29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"26" березня 2025 р. Справа № 924/1296/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТІ СОФТ ПРОДАКШН" м. Вишгород Київської області
до "VALDAVID-NORD" SRL, Республіка Молдова
про стягнення 1 017 618,09 грн.
Представники сторін: не з'явились
19.12.0223р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява приватного Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРМАЛЮК ЮА" Хмельницький район, с. Копистин до "VALDAVID-NORD" SRL, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 017 618,09 грн. на підставі договору № 1/2023 від 03.05.2023р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023р. справу передано для розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 26.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.07.2024 року.
Ухвалою від 17.07.2024р. закрито підготовче провадження у справі №924/1296/23. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. «09" вересня 2024 року. Зобов'язано позивача до надати суду через канцелярію господарського суду Хмельницької області у двох примірниках посвідчений переклад офіційним перекладачем або нотаріусом на державну мову Республіки Молдова ухвали господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024р. та Доручення про вручення документів у двох примірниках. Після надходження від позивача зазначених в ухвалі документів через Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області звернутися до компетентного органу Республіки Молдова із судовими дорученнями про надання правової допомоги щодо вручення копії цієї ухвали відповідачу - "VALDAVID-NORD" SRL є Республіка Молдова (Or.Cupcini. Str Constntcturilor 3 Republica Moldova, IDNO 1021604000024, E-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1).
16.08.2024р. на адресу суду від позивача надійшли вказані документи про вручення та ухвала суду у двох примірниках з перекладом на державну мову Республіки Молдова.
Крім цього, на адресу суду надійшла заява позивача про зміну зазви з ТОВ "КАРМАЛЮК ЮА" на ТОВ "АЙ ТІ СОФТ ПРОДАКШН" м. Вишгород, Київської області.
Ухвалою від 09.09.2024р. Поновити провадження у справі №924/1293/23. Відкладено судовий розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. «29" січня 2025р. У випадку необхідності або відсутності доказів вручення відповідачу судових документів (виконання судового доручення) станом на 29.01.2025 наступне судове засідання призначити на 11:00год. 26 березня 2025 року.
Відповідач в судові засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду на електронну адресу відповідача.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03.05.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КАРМАЛЮК ЮА» ( Перевізник) та «VALDAVID-NORD» SRL ( Замовник) укладено договір № 1/2023 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 1.1 та 2.1.1 договору Перевізник надає Замовнику послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях на підставі узгодженого сторонами «Замовлення на перевезення». В свою чергу Замовник, на виконання п. 2.1.10 зобов'язується оплатити послуги Перевізника.
Згідно умов п. 3.1, 3.2 вказаного договору ціни на послуги узгоджуються Сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються в рахунках-фактурах Перевізника. У випадку, якщо Сторонами в Замовленні на перевезення визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються в іноземній валюті чи в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день розвантаження.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі в іноземній валюті чи у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури Перевізника, ТТН (CMR) з відміткою про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної, якщо в Замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.
Відповідно до п. 5.4 договору передбачена відповідальність Замовника за затримку оплати послуг у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати послуг.
Згідно п. 7.1 договору всі суперечки, які можуть виникнути при виконанні цього договору, передаються на розгляд Господарського суду відповідно до законодавства України.
Загальний розмір основного боргу за заявками № 2 від 12.05.2023 року, № 4 від 05.06.2023 року, № 5 від 15.06.2023 року, № 6 від 29.06.2023 року, № 7 від 20.07.2023 року становить 23 635,5 доларів США, що по курсу НБУ станом на 15 грудня 2023 року становить 874 307,87 гривень.
Загальний розмір пені за заявками № 2 від 12.05.2023 року, № 4 від 05.06.2023 року, № 5 від 15.06.2023 року, № 6 від 29.06.2023 року, № 7 від 20.07.2023 року становить 143 310,17 грн., що по курсу НБУ станом на 15 грудня 2023 року становить 3 874,16 доларів США.
Протягом часу, відповідач в добровільно заборгованість не сплатив. У зв'язку із відмовою з боку відповідача щодо погашення заборгованості, наразі позивач просити суд про стягнення суми заборгованості з «VALDAVID-NORD» SRL, що виникла за Договором № 1/2023 від 03 травня 2023 року про надання транспортних послуг у вказаному вище розмірі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 526, ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання Сторонами, а зобов'язання по договору повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов такого договору.
Відповідно до ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Відповідно до п.1.7. Постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення:
Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги- доручення,:так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.
Статтями 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Господарські зобов'язання можуть виникати згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (ГК України) з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Суб'єктами майново-господарських зобов'язань згідно статті 55 ГК України можуть бути суб'єкти господарювання, а саме господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, вжити всіх заходів, необхідних Для належного виконання ними зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. -
Частина 1 ст. 96 ЦК України визначила, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Як вбачається із доданих до позову документів Замовник неналежно виконав умови договору № 1/2023 від 03 травня 2023 року про надання транспортних послуг та допустив виникнення заборгованості за отримані послуги по перевезенню вантажу.
Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За змістом статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що відповідачем у даній справі є "VALDAVID-NORD" SRL, тобто юридична особа, яка створена та діє за законодавством Республіки Молдова, є нерезидентом та не має свого представництва на території України.
Відповідно до статті 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.
Статтею 366 ГПК України унормовано, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. У таких правовідносинах обов'язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов'язок покупця з прийняття та оплати цього товару.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, укладаючи та підписуючи контракт сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, що є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених контрактом кореспондуючих прав і обов'язків сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов контракту.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов, задовольнити.
Стягнути з "VALDAVID-NORD" SRL, (Or. Cupcini. Str Constntcturilor 3, Republica Moldova, IDNО 1021604000024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "АЙ ТІ СОФТ ПРОДАКШН" 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шевченка, 7а, код ЄДРПОУ 43496133,) Київської області, суму основного боргу в розмірі 23 635,5 доларів США, (двадцять тири тисячі шістсот тридцять п'ять доларів США 50 центів) що по курсу НБУ станом на 15 грудня 2023 року становить 864 319,11 грн. (вісімсот шістдесят чотири тисячі триста дев'ятнадцять гривень 11 коп.). та пеню в розмірі 143 310,17 грн., (сто сорок три тисячі триста десять гривень 17 коп.), що по курсу НБК станом на 15 грудня 2023 року. становить 3 874,15 доларів США та судові витрати в розмірі 15 256,27 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 27 коп.) що по курсу НБУЦ станом на 15 грудня 2022р. становлять 412,64 доларові США (чотириста дванадцять доларів США 64 цента).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Заярнюк