65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"07" травня 2025 р.м. Одеса № 916/1490/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
дослідивши матеріали заяви (вх. № 1526/25 від 16.04.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 15.04.2025 (вх. № 1526/25 від 16.04.2025), про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2025 вищевказану заяву залишено без руху; зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано обґрунтування наявності підстав звернення до суду у відповідності до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, з підтверджуючими доказами); до якої додано: належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань і підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань; документи, що підтверджують наявність у боржника статусу фізичної особи - підприємця; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені - окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором за підписом боржника; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором або відомості про відсутність такого; відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі боржника або відомості про відсутність такого.
Зазначену ухвалу в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та її представника 21.04.2025 о 19:19, що підтверджується довідкою про доставлення.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 21.04.2025 вважається врученою заявнику та його представнику 22.04.2025.
Відтак, останнім днем строку на усунення заявником недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є 01.05.2025.
Представник ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст. ст. 113, 114, 119 ГПК України, звернувся із клопотанням, сформованим в системі «Електронний суд» 01.05.2025 (вх. № 14061/25 від 02.05.2025), в якій просить надати ОСОБА_1 додатковий строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у справі № 916/1490/25.
При цьому, у клопотанні не наведено будь-яких обґрунтувань з посиланням на норми ГПК України стосовно заявленого прохання; об'єктивних причин неможливості вчасно усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з наданням відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у приписах Кодексу України з процедур банкрутства законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм ГПК України.
Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства (п. 40-42 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі № 920/162/23).
В силу ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
З огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) висловлено позицію, згідно з якою за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Строк, як відрізок часу, обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Правовий аналіз ч. ч. 1 та 2 ст. 119 ГПК України свідчить про те, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, ухвалах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 905/1977/21, від 04.12.2023 у справі № 904/5119/20 та від 16.01.2024 у справі № 911/2561/22.
У ч. 2 ст. 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК, оскільки його максимальна межа визначена Законом - Господарським процесуальним кодексом України, а може бути поновлений судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене та враховуючи, що нормами ГПК не передбачено додаткові строки для усунення недоліків, оскільки приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом у порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, тому що його максимальна межа визначена ГПК України, у Суду відсутні підстави для задоволення поданої заяви про продовження строку на усунення недоліків.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 916/302/16.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що процесуальний закон не надає можливості суду продовжити строк (надати додатковий строк) на усунення недоліків поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим клопотання представника ОСОБА_1 за вх. № 14061/25 від 02.05.2025 про надання додаткового строку на усунення недоліків такої заяви задоволенню не підлягає.
Станом на 08.05.2025 заявник не усунув недоліків заяви про відкриття провадження у справі, зазначені в ухвалі Господарського суду Одеської області від 21.04.2025.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що заявником не усунено недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначені ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2025, суд дійшов висновку про її повернення на підставі ч. 4 ст.174 ГПК України.
При цьому, суд повідомляє, що згідно з ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 38, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 113, 119, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання, сформованого в системі «Електронний суд» 01.05.2025 (вх. № 14061/25 від 02.05.2025), про надання ОСОБА_1 додаткового строку для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у справі № 916/1490/25.
2. Заяву (вх. № 1526/25 від 16.04.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 07 травня 2025 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з врахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Суддя О.О. Мусієнко