вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
08 травня 2025 рокуСправа № 912/623/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/623/25
за позовом Олександрійської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть"
про стягнення 104 336,00 грн.
Без виклику сторін.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Олександрійської міської ради, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 104 336,00 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, площею 1,2504 га за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34, без договору оренди земельної ділянки та, відмовляючись у досудовому порядку укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, не сплачує передбачену чинним законодавством плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого порушує права власника в особі Олександрійської міської ради.
Ухвалою від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/623/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено розгляд справи № 912/623/25 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Органом поштового зв'язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 14.03.2025) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", який направлявся на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Крім того, господарський суд повідомляв відповідача про відкриття провадження у справі № 912/623/25 телефонограмою від 03.04.2025 № 217 та розмістив оголошення на своєму офіційному вебсайті.
Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
Згідно архівної довідки Олександрійського КМБТІ № 974 від 28.09.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" на підставі свідоцтва про право власності від 06.10.2005, виданого на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради № 731 від 29.09.2005, належить на праві власності об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34.
Станом на 21.01.2025 право власності на нерухоме майно за адресою: Кіровоградська обл., м. Олеександрія, вул. Невського, 34, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-УІ, який набрав чинності з 1 січня 2013 року визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.01.2025 № НВ-0000081062025, 10.04.2018 Відділом в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, площею 1,2504 га в Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрія, форма власності - комунальна, власник - Олександрійська міська рада, є сформованою як об'єкт цивільних прав з 10.04.2018.
Позивач зазначає, що з моменту набуття права власності і по даний час відповідач є власником об'єкту нерухомого майна за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34 і з 10.04.2018 використовує земельну ділянку площею 1,2504 га, кадастровий номер 3510300000:14:636:0028, що належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради. За твердженням позивача, відповідач будучи власником будівель та споруд, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34, після припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке було у нього до 05.03.2019, з 06.03.2019 належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій перебувають зазначені будівлі та споруди, та не уклав з Олександрійською міською радою відповідного договору оренди.
Таким чином, позивач стверджує, що з 06.03.2019 (момент припинення права постійного користування земельною ділянкою) відповідач будучи фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, площею 1,2504 га за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34, користується вказаною земельною ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди земельної ділянки та, відмовляючись у досудовому порядку укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, не сплачує передбачену чинним законодавством плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого порушує права власника в особі Олександрійської міської ради щодо отримання орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України про стягнення 104 336,00 грн безпідставно збережених коштів за період з 01.12.2023 до 31.03.2025.
Господарський суд ураховує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 912/1609/21, яке набрало законної сили, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" на користь Олександрійської міської ради стягнуто безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 153 438,37 грн (розрахунковий період з 06.03.2019 до 31.05.2021).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.09.2022 у справі № 912/744/22, яке набрало законної сили, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" на користь Олександрійської міської ради стягнуто безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 79 094,76 (розрахунковий період з 01.06.2021 до 15.06.2022).
За рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2024 у справі № 912/2214/23, яке набрало законної сили, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" на користь Олександрійської міської ради стягнуто безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 103 597,77 грн (розрахунковий період з 16.06.2022 до 30.11.2023).
Обставини, встановлені у рішеннях Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 912/1609/21, від 15.09.2022 у справі № 912/744/25 та від 23.01.2024 у справі № 912/2214/23 не доказуються при розгляді даної справи.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).
Використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За положеннями ст. 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.
Як установлено судом, з 06.03.2019 відповідач належним чином не оформив право користування земельною ділянкою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34, на якій перебувають будівлі та споруди, та не уклав з Олександрійською міською радою відповідного договору оренди. Даної обставини відповідач у справі не заперечив.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1).
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно Податкового кодексу України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. ст. 288).
У ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно зі ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований.
У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.
Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є Олександрійська територіальна громада в особі Олександрійської міської ради.
Таким чином збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, в тому числі, в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Розмір доходу відповідача у період з 01.12.2023 по 31.03.2025 розраховано Олександрійською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, виходячи з наступного.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абз. 1 п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 даного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 06.09.2023 № НВ-9927488612023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії (за 2023 рік) становить 2 433 793,60 грн.
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.12.2024 № НВ-9958307382024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії (за 2024 рік) становить 2 558 850,18 грн.
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 21.01.2025 № НВ-9907244962025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії (на 2025 рік) становить 2 864 757,84 грн.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.01.2025 № НВ-0000081062025, земельна ділянка, загальною площею 1,2504 га, кадастровий номер 3510300000:14:636:0028 по вул. Невського. 34 в м. Олександрії, цільове призначення: 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості".
Відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 07.07.2021 № 221 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 01.01.2022, у таблиці 5 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком" встановлює у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно рішення Олександрійської міської ради від 12.05.2023 № 609 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 01.01.2024, в таблиці 1.1 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком" встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в межах періоду розрахунку позивача становить:
1) з 01.12.2023 по 31.12.2023: 2 433 793,60 грн х 3% х 1/12 = 6 084,00 грн, де - 2 433 793,60 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028 (за 2023 рік), загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії, 3% - орендна ставка, 1/12 - 1 календарний місяць, за який нараховувалася орендна плата;
2) з 01.01.2024 по 31.05.2024: 2 558 850,18 грн х 3% = 76 766,00 грн, де - 2 558850,18 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028 (за 2024 рік), загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії, 3% - орендна ставка;
3) з 01.01.2025 по 31.03.2025: 2 864 757,84 грн х 3% х 3/12 = 21 486,00 грн, де - 2 433 793,60 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії, 3% - орендна ставка, 3/12 - 3 календарних місяця, за які нараховувалася орендна плата.
За твердженням позивача, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:14:636:0028, загальною площею 1,2504 га по вул. Невського, 34 в м. Олександрії, за період з 01.12.2023 по 31.03.2025 становить 104 336,00 грн.
Суд перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку, що він є арифметично правильним та здійсненим на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34, ідентифікаційний код 03120555) на користь Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 50, ідентифікаційний код 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 104 336,00 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Олександрійській міській раді Кіровоградської області до електронного кабінету у системі "Електронний суд"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія Камазцентрзапчасть" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Невського, 34).
Повне рішення складено 08.05.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко