переніс до будинку вказаного домоволодіння, де висушив їх та за допомогою прикладання фізичної сили перетер, тим самим виготовив та незаконно почав зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс загальною масою 109,5679 г (в перерахунку на суху речовину 96,42 г), у виді висушеного листя в тому ж приміщенні на території домоволодіння буд. АДРЕСА_1 , для власного вживання, без мети збуту.
В подальшому, 10.12.2024 у період часу з 08.44 години по 09.19 годину співробітники поліції в ході проведення обшуку території домоволодіння АДРЕСА_1 , в присутності понятих, у будинку виявили та вилучили висушене листя рослини коноплі загальною масою 109,5679 г., яка є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями) обмежено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 96,42 г.
Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого мешкання наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс загальною масою 109, 5679 г., що в перерахунку на висушену речовину становить 96,42 г.
Ознаки встановленого судом злочинного діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
20 грудня 2024року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення.
ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він повністю розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення. Також обвинувачений пояснив, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди у вигляді обмеження права оскаржити вирок згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а також відмови від судового розгляду, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та відмову допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь. Також обвинувачений пояснив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз, та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
Також зазначив, що дійсно він вчиняв вказане кримінальне правопорушення.
Також судом досліджено документи стосовно долі речових доказів, вартості проведених експертиз .
Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
В угоді передбачено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Розглядаючи у порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Тому суд приходить до висновку, що умови угоди не порушують інтереси сторін і відповідають інтересам суспільства, обвинувачений взмозі виконати взяті на себе зобов'язання та присутні фактичні підстави для визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України, що встановлено під час допиту обвинуваченого.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, та наявні всі правові та фактичні підстави для затвердження угоди.
Крім того, відповідно до укладеної угоди, сторони погодили покарання відповідно до санкції за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком із застосуванням положень ст. 76 КК України. Обвинувачений пояснив, що він розуміє визначене покарання.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Прокурор не заперечував проти цього.
Оцінюючи узгоджене покарання на відповідність чинному КК України, суд приходить до висновку, що таке покарання з урахуванням особи обвинуваченого, пом'якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих може бути призначено. Так, обвинувачений визнав вину повністю, розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, характеризується позитивно.
Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.
Судові витрати складають 3979 грн. 50коп., які під час досудового розслідування затрачені на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 20 грудня 2024 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за який призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного остаточного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, зобов'язавши його згідно з п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 3979 грн. 50коп.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 не обирати.
Речові докази:
- два пристрої для куріння у вигляді пластикових пляшок з залишками речовини, паперовий згорток з речовиною рослинного походження у висушеному стані, паперовий згорток з речовиною рослинного походження у висушеному стані у вигляді гілки з листям, картонну упаковку з речовиною рослинного походження у висушеному стані, речовину рослинного походження у висушеному та меленому стані, спец пакет з канабісом,передані на зберігання до камери схову Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав призначення покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1