61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
06.05.2025р. Справа № 27/68б
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) про банкрутство,-
Представники сторін у судовому засіданні участь не приймали
В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Торговий комплекс "Надія" м.Маріуполь, порушена за ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Донецької області від 19.05.2011 ТОВ "Торговий комплекс "Надія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційна процедура по справі строком на 6 місяців до 19.11.2011, ліквідатором призначена Сімонова Н.П.
У зв'язку з проведенням на території м.Донецька антитерористичної операції судове засідання, призначене на 23.07.2014, не відбулося, матеріали справи №27/68б втрачені.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2018 відновлено втрачену справу №27/68б про банкрутство ТОВ "Торговий комплекс "Надія", м.Маріуполь на стадії ліквідаційної процедури за наявними документами, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.02.2018, ліквідатора зобов'язано надати суду необхідні документи.
Строк ліквідаційної процедури по справі неодноразово продовжувався, про що судом винесені відповідні ухвали.
Розпорядженням Господарського суду Донецької області 28.10.2020 у зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_1 зі штату суддів Господарського суду Донецької області справа 27/68б передана на повторний автоматичний розподіл справ.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс Надія» передано на розгляд судді Зекунова Е.В.
Ухвалою суду від 04.11.2020 справу №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В.
Ухвалою суду від 23.10.2024 (з урахуванням ухвали від 21.11.2024) справу №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.12.2024.
Ухвалою суду від 23.12.2024 розгляд справи №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) було відкладено на 04.02.2025 року.
Ухвалою суду від 04.02.2025 розгляд справи №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) було відкладено на 10.03.2025 року.
06.03.2025 до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшло клопотання ліквідатора у якому він просить:
- Затвердити грошову винагороду ліквідатору Кардашу С.Л. по справі № 27/68б за період виконання ним повноваження ліквідатора ТОВ «Торговий комплекс «Надія» з 07.08.2019 по 31.10.2024 в сумі 1 169 996,39 грн.;
- Ліквідувати Товариство з обмеженої відповідальністю «Торговий комплекс «Надія», код 23422525, м. Маріуполь, пр. Леніна, б.121 Донецька область. До вказаного звіту додано Звіт ліквідатора №31 проте, вказаний у додатках реєстр вимог кредиторів не додано.
07.03.2025 до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшло клопотання про долучення до Звіту ліквідатора № 31 Реєстру вимог кредиторів, який додано до вказаного клопотання.
Ухвалою суду від 10.03.2025 розгляд справи №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) було відкладено на 15.04.2025 року.
13.04.2025 до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшло клопотання ліквідатора у якому він просить суд долучити до справи № 27/68б:
1. Реєстр вимог кредиторів ТОВ «Торговий комплекс «Надія» станом на 11.04.2025;
2. Баланс ТОВ «Торговий комплекс «Надія» станом на 11.04.2025;
3.Пояснення ліквідатора + Розпорядженням Куп'янської районної військової Адміністрації Харківської області від 09.08.2023р. № 52-В.
Станом на 15.04.2025 кредиторами ТОВ "Торговий комплекс "Надія", які включені до реєстру вимог кредиторів є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Мале приватне підприємство «Юридична фірма «Ел.Ві.Джі.», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Фізична особа-підприємець Лічман Василь Григорович та Жовтнева ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області на загальну суму вимог 2 523 272,23 грн.
Ухвалою від 15.04.2025 замінено кредитора Жовтневу ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області на правонаступника Головне Управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Ухвалою суду від 15.04.2025 розгляд справи №27/68б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» (код ЄДРПОУ 23422525) було відкладено на 06.05.2025 року.
Станом на дату судового засідання 06.05.2025 до суду від ліквідатора через підсистему «Електронний суд» надійшли: Уточнений реєстр станом на 11.04.2025 року, Пояснення ліквідатора ТОВ «Торговий комплекс «Надія», Розпорядженням Куп'янської районної військової Адміністрації Харківської області від 09.08.2023р. № 52-В та Лист ліквідатора ТОВ «Торговий комплекс «Надія» №25/11/19-1 від 25.11.2019р. до ТОВ «Торговий будинок «Форвард».
Станом на дату судового засідання кредиторами витребувані ухвалою суду документи та відомості не надано.
Представники сторін участь в засіданні суду не приймали. Судове засідання 06.05.2025 відбулось за відсутності представників сторін.
На підставі п.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України суд оголошує про проведення судового засідання без фіксування судового процесу технічними засобами.
Розглянувши наявні матеріали справи у судовому засіданні 06.05.2025, суд зазначає наступне:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2019 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий комплекс “Надія» м.Маріуполь призначено арбітражного керуючого Кардаш Сергія Леонідовича.
