Справа № 201/5533/25
Провадження 1-кс/201/2049/2025
Іменем України
08 травня 2025 року
Слідчий суддя Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100120000286 від 02.04.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024100120000286, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.12.2023 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування невстановлені) достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 року підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняв рішення щодо виконання дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Так, громадянин України ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.12.2023 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Старченкове Маріупольського району Донецької області, добровільно прийняв пропозицію та обійняв посаду директора у так званому закладі освіти (мовою оригіналу) ГБОУ «Старченковская школа Володарского м.о.», який розташований за адресою: Донецька область, Маріупольський район, с. Старченкове, вул. Леніна, буд. № 74.
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, направлений на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти громадянин України ОСОБА_6 року народження, перебуваючи за вищевказаною адресою, займаючи посаду директора так званого ГБОУ «Старченковская школа Володарского м.о.», згідно з посадовими обов'язками освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора - РФ, з урахуванням вимог закону РФ № 273 від 29.12.2012 року «Про освіту в Російській Федерації» у редакції від 08 грудня 2020 року; вимог ФДОС ПЗО, ФДОС ОЗО та ФДОС СОО, затверджених Наказом Міносвіти Росії №373 від 06.10.2009 року (зі змінами від 11.12.2020 р.); № 1897 від 17.12.2010 року (у редакції від 31.12.2015 р.) та ФДОС СОО, затвердженого Наказом Міносвіти Росії № 413 від 17.05.2012 року (у редакції від 11.12.2020 р.) з урахуванням СП 2.4.3648-20 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій виховання та навчання, відпочинку та оздоровлення дітей та молоді», а також Наказу МОЗ соцрозвитку РФ від 26.08.2010 року №761н (ред. від 31.05.2011 р.) «Про затвердження Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та службовців, розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників освіти», виконує покладені на нього наступні функції:
- організовує поточне та перспективне планування діяльності освітнього закладу;
- координує роботу викладачів, вихователів, майстрів виробничого навчання, інших педагогічних та інших працівників, а також розробку навчально-методичної та іншої документації, необхідної для діяльності закладу освіти;
- забезпечує використання та вдосконалення методів організації освітнього процесу та сучасних освітніх технологій, у тому числі дистанційних;
- здійснює контроль за якістю освітнього (навчально-виховного) процесу, об'єктивністю оцінювання результатів освітньої діяльності учнів, роботою гуртків і факультативів, забезпеченням рівня підготовки учнів, що відповідає вимогам федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог. Організовує роботу з підготовки та проведення іспитів;
- координує взаємодію між представниками педагогічної науки і практики. Організовує просвітницьку роботу для батьків (осіб, які їх замінюють);
- здійснює контроль за навчальним навантаженням учнів, вихованців. Складає розклад навчальних занять та інших видів навчальної та виховної (у тому числі культурно-дозвіллєвої) діяльності;
- здійснює комплектування і вживає заходів щодо збереження контингенту учнів (вихованців, дітей) у гуртках. Бере участь у доборі та розстановці педагогічних кадрів, організовує підвищення їхньої кваліфікації та професійної майстерності. Вносить пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу та управління освітнім закладом. Бере участь у підготовці та проведенні атестації педагогічних та інших працівників освітнього закладу;
- вживає заходів щодо оснащення майстерень, навчальних лабораторій і кабінетів сучасним устаткуванням, наочними посібниками та технічними засобами навчання, поповнення бібліотек і методичних кабінетів навчально-методичною, художньою та періодичною літературою;
- здійснює контроль за станом медичного обслуговування учнів (вихованців, дітей), житлово-побутових умов у гуртожитках;
- здійснює керівництво господарською діяльністю закладу освіти. Здійснює контроль за господарським обслуговуванням та належним станом освітньої установи. Організовує контроль за раціональним витрачанням матеріалів і фінансових коштів освітнього закладу;
- вживає заходів щодо забезпечення необхідних соціально-побутових умов для учнів, вихованців та працівників освітньої установи. Готує звіт засновнику про надходження та витрачання фінансових і матеріальних коштів;
- координує роботу підпорядкованих йому служб і структурних підрозділів;
- виконує правила з охорони праці та пожежної безпеки.
Фактично, своїми діями громадянин України - директор навчального закладу ГБОУ «Старченковская школа Володарского м.о.» ОСОБА_6 підтримує російський режим у с. Страченкове Маріупольського району Донецької області, тим самим співпрацює з окупаційною владою, та організовує у вказаному навчальному закладі навчальний процес за стандартами держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Маріупольського району Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 82 (8007) від 22.04.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 26.04.2025 року, 27.04.2025 року та 28.04.2025 року за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62024100120000286 від 02.04.2024 року, отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 22.04.2025 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 , який є захисником за призначенням.
Таким чином, 22.04.2025 року у вказаному кримінальному провадженні громадянин України ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до відповіді оперативного підрозділу на даний час підозрюваний ОСОБА_6 згідно отриманої інформації переховується від органів слідства та суду та перебуває на території с. Старченкове Маріуполського району Донецької області.
Постановою слідчого від 30.04.2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Відтак ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 111 КК України, та переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на окупованій території, а тому слідчий змушений звернутись до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив ухвалити рішення, яким надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні просив постановити ухвалу на розсуд суду.
Вислухавши думку слідчого, захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами огляду інтернет ресурсів
- протоколами допитів свідків;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, іншими матеріалами досудового розслідування в загальній сукупності (а.м. 8-116).
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема передбачених статтями 111-1 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи те, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій у спосіб, передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та перебуває на тимчасово окупованій території, необхідно вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відомості про переховування підозрюваного підтверджуються опублікованими повістками про виклик, опублікованими в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Підозрюваний належним чином викликався для вручення повідомлення про підозру та проведення слідчих і процесуальних дій у спосіб передбачений законом, а саме, через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті офісу Генерального прокурора, проте не з'являвся у призначений час та не повідомив про причини неприбуття.
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_6 проживає та перебуває на території, яка на цей час непідконтрольна владі України, оскільки тимчасово окупована РФ та незаконними збройними формуваннями, є підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 7 ч. ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», 15 квітня 2014 року № 1207-VII, - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих.
Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом, і при цьому у даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно з ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Спеціальне досудове розслідування (inabsentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 (ч. 1 ст. 297-1 КПК України).
Наведені обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території та переховується там від органів досудового розслідування.
Враховуючи наведене, з метою досягнення завдання кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування.
Наведені положення КПК України щодо можливості проведення спеціального досудового розслідування повністю узгоджуються з діючою Європейською судовою практикою.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК України, переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7,139, 2971-2975, 309, 372, 376, 532 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000286, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1