06.05.2025 Справа № 914/1011/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Федак В. В., розглянувши розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. за нововиявленими обставинами у справі № 914/1011/22
За позовом: ОСОБА_2 , м. Львів;
до відповідача: Гаражного кооперативу «Білогорський», м. Львів;
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1
про: визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом 31/21 від 24.10.2021 року.
За участю представників сторін:
від заявника: ОСОБА_1 ;
від позивача: ОСОБА_2 ;
від відповідача: Маєвська Марія Василівна - представник.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
ОСОБА_2 подав позовну заяву з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Гаражного кооперативу «Білогорський», оформленого протоколом 31/21 від 24.10.2021 року
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. (суддя Король М. Р.) позовні вимоги було задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Загальних зборів (Зборів уповноважених) Гаражного кооперативу «Білогорський», оформлене протоколом №1/21 від 24.10.2021р. і стягнуто з Гаражного кооперативу «Білогорський» на користь ОСОБА_2 2 481,00 грн. судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2023р. рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. у справі №914/1011/22 залишено без змін.
10.04.2025р. ОСОБА_1 як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача подав заяву вх. № 1281/25 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025р. заяву передано судді С. В. Іванчук.
Ухвалою суду від 15.04.2025р. прийнято заяву за вх. № 1281/25 від 10.04.2025р. про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 за нововиявленими обставинами та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.05.2025р.
Через систему «Електронний суд» позивач 27.04.2025р. подав пояснення за вх. № 10893/25 від 28.04.2025р.
Заявник в судове засідання 06.05.2025р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав подану заяву.
Позивач в судове засідання 06.05.2025р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти заяви.
Представник відповідача в судове засідання 06.05.2025р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти заяви.
Позиції учасників справи.
Позиція заявника.
Заява обґрунтована тим, що за наслідками перегляду рішення господарського суду Львівської області (суддя Яворський Б.І.) Західним апеляційним господарським судом у справі № 914/1924/23 було встановлено, що позивачем ОСОБА_2 у справі № 914/1011/22 було подано неправдиві відомості, в результаті чого було введено суд в оману внаслідок чого винесено неправомірне рішення про задоволення позовних вимог, які не підлягали до задоволення по встановлених колегією суддів обставинах відсутності у позивача ОСОБА_2 членства в кооперативі «Білогорський».
Заявник зазначає, що з постанови Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2025 року йому стало відомо, що колегія суддів застосувала правову позицію, що для набуття членства в кооперативі необхідно подати письмову заяву про вступ, оскільки сплата позивачем пайового внеску та договір дарування на гараж № НОМЕР_1 , як пайовий внесок, не є належними та допустимими доказами про набуття членства в кооперативі, незалежно навіть подання ним суперечливого доказу до справи «...- виписка з протоколу № 4 від 20.11.2013р. про прийняття гусака в члени Гаражного кооперативу «Білогорський».
Заявник вказує, що відповідно до встановленого суддями апеляційної інстанції порядку набуття членства в кооперативі, ОСОБА_2 за аналогією слід також було довести в суді, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», адже ним не подано, а у матеріалах справи № 914/1011/22 відсутня його заява про вступ до кооперативу та рішення загальних зборів (зборів уповноважених) про затвердження його в члени кооперативу. Набуття права власності на гаражний бокс в порядку дарування, сплата ним пайового внеску не може свідчити, що ОСОБА_2 вступив до кооперативу у встановленому законом порядку та є його членом.
Заявник стверджує, що заява про вступ в члени кооперативу відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про кооперацію» розглядається правлінням кооперативу та затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) якщо визначається статутом кооперативу. За відсутності визначення статутом розгляду заяв про вступ правлінням кооперативу та загальними зборами (зборами уповноважених) членами кооперативу є особи, які реалізували своє невід'ємне право виконавши вимоги ст.10 Закону України «Про кооперацію».
Заявник вважає, що позивач ОСОБА_2 не виконав вимоги ст.10 Закону України «Про кооперацію», а саме ним не подано заяву про вступ в члени кооперативу, а відтак він не може бути членом Гаражного кооперативу «Білогорський».
Заявник зазначає, що колегія суддів у справі № 914/1011/22 не вірно тлумачить, що позивач ОСОБА_2 хоча заяви про вступ в члени кооперативу не подавав, однак вважає його членом кооперативу за наявності виписки з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття його в члени ГК «Білогорський», який в суді першої інстанції, і судах апеляційної та касаційної інстанцій оцінці не піддавався, на відповідність такої оригіналу судами не оглядався, як доказ у справі не брався.
Заявник вказує, що протоколу загальних зборів ГК «Білогорський» про затвердження рішення правління позивач ОСОБА_2 , у справу не подавав. При розгляді справи позову ОСОБА_2 суд врахував істотну обставину незатвердження «рішення правління», оскільки таке затвердження не визначає правовстановлюючий Статут 1968р. кооперативу про прийняття та затвердження членства в кооперативі.
Заявник стверджує, що під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 теж не надав належних доказів на підтвердження того, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», а відтак він і не може бути позивачем у господарському спорі про оскарження рішення загальних зборів (зборів уповноважених) кооперативу, адже такий спір, з огляду на ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів. Такий спір може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства загальним судом.
Враховуючи наведене, заявник просить переглянути рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у даній справі.
Позиція позивача.
У поясненнях за вх. № 10893/25 від 28.04.2025р. позивач зазначив, що не погоджується із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так як зазначене у заяві не є нововиявленими обставинами, тому заява не підлягає до задоволення.
Позивач вказує, що заявник посилається на постанову Західного апеляційного Господарського суду від 05.03.2025р. у справі № №914/1924/23 стосовно висновків про членство в кооперативі.
Позивач стверджує, що у справі № 914/1011/22 на підтвердження того, що позивач є членом кооперативу надано суду наступні копії документів: виписка з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_2 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський»; витяг про реєстрацію речових прав на гараж № НОМЕР_1 ; договір дарування на гараж № НОМЕР_1 ; квитанція про сплату вступного, пайового внеску.
Позивач зазначає, що у вказаній справі сплата позивачем пайового та членського внеску, як і належність права власності на гаражний бокс, не були самостійною підставою для висновку про те, що позивач є членом кооперативу.
Позивач вказує, що у вказаній справі, на відміну від справи №914/1924/23, позивачем на підтвердження свого членства у кооперативі було: (1) надано виписку з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_2 в члени Гаражного кооперативу підставі рішення загальних зборів його членів відповідачем не надано.
Суд у даній справі зазначив, що обставини сплати членських внесків та їх прийняття відповідачем, є самостійною підставою вважати особу членом кооперативу.
Відтак рішення у справі №914/1011/22 прийнято хоча і за подібного правового регулювання, але за інших, ніж у даній справі обставин, і за іншими поданими сторонами доказами та оцінки таких, у зв'язку з чим, колегія суддів вважала безпідставними відповідні доводи позивача.
Позивач стверджує, що з врахуванням викладеного, колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач 1 належними і допустимими доказами не довів, що позивач (власник гаражного боксу № НОМЕР_2 з 04.07.2017) не є членом ГК «Білогорський», адже долучений до справи протокол №6 від 12.11.2019 засідання правління ГК «Білогорський» про відмову у прийнятті ОСОБА_1 у члени кооперативу є суперечливим доказом.
Позивач зазначає, що оскільки під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав належних доказів на підтвердження того, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», він і не може бути позивачем у господарському спорі про оскарження рішення загальних зборів (зборів уповноважених) даного кооперативу, так як такий спір, з огляду на ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів і може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.
Позивач вказує, що докази щодо членства ОСОБА_2 в гаражному кооперативі «Білогорський» знаходяться в матеріалах справи № 914/1011/22 та кооперативом не оспорювались.
Позивач стверджує, що з огляду на наведене, жодних нововиявлених обставин не існує.
Додатково, позивач зазначив, що оскільки постановою Західного апеляційного Господарського суду від 05.03.2025р. у справі №914/1924/23 встановлено, що ОСОБА_1 не надав належних доказів на підтвердження того, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», він і не може бути позивачем у господарському спорі про оскарження рішення загальних зборів (зборів уповноважених) даного кооперативу, адже такий спір, з огляду на ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів. Відтак що ОСОБА_1 не є належним заявником в даній справі.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 без змін.
Відповідач письмових пояснень щодо заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не подав.
Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 вх. № 1281/25 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 за нововиявленими обставинами та заслухавши присутніх представників сторін суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 320 ГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Згідно з п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі № 910/11027/18 здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
Нововиявленими обставинами заявник визначає, встановлені Західним апеляційним господарським судом у справі № 914/1924/23 обставини, що позивачем ОСОБА_2 у справі № 914/1011/22 було подано неправдиві відомості, в результаті чого було введено суд в оману внаслідок чого винесено неправомірне рішення про задоволення позовних вимог, які не підлягали до задоволення по встановлених колегією суддів обставинах відсутності у позивача ОСОБА_2 членства в кооперативі «Білогорський».
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
У постанові Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2025 року у справі № 914/1924/23, на яку покликається заявник, зокрема зазначено: «колегія суддів вказує, що у справі №914/1011/22 на підтвердження того, що позивач є членом кооперативу надано суду наступні копії документів: виписка з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_1 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський»; витяг про реєстрацію речових прав на гараж № НОМЕР_1 ; договір дарування на гараж № НОМЕР_1 ; квитанція про сплату вступного, пайового внеску.
Отже, у вказаній справі сплата позивачем пайового та членського внеску, як і належність права власності на гаражний бокс, не були самостійною підставою для висновку про те, що позивач є членом кооперативу. У вказаній справі, на відміну від справи №914/1924/23, позивачем на підтвердження свого членства у кооперативі було: (1) надано відповідну виписку з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_1 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський»; (2) доказів виключення позивача з кооперативу на підставі рішення загальних зборів його членів відповідачем не надано. Суд у цій справі не виснував, що лише обставини сплати членських внесків та їх прийняття відповідачем, є самостійною підставою вважати особу членом кооперативу. Відтак рішення у справі №914/1011/22 прийнято хоча і за подібного правового регулювання, але за інших, ніж у цій справі обставин, і за іншими поданими сторонами і оціненими доказами. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає безпідставними відповідні доводи позивача.».
Таким чином, твердження заявника про те, що позивачем ОСОБА_2 у справі № 914/1011/22 було подано неправдиві відомості, в результаті чого було введено суд в оману внаслідок чого винесено неправомірне рішення про задоволення позовних вимог, які не підлягали до задоволення за відсутності у позивача ОСОБА_2 членства в кооперативі «Білогорський», спростовуються викладеними в постанові Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2025 року у справі № 914/1924/23 обставинами.
Заявник зазначає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2025 року у справі № 914/1924/23 встановлено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.
Заявник вказує, що відповідно до встановленого суддями апеляційної інстанції порядку набуття членства в кооперативі, ОСОБА_2 за аналогією слід також було довести в суді, що він є членом Гаражного кооперативу «Білогорський», адже ним не подано, а у матеріалах справи № 914/1011/22 відсутня його заява про вступ до кооперативу та рішення загальних зборів (зборів уповноважених) про затвердження його в члени кооперативу. Набуття права власності на гаражний бокс в порядку дарування, сплата ним пайового внеску не може свідчити, що ОСОБА_2 вступив до кооперативу у встановленому законом порядку та є його членом.
Порядок вступу в члени кооперативу визначено нормами Закону України «Про кооперацію» . У постанові Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2025 року у справі № 914/1924/23 судом процитовано норми закону, щодо порядку вступу в члени кооперативу та даний порядок не встановлений судом. Враховуючи наведене, дана обставина не є такою, що встановлена рішенням суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023р. у справі № 914/1011/22 заявник був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та враховуючи вимоги Закону України «Про кооперацію» вправі був подавати докази в спростування членства позивача в кооперативі «Білогорський» за їх наявності.
Із змісту рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р., постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2023р. у справі №914/1011/22, вбачається, що суди дійшли висновку про те, що матеріалами справи, зокрема випискою з протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_2 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський», витягом про реєстрацію речових прав на гараж, договором дарування на гараж та квитанцією про сплату вступного, пайового внеску, підтверджується членство позивача в Гаражному кооперативі «Білогорський» та докази підтвердження того, що ОСОБА_2 сплатив вступний, пайовий внесок до кооперативу.
Доказів виключення позивача з Гаражного кооперативу «Білогорський», визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_2 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський» суду не представлено.
Окрім цього, як вбачається зі змісту виписки із протоколу №4 від 20.11.2013р. про прийняття ОСОБА_2 в члени Гаражного кооперативу «Білогорський», оригінал якої судом оглянуто в судовому засіданні, рішення про прийняття позивача в члени кооперативу було прийнято на підставі його заяви. Доказів у спростування даних обставин суду не представлено.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Визначені заявником підстави для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 року у справі № 914/1011/22 зводяться фактично до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Наведені заявником обставини не є тими фактичними обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та не є нововиявленими обставинами.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" (п. 40) та від 29.10.2015р. у справі "Устименко проти України" (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу "res judicata" - принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Відтак, враховуючи вищенаведене, подані докази у їх сукупності та встановлені обставини, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, тому подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх. № 1281/25 від 10.04.2025р. про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 за нововиявленими обставинами відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022р. у справі № 914/1011/22 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 235 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
повний текст ухвали складено 08.05.25р.
Суддя Іванчук С.В.