Після призначення ліквідатором ТОВ «Торговий комплекс «Надія» арбітражний керуючий Кардаш Сергій Леонідович здійснював дії, пов'язані з продажем майна банкрута.
15.11.2019 року відбувся аукціон з продажу майна банкрута - ТОВ «Торговий комплекс «Надія», а саме: Лот №1 - 4/100 частки нежитлового приміщення №130, вбудованого в багатоповерховий житловий будинок, загальною площею 379,7 кв. м, за адресою: м. Маріуполь, Донецька обл., просп. Леніна (просп. Миру), 121. Переможцем аукціону за вказаним лотом визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну - 520 000,00 грн без урахування ПДВ.
Інших активів, окрім проданої на зазначеному аукціоні частки нежитлового приміщення №130 за вищевказаною адресою, за ТОВ «Торговий комплекс «Надія» не обліковувалося.
За результатами аукціону 16.12.2019 року ліквідатор уклав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна банкрута та передав майно переможцю аукціону на підставі акта передавання права власності - 4/100 частки нежитлового приміщення №130, вбудованого в багатоповерховий житловий будинок, загальною площею 379,7 кв. м, за адресою: м. Маріуполь, Донецька обл., просп. Леніна (просп. Миру), 121.
У своїх письмових поясненнях від 03.05.2025 ліквідатор повідомив суд, що у ТОВ «Торговий комплекс «Надія» після продажу майна на аукціоні не залишилося жодних активів
Майно було реалізовано на аукціоні за 520?000,00 грн. Кошти надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий будинок «Форвард», яке перерахувало на ліквідаційний рахунок ТОВ «Торговий комплекс «Надія» суму в розмірі 504?600,00 грн. Зазначена сума є виручкою від продажу майна за лотом №1 за результатами аукціону, що відбувся 15 листопада 2019 року, з урахуванням наступних утримань:
• винагороди організатору аукціону в розмірі 1,5% - 7?800,00 грн;
• вартості виконаних робіт згідно з актом від 01.10.2019 р. до договору про оцінку майна від 27.09.2019 р. - 7?600,00 грн.
Кошти у розмірі 504?600,00 грн від продажу майна надійшли на ліквідаційний рахунок боржника протягом листопада 2019 - січня 2020 року.
Протягом листопада 2019 - березня 2020 року кошти на загальну суму 504?600,00 грн. ОСОБА_13 зняв з рахунку ТОВ «Торговий комплекс «Надія» готівкою через касу підприємства.
Згідно пояснень ліквідатора ТОВ «Торговий комплекс «Надія» - Кардаш С.Л., усі ці кошти (504?600,00 грн.) були використані ним на винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора у справі, а також на витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним своїх повноважень:
• Нотаріальні дії - 400,00 грн
• Виплата Симоновій - 4 291,72 грн
• Архів (впорядкування) - 23 450,00 грн
• Готель - 1 209,44 грн
• Відрядження - 2 613,80 грн
• Канцтовари, поштові, інше- 31031,25 грн зокрема: картридж, об'ява, судовий збір, казначейство, відомості, пошта, канцтовари, інтернет)
Як зазначено ліквідатором загальна сума витрат складає 325 396,21 грн., проте за підрахунками (згідно вказаних ліквідатором сум) розмір витрат становить 78 396,21 грн., інформація щодо решти витрат в розмірі 247 000,00 грн (325 396,31- 78 396,21) у поясненнях ліквідатора відсутні.
За змістом статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) «Порядок задоволення вимог кредиторів» (в редакції що діяла станом на 15.11.2019)
1. Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.
2. Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
3. Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
4. Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
6. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Кодекс України з процедур банкрутства не містить чітко визначених строків розподілу коштів, отриманих від продажу майна боржника, в окремій статті.
Водночас загальні положення КУзПБ щодо реалізації майна та порядку задоволення вимог кредиторів свідчать, що після продажу майна на аукціоні виручені кошти мають бути розподілені між кредиторами відповідно до черговості в розумний строк після завершення аукціону та надходження коштів на рахунок ліквідатора.
У судовому засіданні встановлено, що ліквідаційна процедура ТОВ "Торговий комплекс "Надія" була введена судом 19.05.2011 строком на 6 місяців. Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався та тривав станом на дату продажу майна боржника.
Останній транш від покупця за покупку майна боржника надійшов на рахунок ТОВ «Торговий комплекс «Надія» у січні 2020 року.
Отже, дотримуючись приписів статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор ТОВ «Торговий комплекс «Надія», діючи добросовісно та розсудливо, був зобов'язаний протягом січня-лютого 2020 року направити отримані кошти на погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, та на задоволення вимог кредиторів.
Станом на 01.03.2020 року ліквідатор ТОВ «Торговий комплекс «Надія» відповідно до приписів частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства мав право, до задоволення вимог кредиторів, на виплату винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у загальній сумі 79 082,39 грн за такі періоди:
07.08.2019 - 31.08.2019 - 6 828,54 грн;
01.09.2019 - 30.09.2019 - 8 346,00 грн;
01.10.2019 - 20.10.2019 - 5 166,57 грн;
21.10.2019 - 31.10.2019 - 5 365,28 грн;
01.11.2019 - 31.12.2019 - 25 038,00 грн;
01.01.2020 - 01.03.2020 - 28 338,00 грн.
Крім того, у межах ліквідаційної процедури до погашення вимог кредиторів ліквідатор мав право здійснити оплату документально підтверджених витрат, а саме:
сплати судового збору;
відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі;
оплати послуг спеціалістів із проведення оцінки майна боржника, що підлягає продажу;
витрат на організацію та проведення аукціону з реалізації активів боржника.
Залишок коштів відповідно до вимог 133 КУзБ підлягав використанню для задоволення вимог кредиторів.
Проте, матеріалах справи відсутні докази погашення кредиторської заборгованості від продажу майна боржника - ТОВ «Торговий комплекс «Надія», а також відсутні докази понесення ліквідатором витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність станом на 01.03.2020.
Щодо клопотання про затвердження судом грошової винагороди арбітражному керуючому Кардаш С.Л. за час виконання ним повноважень ліквідатора з 07.08.2019 по 31.10.2024 в сумі 1 169 996,39 грн., суд зазначає наступне:
06.03.2025 до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшло клопотання ліквідатора у якому він просить:
- Затвердити грошову винагороду ліквідатору Кардашу С.Л. по справі № 27/68б за період виконання ним повноваження ліквідатора ТОВ «Торговий комплекс «Надія» з 07.08.2019 по 31.10.2024 в сумі 1 169 996,39 грн.;
- Ліквідувати Товариство з обмеженої відповідальністю «Торговий комплекс «Надія», код 23422525, м. Маріуполь, пр. Леніна, б.121 Донецька область. До вказаного звіту додано Звіт ліквідатора №31 проте, вказаний у додатках реєстр вимог кредиторів не додано.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Нормами ч. 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Частиною 6 ст. 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018).
При цьому, відмова у схваленні (затвердженні) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів та суперечить ст. 43 Конституції України.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Досліджених судом матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Кардаш С.Л. нарахував собі винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора за період з 07.08.2019 по 31.10.2024 у загальному розмірі 1 169 996,39 грн.
При цьому у матеріалах справи відсутні докази погодження відповідного розміру винагороди з комітетом кредиторів, а також відсутні підтвердження звітування ліквідатором перед комітетом кредиторів щодо нарахування та виплати грошової винагороди арбітражному керуючому й відшкодування понесених ним витрат.
Господарський суд звертає увагу, що хоча нормою ч. 6 ст. 30 КУзПБ і передбачено схвалення комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, однак саме схвалення комітету кредиторів такого звіту не є безумовною підставою для подальшого затвердження судом такого звіту, оскільки дії суду законодавство про банкрутство пов'язує не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (плану санації, звіту ліквідатора, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв'язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №910/18919/13, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09 та від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11.
Таким чином, сам факт схвалення комітетом кредиторів боржника звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди не є вирішальним та таким, що має суттєве значення при вирішенні відповідного питання судом, оскільки розгляд звіту арбітражного керуючого є прерогативою саме господарського суду.
Матеріалів справи не містять доказів розгляду кредиторами звітів арбітражного керуючого Кардаш С.Л. про нарахування та виплату грошової винагороди, не надано оцінку правильності арифметичного розрахунку грошової винагороди та витрат пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність
Кредиторами не досліджено фактично вжиті арбітражним керуючим Кардаш С.Л. заходи у ліквідаційній процедурі та не надано оцінку доказам на їх підтвердження, оскільки, як було зазначено вище, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим ліквідаційної процедури, а також й дії, які вчинялись ліквідатором у цей період.
У відповідності до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.
Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись розпорядником майна за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ст. 10 КУзПБ).
Суд зауважує, що саме по собі настання стоку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов'язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити фактичне та належне виконання обов'язків арбітражним керуючим у період виконання обов'язків і час реального виконання таких обов'язків.
Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов'язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.
Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов'язки.
Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2019 ліквідатором ТОВ “Торговий комплекс “Надія» у справі №27/68б призначено арбітражного керуючого Кардаш Сергія Леонідовича, зобов'язано ліквідатора по закінченню ліквідаційної процедури надати суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута та документи, передбачені ст.32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
Відповідно до наявних у справі доказів на підтвердження діяльності арбітражного керуючого Кардаш С.Л. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “Торговий комплекс “Надія» у період з 07.08.2019, господарським судом встановлено, що останнім було вжито наступні заходи, а саме:
Ліквідатор - арбітражний керуючий Кардаш С.Л. з моменту призначення 07.08.2019 вчинив наступні дії в ліквідаційній процедурі:
• 22.08.2019 прийняв від попереднього ліквідатора статутні документи, печатку та інші документи (акт приймання-передачі від 22.08.2019)
• Прийняв майно та провів інвентаризацію
• Подав оголошення в газету щодо проведення конкурсу на визначення торгівельної організації з продажу майна банкрута (оголошення газета «Урядовий кур'єр» №163 від 28.08.2019)
• Рішенням від 18.09.2019 ліквідатор визначив торгуючу організацію, за результатами розгляду поданих на оголошення заяв
• 09.09.2019 направив запит до ДПІ щодо наявності відкритих рахунків у боржника
• Здійснював продаж майна банкрута цілісним майновим комплексом:
- Перший аукціон 23.09.2019 не відбувся через відсутність покупців
- Другий аукціон 31.10.2019 (за ціною експертної оцінки з розбиттям на лоти) не відбувся через відсутність покупців
- Третій аукціон 11.11.2019 не відбувся через відсутність покупців
- Четвертий аукціон 15.11.2019 відбувся продано, вартість 520 000,00 грн (Лот №1, 4/100, нежитлове приміщення №130, 379,7 кв.м.)
• 16.12.2019 Уклав нотаріальний Договір купівлі - продажу майна банкрута, Актом про передавання права власності передав майно (4/100 частко нежитлового приміщення №130 вбудованого в багатоповерховий житловий будинок, загальною площею 379,7 кв. м, за адресою: м.Маріуполь, Донецька обл., пр. Леніна (пр. Миру), 121
• надіслав запити до органів з метою виявлення майна, за період лютий - квітень 2020 року надійшли відповіді на них
• 12.03.2020 уклав договір на виконання по впорядкування архіву, та додаткову угоду від 15.06.2020 на впорядкування архіву
21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства, на виконання якого, з метою визначення складу комітету кредиторів, ним були скликані збори кредиторів.
Повторні перші збори відбулися з 22.09.2021 по 29.09.2021 шляхом опитування, обрано комітет кредиторів у складі 7 осіб: Фощан Л.М. Макляк Г.М. Дробах А.Я. Боярчук І.В. Рудометкіна Л.В. Никитенко Т.П. Герасимова В.М.
З аналізу звітів, поданих ліквідатором до суду, вбачається, що станом на квітень 2020 року ліквідатор ТОВ «Торговий комплекс «Надія» отримав офіційні відомості про відсутність у боржника будь-якого іншого майна, окрім уже проданого.
Водночас після 29.09.2021 ліквідатор не вчиняв жодних активних дій, спрямованих на подання до суду звіту та ліквідаційного балансу. Лише 05.03.2025 у Звіті №31 ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий комплекс «Надія» (код ЄДРПОУ 23422525, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 121, Донецька область).
У постанові від 31.10.2019 у справі №903/435/16 Верховний Суд зазначив, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №927/1191/14, від 08.05.2018 у справі №904/5948/16.
Господарський суду зазначає, що ліквідатор Кардаш С.Л. у своїх звітах про виконану роботу станом на 06.03.2025 та про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 07.08.2019 по 31.10.2024 обмежився лише констатацією заходів вжитих до 29.09.2021., однак після 29.09.2021 не вчиняв реальних та належних дій покладених на нього у ліквідаційній процедурі.
При цьому вжиті ліквідатором Кардаш С.Л. заходи у заявлений період після 29.09.2021 (викладення інформації попередньо вчинених дій та проведення зборів комітету кредиторів) за своєю суттю не є дієвими заходами в ліквідаційній процедурі, а носять лише формальний характер.
Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Господарський суд зазначає, що окрім інформації про обрання 29.09.2021 комітету кредиторів, в матеріалах справи відсутні докази звітування не менше одного разу на два місяці про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого на комітеті кредиторів.
