номер провадження справи 24/226/24
02.04.2025 Справа № 908/2985/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2985/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 33010822)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквілайн Апалуза» (65023 Одеська обл., місто Одеса, вулиця Пастера, будинок 26, код ЄДРПОУ 22118209)
про стягнення 292654,98 грн.
за участю представників:
від позивача: Лончак Т.І., ордер АР № 1206582 від 02.01.2024
від відповідача: Харламов Д.І., довіреність № 27/12-24/1
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Сова» про стягнення з відповідача 292654,98 грн заборгованості, яка складається з 185209,26 грн основного боргу; 85370,82 грн інфляційних витрат; 22 074,90 грн 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.11.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2985/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого за видатковими накладними товару на загальну суму 185209,26 грн. Позивач зазначає, що між сторонами 27.02.2018 був укладений договір № 012930-18, однак у зв'язку з активними бойовими діями на території Харківської області у 2022 - 2024 роках оригінал договору був втрачений, а тому не може бути наданий до суду. При цьому поставка товару здійснювалася за видатковими накладними, які містять всі необхідні умови Договору, а саме умови поставки - самовивіз та строки оплати. За прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 85370,82 грн інфляції за період з 14.10.2020 по 08.11.2024 та 22074,90 грн 3% річних за період з 14.10.2020 по 08.11.2024. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 509, 526, 553,625, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 19.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2985/24, присвоєний номер провадження 24/226/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.12.2024.
Ухвалою суду від 22.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі №908/2985/24.
09.12.2024 на адресу суду від ТОВ фірма «Сова» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що видаткові накладні містять лише термін сплати за поставлений товар, однак ніяких санкцій за прострочення оплати не містять. До того ж, на видаткових накладних, що додані до позову немає ані печатки ані підпису особи яка відпустила товар та особи яка його прийняла. Тобто з юридичної точки зору вони є нікчемними. Отже, позовні вимоги є безпідставними. Також, відповідач просить суд, в порядку ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, застосувати строк позовної давності, який на думку відповідача закінчився 10.06.2024. Просить суд в позові відмовити.
09.12.2024 позивачем подано суду заява про доручення до матеріалів справи доказів - лазерний диск СD-R із записаними електронними доказами, а саме копіями видаткових накладних, за якими здійснювалася поставка та квитанціями, що підтверджують підписання видаткових накладних уповноваженою особою. Заява прийнята судом.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відкладено розгляд справи на 14.01.2025.
18.12.2024 позивачем подано суду відповідь на відзив, в якому вважає, що відповідач не навів належних та допустимих доказів, що не отримував товар та не підписував видаткові накладні. А також що ним було належним чином оплачено видаткові накладні, на яких засновується позов.
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкладено розгляд справи на 03.02.2025.
23.01.2025 позивачем подана суду клопотання про поновлення пропущеного строку на надання доказів по справі, а саме: повторне подання видаткових накладних, які містять ЕЦП а також нових доказів - Протоколів створення та перевірки кваліфікованих підписів та долучення до матеріалів справи: видаткові накладні, які містять електронний цифровий підпис Постачальника та Покупця, а також нових доказів - Протоколів створення та перевірки кваліфікованих підписів на цих видаткових накладних.
Також, 23.01.2025 позивачем подано суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
28.01.2025 позивачем подані додаткові пояснення по справі.
29.01.2025 позивачем подано суду клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками за період з вересня 2020 року по травень 2021 року та квитанціями 2 про прийняття звітності податковими органами.
03.02.2025 судом задоволено клопотання ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» від 23.01.2025 про поновлення строку надання доказів; клопотання ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» про витребування доказів залишено без розгляду; клопотання ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення; судове засідання відкладено на 03.03.2025, про що судом винесено відповідні ухвали.
03.03.2025 представником відповідача подана суду заява, в якій останній довів до відома суду, що 25.02.2025 відбулась зміна назви відповідача з ТОВ Фірма «Сова» на ТОВ «Еквілайн Апалуза», а також була змінена адреса відповідача з м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20, кв. 25 на м. Одеса, вул. Пастера, буд. 26. На підтвердження надано витяг зі сайту «Опендатабот» щодо товариства з кодом ЄДРПОУ- 22118209.
Заява прийнята судом до розгляду.
Також, 03.03.2025 позивачем подано суду клопотання про заміну найменування та адреси відповідача.
В судовому засіданні 03.03.2025 оголошено протокольну перерву до 17.03.2025.
17.03.2025 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з направленням адвокатського запиту до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», який видав сертифіковані ключі електронного цифрового підпису на Ніколенко Марину Юріївну (особу, яка підписала більшість видаткових накладних) щодо витребування документів, про її повноваження, які були надані при оформленні сертифікату ЕЦП. Адвокатський запит був направлений 04.03.2025, але поки що не отриманий підприємством.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відкладено розгляд справи на 26.03.2025, яке перенесено на 02.04.2025.
26.03.2025 позивачем подано суду клопотання про долучення доказів, в якому просить суд поновити пропущений строк на надання доказів по справі, а саме: відповіді на адвокатський запит від ТОВ «Центру сертифікації ключів «Україна» вих. №1/20-30-2025 від 20.03.2025 з додатками. Долучити до матеріалів справи: відповідь від ТОВ «Центру сертифікації ключів «Україна» вих. №1/20-30-2025 від 20.03.2025 з додатками.
В судовому засіданні 02.04.2025 розглянуто клопотання позивача від 26.03.2025 про долучення доказів та поновлення пропущеного строку та залишено без задоволення, оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження існування причин, які б могли об'єктивно завадити йому у встановлений процесуальним законом строк подати докази.
