ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.05.2025Справа № 910/1331/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А; ідентифікаційний код: 44768034) в особі філії «Столичний лісовий фонд» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 30; ідентифікаційний код: 45530596)
про стягнення 316603,15 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
04.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича з вимогами до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий фонд» про стягнення 316603,15 грн, з яких 201408,00 грн основного боргу, 50765,85 грн пені, 14815,90 грн 3% річних та 49613,40 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №5/01/08 від 01.08.2022 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 201408,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 50765,85 грн пені, 14815,90 грн 3% річних та 49613,40 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2025 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 07.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відкрито провадження у справі №910/1331/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/1331/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/1331/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.08.2022 між Фізичною особою-підприємцем Ковердуном Миколою Миколайовичем (виконавець) та Державним підприємством «Словечанське лісове господарство» (замовник) укладено Договір №5/01/08 на виконання робіт з укладення тротуарної плитки навколо будинку для конференцій та укладення плитки на майданчику перед будинком для конференцій за адресою с. Нагоряни Житомирської області на території Державного підприємства «Словечанське лісове господарство».
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Словечанське лісове господарство».
Відповідно до п. 1.1 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 замовник доручає, а виконавець виконує роботи з укладання тротуарної плитки навколо будинку для конференцій та укладання плитки на майданчику перед будинком для конференцій за адресою: с. Нагоряни Житомирської області на території підприємства ДП «Словечанське лісове господарство».
У п. 2.1 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 сторони погодили, що виконавець зобов'язується провести визначені даним договором роботи в повному об'ємі до 31 серпня 2022 року, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актами приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.
Відповідно до п. 3.1 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 загальна вартість договору складається з вартостей актів виконаних робіт, що є невід'ємними частинами договору.
Сторони погодили вартості виконання робіт у Кошторисі (додаток №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною договору) (п. 3.2 Договору №5/01/08 від 01.08.2022).
Згідно з п. 4.1 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 замовник оплачує вартість робіт протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 7.1 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 замовник протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт зобов'язаний його підписати і повернути виконавцю, а в разі неякісного виконання робіт скласти акт з переліком необхідних доопрацювань та термінами їх виконання. Остаточний розрахунок у даному випадку проводиться на протязі 3-х робочих днів з дня підписання акту про усунення недоліків.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №5/01/08 від 01.08.2022 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 201408,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 50765,85 грн пені, 14815,90 грн 3% річних та 49613,40 грн інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою укладений між сторонами Договір №5/01/08 від 01.08.2022 є договором підряду.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до видаткової накладної №8/08-1 від 08.08.2022 позивач в рамках виконання Договору №5/01/08 від 01.08.2022 поставив ДП «Словечанське лісове господарство», правонаступником якого є відповідач, обладнання на суму 98920,00 грн (видаткова накладна підписана представниками сторін ті скріплена їх відбитками печаток).
Крім того, на виконання умов Договору №5/01/08 від 01.08.2022 позивач виконав роботи на суму 102488,00 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №8/08-1 від 08.08.2022, який підписаний представниками сторін ті скріплений їх відбитками печаток.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 4.1 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 замовник оплачує вартість робіт протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Доказів сплати грошових коштів загальною сумою 201408,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у сумі 201408,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича в частині стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий фонд» суми основного боргу у розмірі 201408,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню розміром 50765,85 грн
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 9.3 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору, зазначеної в п. 3.1 договору, за кожен день затримки виконання роботи, обумовленої цим договором.
Суд зазначає, що сформульовані та погоджені сторонами умови п. 9.3 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 не дають змоги встановити, що пеня визначена саме за прострочення оплати, а не за прострочення виконання робіт, оскільки за прострочення оплати пеня нараховується за кожен день існування прострочення з оплати (а не виконання робіт), тоді як п. 9.3 договору такої умови не містить.
Недоліки тексту договору несуть несприятливі наслідки для обох його сторін.
Крім того, судом враховано правило Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).
Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань [див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)].
Оскільки матеріали справи не містять доказів, що текст Договору №5/01/08 від 01.08.2022 було підготовлено саме Державним підприємством «Словечанське лісове господарство», правонаступником якого є відповідач, та саме ДП «Словечанське лісове господарство» включило неоднозначну умову договору, викладену у п. 9.3, до його тексту, у суду відсутні підстави тлумачити п. 9.3 Договору №5/01/08 від 01.08.2022 проти відповідача, у зв'язку з чим суд відмовляє у позові Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий фонд» про стягнення пені у розмірі 50765,85 грн.
Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 14815,90 грн (за період з 16.08.2022 до 27.01.2025) та інфляційні втрати у розмірі 49613,40 грн (за період з вересня 2022 року до грудня 2024 року).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича в частині стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий фонд» 3% річних у розмірі 14815,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 49613,40 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнуту з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А; ідентифікаційний код: 44768034) в особі філії «Столичний лісовий фонд» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 30; ідентифікаційний код: 45530596) на користь Фізичної особи-підприємця Ковердуна Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 201408 (двісті одна тисяча чотириста вісім) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 14815 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 49613 (сорок дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 3987 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн 56 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак