Справа № 201/5520/25
Провадження 1-кс/201/2042/2025
Іменем України
08 травня 2025 року
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_5 , погоджене начальником Білокуракинського відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000385 від 04.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22024130000000385, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно наприкінці квітня 2023 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої збройної російської агресії проти України, маючи умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України, вступила у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації і представниками так званої «ЛНР», після чого, отримавши пропозицію зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі - т.зв. «Луганской таможне» (мовою оригіналу) (розташована за адресою: м. Луганськ, вул. 26 Бакинських Комісарів, б. 155,), яка є структурним підрозділом т.зв. «южного таможенного управения», яке у свою чергу є «региональным таможенным управлением федеральной таможенной службы РФ», а саме посаду: «прес-секретаря Луганської митниці», діючи в порушення вимог Конституції та Законів України, ОСОБА_6 умисно, добровільно погодилась на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, приблизно наприкінці квітня 2023 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, в Луганській області, зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України, а саме посади в - т.зв. «Луганской таможне» (мовою оригіналу) (розташована за адресою: м. Луганськ, вул. 26 Бакинських Комісарів, б. 155,), яка є структурним підрозділом т.зв. «южного таможенного управения», яке у свою чергу є «региональным таможенным управлением федеральной таможенной службы РФ», погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», ОСОБА_6 умисно, добровільно зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі, а саме посаду т.зв. «прес-секретаря Луганської митниці», створеному на тимчасово окупованій території.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Луганська та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 6 (7931) від 07.01.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 07.01.2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 10:00 11.01.2025 року, 12.01.2025 року, 13.01.2025 року за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024130000000385 від 04.07.2024 року, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
14.01.2025 року слідчим, за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру 14.01.2024 року на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 11 (7936) від 14.01.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № 11 (7936) від 14.01.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 14.01.2025 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_6 на 10:00 18.01.2025 року, 19.01.2025 року, 20.01.2025 року за зазначеною в повістках адресі для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024130000000385 від 04.07.2024 року, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Таким чином, 14.01.2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Постановою слідчого від 21.01.2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Відтак ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, та переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на окупованій території, а тому слідчий змушений звернутись до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив ухвалити рішення, яким надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його передчасність.
Вислухавши думку прокурора, захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили факт добровільного зайняття ОСОБА_6 посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території та перебування останньої на тимчасово окупованій території м. Луганська;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які впізнали на пред'явлених фотознімках ОСОБА_6 ;
- протоколами огляду від 31.07.2024 року, які підтверджують факт добровільного зайняття ОСОБА_6 посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території та перебування останньої на тимчасово окупованій території м. Луганська, іншими матеріалами досудового розслідування в загальній сукупності (а.м. 9-84).
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема передбачених статтями 111-1 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи те, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій у спосіб, передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та перебуває на тимчасово окупованій території, необхідно вважати, що підозрювана ОСОБА_6 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відомості про переховування підозрюваної підтверджуються опублікованими повістками про виклик, опублікованими в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Підозрювана належним чином викликалася для вручення повідомлення про підозру та проведення слідчих і процесуальних дій у спосіб передбачений законом, а саме, через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті офісу Генерального прокурора, проте не з'являлася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття.
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_6 проживає та перебуває на території, яка на цей час непідконтрольна владі України, оскільки тимчасово окупована РФ та незаконними збройними формуваннями, є підстави вважати, що підозрювана переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 7 ч. ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», 15 квітня 2014 року № 1207-VII, - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих.
Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом, і при цьому у даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно з ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Спеціальне досудове розслідування (inabsentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 (ч. 1 ст. 297-1 КПК України).
Наведені обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території та переховується там від органів досудового розслідування.
Враховуючи наведене, з метою досягнення завдання кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування.
Наведені положення КПК України щодо можливості проведення спеціального досудового розслідування повністю узгоджуються з діючою Європейською судовою практикою.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Підозрювана ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваної ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7,139, 2971-2975, 309, 372, 376, 532 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024130000000385, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1