Також, в судовому засіданні розглянута та задоволена заява відповідача про зміну назви та адреси відповідача, оскільки 25.02.2025 відбулась зміна назви відповідача з ТОВ Фірма «Сова» на ТОВ «Еквілайн Апалуза», а також була змінена адреса відповідача з м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20, кв. 25 на м. Одеса, вул. Пастера, буд. 26, що підтверджується витягом з сайту «Опендатабот» щодо товариства з кодом ЄДРПОУ- 22118209.
Відтак, відповідачем у справі є товариство з обмеженою відповідальністю «Еквілайн Апалуза» (65023 Одеська обл., місто Одеса, вулиця Пастера, будинок 26, код ЄДРПОУ 22118209).
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 02.04.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач проти позову заперечив.
В засіданні 02.04.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Як зазначає позивач між позивачем та відповідачем було укладено договір №012930-18 вiд 27.02.2018, однак у зв'язку з активними бойовими діями на території Харківської області у 2022-2024 роках, оригінал договору був втрачений. При цьому постачання товару здійснювалося за видатковими накладними, які містили всі необхідні умови договору, а саме умови поставки - самовивіз та строки оплати.
Позивач поставив товар відповідачу за наступними видатковими накладними:
видаткова накладна ХВ-2590653 від 23.09.2020 на суму 3114,24 грн. Строк оплати 14.10.2020;
видаткова накладна ХВ-2604123 від 23.09.2020 на суму 11472,84 грн. Строк оплати 14.10.2020;
видаткова накладна ХВ-2654501 від 28.09.2020 на суму 1405,80 грн. Строк оплати 19.10.2020;
видаткова накладна ХВ-2658626 від 29.09.2020 на суму 9156,60 грн. Строк оплати 20.10.2020;
видаткова накладна ХВ-2658675 від 29.09.2020 на суму 18616,56 грн. Строк оплати 20.10.2020;
видаткова накладна ХВ-2674011 від 29.09.2020 на суму 83257,20 грн. Строк оплати 20.10.2020;
видаткова накладна ХВ-2683795 від 30.09.2020 на суму 12736,08 грн. Строк оплати 21.10.2020;
видаткова накладна ХВ-3150769 від 09.11.2020 на суму 6078,72 грн. Строк оплати 09.12.2020;
видаткова накладна ХВ-3229160 від 16.11.2020 на суму 8755,68 грн. Строк оплати 16.12.2020;
видаткова накладна ХВ-3263571 від 19.11.2020 на суму 1696,38 грн. Строк оплати 19.12.2020;
видаткова накладна ХВ-3367026 від 26.11.2020 на суму 3989,76 грн. Строк оплати 26.12.2020;
видаткова накладна ХВ-3393755 від 30.11.2020 на суму 10764,60 грн. Строк оплати 30.12.2020;
видаткова накладна ХВ-1541487 від 24.05.2021 на суму 14164,80 грн. Строк оплати 23.06.2021.
Ці видаткові накладні підписані електронним цифровим підписом відповідача, а отже є електронними документами.
Товар не був оплачений у вказані в видаткових накладних строки та станом на 08.11.2024 загальна сума заборгованості за поставлений товар складає 185209,26 грн.
Порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч.3 ст. 639 ЦК України).
У даному випадку, матеріали справи не містить підписаного між сторонами договору поставки.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Із доводів позивача слідує, що між позивачем та відповідачем в силу ст. ст. 202, 205 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов'язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З положень статей 662, 663 ЦК України слідує, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Щодо факту поставки позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 185209,26 грн у період вересень 2020 року - травень 2021 року, суд зазначає наступне.
За змістом статей 74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У даному випадку, з огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів покладається на позивача.
Отже, чинне законодавство покладає на позивача обов'язок довести обставини поставки відповідачу товару на загальну суму 185209,26 грн.
Позивач, як на підтвердження факту передачі товару відповідачу, посилається на видаткові накладні, які підписані ЕЦП, а саме: 12 накладних підписані головним бухгалтером та 1 накладна підписана директором підприємства. Всі накладні скріплені ЕП печатки підприємства.
Дослідивши надані документи суд зазначає таке.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність у головного бухгалтера Ніколенко М.Ю. повноважень на отримання товару від імені ТОВ фірма «Сова» (рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства уповноважити конкретну особу отримати для підприємства ТМЦ).
Наявність печатки підприємства на видаткових накладних не є обов'язковим реквізитом первинного документу та не впливає на його дійсність. Головне - це підпис особи, що підписала документ і підтвердження її повноважень.
Стосовно видаткової накладної від 24.05.2021, яка підписана 03.08.2021 ЕЦП генерального директора ТОВ фірма «Сова», то ЕЦП - це не присутність фізично особи.
В матеріалах справи відсутні ТТН, що підтверджує факт поставки товару покупцю.
Отже, документально не підтверджено, що між сторонами все ж таки було здійснено господарську операцію і по факту було надано товар.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами поставку товару на користь відповідача, у зв'язку із чим, відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 185209,26 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляції також не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, в задоволенні якої позивачу відмовлено.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Змінити назву та адресу відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Сова» (69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 20, кв. 25, код ЄДРПОУ 22118209) на товариство з обмеженою відповідальністю «Еквілайн Апалуза» (65023 Одеська обл., місто Одеса, вулиця Пастера, будинок 26, код ЄДРПОУ 22118209).
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 08.05.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян