Справа № 909/259/25
про повернення зустрічної позовної заяви
08.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. матеріали зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" (вх. № 3929/25 від 07.05.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про стягнення заборгованості за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом само виробництва від 17.05.2024 в сумі 216 235, 60 гривень, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація
енергетичних ресурсів"
(вул. Головна, буд. 187, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька
область, 58005)
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ"
(вул. І. Левинського, буд. 1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська
область, 76014)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ ПЛЮС"
(вул. Шведська, буд. 3 д, м. Львів, Львівська область, 79016)
Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ РЕНТАЛ"
(вул. Шведська, буд. 3 д, м. Львів, Львівська область, 79016)
про стягнення заборгованості за невиконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 78 від 10.09.2022 в сумі 1 364 163, 00 гривень, з яких: 1 234 900, 60 гривень - основна сума заборгованості; 9 735, 27 гривень - 3 % річних; 32 314, 88 гривень - інфляційне збільшення суми боргу; 87 212, 60 гривень - пеня,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ РЕНТАЛ" про стягнення заборгованості за невиконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 78 від 10.09.2022 в сумі 1 364 163, 00 гривень, з яких: 1 234 900, 60 гривень - основна сума заборгованості; 9 735, 27 гривень - 3 % річних; 32 314, 88 гривень - інфляційне збільшення суми боргу; 87 212, 60 гривень - пеня.
Ухвалою від 12.03.2025 суд, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 17.04.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
21.03.2025 за вх. № 4689/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", адвоката Ящук Діани Віталіївни надійшла заява про надання доступу до електронної справи в підсистемі Електронний Суд.
В судовому засіданні 17.04.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", адвокат Ящук Діана Віталіївна заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив означене усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", адвоката Ящук Діани Віталіївни та відклав підготовче судове засідання на 08.05.2025.
07.05.2025 за вх. № 3929/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про стягнення заборгованості за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом само виробництва від 17.05.2024 в сумі 216 235, 60 гривень.
Вирішуючи питання про прийняття вказаної зустрічної позовної заяви до розгляду, суд виходить із наступного.
Суд, ухвалою від 12.03.2025 у справі № 909/259/25 встановив відповідачу 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
Згідно сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" 12.03.2025 о 20:40 год та в силу положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вважається врученою 13.03.2025.
За правилами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За наведеного, останній день для подання зустрічного позову у справі припадав на 28.03.2025.
21.03.2025 за вх. № 4689/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", адвоката Ящук Діани Віталіївни надійшла заява про надання доступу до електронної справи в підсистемі Електронний Суд. Судом надано доступ до електронної справи в підсистемі "Електронний суд".
Датою вступу як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", адвоката Ящук Діани Віталіївни та залучення її по даній справі як представника до електронного суду являється 26.03.2025.
За приписами частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заявник має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову, встановлюється судом і не є присічним, а, відтак, може бути судом поновлений.
Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Так, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі № 909/259/25 відповідачу встановлено строк для подання відзиву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали. Слід зазначити, що вказану ухвалу відповідачем було отримано 13.03.2025, тому зустрічний позов мав бути поданий відповідачем у строк до 28.03.2025 включно.
Втім, відзив на позов не було подано відповідачем по даній справі, натомість було подано зустрічний позов 07.05.2025.
Відтак, відповідачем по даній справі (позивачем по зустрічній позовній заяві) було пропущено строк на подання зустрічного позову на 40 днів.
За правилами, встановленими частинами 1, 2, 3, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Виходячи зі змісту частин 6, 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, як у випадку поновлення процесуального строку, так і у випадку відмови в поновленні такого строку суд постановляє ухвалу.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Як встановлено матеріалами справи, представник відповідача - адвокат Ящук Д. В. - мала можливість ознайомлення з матеріалами справи з моменту відкриття провадження у справі, тобто з 12.03.2025, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" № 547 від 31.10.2024, втім подала заяву на ознайомлення з ними лише 20.03.2025, а зустрічна позовна заява подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" 07.05.2025 з порушенням строку встановленого ухвалою суду від 12.03.2025.
При цьому, представник не наводить у клопотанні про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви жодного аргументу, ані жодної причини, яка виникла у представника відповідача - адвоката Ящук Д. В. та унеможливила ознайомлення його із позовом у період з 12.03.2025.
В своєму клопотанні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" про поновлення строку на подання зустрічного позову не наводить доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку, посилаючись на те, що представник ознайомився пізніше із позовом, тобто обґрунтування клопотання про поновлення строку полягає у посиланні на дату ознайомлення з матеріалами справи.
Так, ордер виданий представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" 31.10.2024, тобто адвокат мала можливість ознайомитися із матеріалами справи раніше, ніж 20.03.2025.
Оскільки адвокатом Ящук Д. В. до суду не надано доказів знаходження у відпустці чи на лікарняному, інших доказів, які б перешкоджали ознайомленню представника з матеріалами справи з 12.03.2025, тому суд не вбачає законних підстав для поновлення пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви.
Відтак, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" не витримано вимоги Закону, що необхідні для поновлення пропущеного процесуального строку, а саме не наведено доводів в обґрунтування причин відновлення таких строків, оскільки суд має встановити відповідні обставини, а заявник має довести суду їх наявність та непереборність.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача за зустрічним позовом про поновлення строку на подання зустрічного позову, з огляду на наведені обставини та відсутність причин в обґрунтування необхідності поновлення строку на подання зустрічного позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Окремо господарський суд зазначає, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частина третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ", підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням вимог частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Окремо слід відмітити, що повернення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" не призводить до порушення права на справедливий суд, не обмежує його у доступі до правосуддя та, не позбавляє можливості звернутися із відповідним позовом в загальному порядку.
Керуючись статтями 180, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" (вх. № 3929/25 від 07.05.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про стягнення заборгованості за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом само виробництва від 17.05.2024 в сумі 216 235, 60 гривень - повернути заявнику.
Зустрічна позовна заява вх. № 3929/25 від 07.05.2025 та додані до неї документи не підлягають надісланню заявнику, оскільки зазначені документи були надіслані в електронній формі через підсистему "Електронний суд" та роздруковані судом.
2. Ухвала набирає законної сили 08.05.2025 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала складена та підписана 08.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин