ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
м. Київ
07.05.2025Справа № 910/4138/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи - підприємця Махніцького Андрія Васильовича про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Махніцького Андрія Васильовича (с. Івана -Пусте, Тернопільська обл., 48748; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Національного природного парку «Голосіївський» (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 35620372)
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Представники сторін:
від позивача: Чистякова Тетяна
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа - підприємець Махніцький Андрій Васильович (далі за текстом - ФОП Махніцький А.В., Позивач) з позовом до Національного природного парку «Голосіївський» (далі за текстом - Відповідач), в якому просить суд визнати недійсним односторонній правочин Відповідача щодо розірвання договору № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020, укладеного між Позивачем та Відповідачем, який оформлений листом Відповідача від 12.01.2022 за вх. № 16/2-08-3 за підписом заступника директора з науково-дослідної роботи - начальника відділу Прядко О.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.05.2025.
23.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
05.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про забезпечення позову та заява про збільшення позовних вимог.
Підготовче засідання 05.05.2025 відкладено на 26.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 заяву ФОП Махніцький А.В. про забезпечення позову призначено до судового розгляду на 07.05.2025.
У судовому засіданні 07.05.2025 представником Позивача надано пояснення по суті поданої заяви про забезпечення позову, яку останній просив суд задовольнити.
Представник Відповідача у дане засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника Позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення з огляду на наступне.
Із поданої Позивачем заяви про забезпечення позову вбачається, що 12.01.2022 Відповідач листом № 16/2-08-3 повідомив Позивача про ухвалення рішення про одностороннє розірвання договору № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020, укладеного між Позивачем та Відповідачем.
У вказаному листі Відповідач здійснив висновок, що договір № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020 станом на 12.01.2022 є таким, що втратив чинність.
Зазначений односторонній правочин Позивачем оскаржується в судовому порядку в межах даного провадження.
В силу того, що наразі між сторонами існує спір Позивач побоюється, що Відповідач демонтує альтанки та об'єкти згідно договору № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020, що стало підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову, в якій Позивач просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження на користь третіх осіб у будь - який спосіб (відчуження, дарування, обмін, користування, у тому числі на підставі представництва за довіреністю), а також умисно демонтувати, розбирати, пошкоджувати, знищувати об'єкти згідно договору № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020.
У якості доказів Позивачем до поданої заяви також додано фотографії; доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 11.04.2025 № 064-5691 щодо вжиття заходів демонтажу визначених таким дорученням об'єктів; припис № 46 від 14.01.2025 у строк до 20.01.2025 прибрати з території кварталів 88, 89 Святошинського лісництва всі тимчасові споруди та мотузковий парк, контейнери для зберігання інвентарю, туалет з вигрібною ямою, сонячні електростанції та альтанки; припису № 202509371 від 15.04.2025, в якому зазначено про вчинення порушення у Святошинському районі (вул. Миколи Ушакова, 2) та вказано, що у разі відсутності дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди - здійснити демонтаж.
МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 стаття 137 ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У випадку звернення до суду з вимогами немайнового характеру не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має врахувати необхідність дотримання прав та інтересів відповідача задля дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи предмет даного спору та заходи, які Позивач просить суд вжити, судом не вбачається підстав для задоволення поданої заяви з огляду на наступне.
До предмету доказування по даній справі входять з'ясування обставин законності чи то незаконності одностороннього розірвання Відповідачем договору № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020, на підставі якого Позивачем розміщувалися тимчасові споруди рекреаційного призначення у визначеній таким договором зоні.
Відповідно до пункту 3.4 вказаного договору право власності на рекреаційні об'єкти, які розміщені відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 договору належать Позивачу та обліковуються на його балансі.
Суд зазначає, що до поданої заяви Позивачем не надано перелік об'єктів рекреаційного призначення, розміщених Позивачем за договором № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020, а також доказів їх спорудження Позивачем, що позбавляє суд можливості встановити їх фактичну наявність, а відтак і можливість демонтажу.
В силу зазначеного вимоги Позивача є абстрактними та не конкретизованими.
Крім того, враховуючи положення пункту 3.4 договору № 12-20/63-РД про організацію рекреаційної діяльності від 05.08.2020 суд не вбачає підстав допускати, що Відповідач взагалі має право вчиняти дії на користь третіх осіб дії щодо об'єктів, встановлених Позивачем в межах виконання спірного договору, оскільки знову ж таки останні належать Позивачу та обліковуються на його балансі, а також не є предметом даного спору.
Такі доводи Позивача є припущенням.
При цьому судом враховано, що доручення Департаменту територіального контролю міста Києва від 11.04.2025 № 064-5691 та припис № 202509371 від 15.04.2025 взагалі не містять посилань на особу Позивача, оскільки інформація особи порушника у таких документах - відсутня.
Інші докази надані Позивачем не спростовують необґрунтованість поданої Позивачем заяви про забезпечення позову та неможливість її задоволення.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За сукупністю зазначеного вище, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, не містить підстав та доводів необхідності вжиття запобіжних заходів, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Махніцького Андрія Васильовича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 07.05.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту ухвали: 08.05.2025
Суддя Антон ПУКАС