Само по собі призначення та наявність статусу ліквідатора у арбітражного керуючого за певний проміжок часу не є підставою для нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому за відсутності вчинення будь-яких заходів, які передбачені законом, та доказів про їх виконання ліквідатором у справі про банкрутство.
Оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу ст. 30 КУзПБ та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов'язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, оскільки у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним. Тоді як покладення на арбітражного керуючого - ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов'язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.
Наведений висновок викладено в постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.
Мета справи про банкрутство полягає у забезпеченні справедливого та пропорційного задоволення вимог усіх кредиторів боржника.
Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Ліквідація боржника - це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов'язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (див. подібні за змістом висновки сформовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, від 23.09.2021 у справі 5002-17/1718-2011, від 26.05.2022 у справі № 923/862/15, від 19.10.2022 у справі № 927/50/20).
Тож заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов'язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.
Станом на 15.04.2025 кредиторами ТОВ "Торговий комплекс "Надія", які включені до реєстру вимог кредиторів є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Мале приватне підприємство «Юридична фірма «Ел.Ві.Джі.», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Фізична особа-підприємець Лічман Василь Григорович та Жовтнева ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області на загальну суму вимог 2 523 272,23 грн.
У судовому засіданні встановлено, що 15.11.2019 ліквідатор продав майно боржника, внаслідок чого 14.01.2020 на ліквідаційний рахунок ТОВ «Торговий комплекс «Надія» надійшла сума у розмірі 504?600,00 грн.
Протягом грудня 2019-березня 2020 року кошти отримані від продажу майна були зняті з рахунку ліквідатором, але для задоволення вимог кредиторів не використовувались, у зв'язку з чим кредиторська заборгованість залишилась непогашеною у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у банкрута.
Згідно інформації отриманою від АТ «Укрексімбанк», станом на 30.03.2025 у клієнта ТОВ "ТОРГОВИЙ КОМПЛЕКС "НАДІЯ» грошові кошти на рахунку відсутні
Участь кредитора у такому проваджені справ про неплатоспроможність не може бути формальною. Будучи учасником справи про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 КУзПБ), зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (частина шоста статті 61 КУзПБ), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 КУзПБ), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Тож очевидно, що під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.
Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, в тому числі дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, визнання недійсним правочинів боржника, правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16, від 12.07.2023 у справі № 904/6810/20).
Господарський суд звертає увагу, що одним із кредиторів ТОВ "Торговий комплекс "Надія" є Державна податкова служба України
До основних завдань Державної податкової служби України є забезпечення наповнення державного бюджету, зокрема шляхом реалізації функції кредитора у справах про банкрутство боржників, які мають податкову заборгованість. Така участь податкового органу у процедурі неплатоспроможності спрямована на досягнення основної мети справи про банкрутство - задоволення вимог держави як кредитора по обов'язкових платежах до бюджету.
Водночас, як свідчать установлені судами обставини справи, підрозділ Державної податкової служби України як кредитор, а також інші кредитори, не вчиняли жодних дій або заходів з моменту відкриття у справі ліквідаційної процедури. Це підтверджується відсутністю скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора після продажу майна боржника, а також не направленням коштів на погашення кредиторських вимог як протягом усієї ліквідаційної процедури, так і на окремих її етапах.
Обґрунтовуючи свої доводи щодо використання коштів отриманих від продажу майна, арбітражний керуючий Кардаш С.Л. повідомив, що його офіс знаходиться за адресою - смт Ківшарівка, буд. 50, Куп'янського району Харківської області. На даний час в'їзд до вказаного населеного пункту є неможливим у зв'язку з пошкодженням мостів і переправ, а також забороною на перебування, встановленою Куп'янською районною військовою адміністрацією. Згідно з Розпорядженням Куп'янської районної військової адміністрації Харківської області від 09.08.2023 №?52-В (додається), на зазначеній території з 09.08.2023 року оголошено обов'язкову евакуацію населення.
У зв'язку з цим він (арбітражний керуючий Кардаш С.Л.) не має можливості надати суду підтверджуючі документи щодо понесених ним витрат під час здійснення процедури ліквідації.
Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення таких операцій. Первинний документ - це документ, створений у письмовій чи електронній формі, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Зі змісту норм Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що витрати арбітражного керуючого підлягають підтвердженню належними доказами. До таких доказів належать, зокрема, первинні бухгалтерські документи, які засвідчують факт понесення витрат у межах виконання повноважень у справі про банкрутство.
У разі втрати таких документів, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство зобов'язане вжити заходів для їх поновлення. Відновлення документів можливе шляхом звернення до контрагентів господарської операції, отримання копій документів від учасників угод, звернення до банківських установ, податкових органів, а також інших державних чи комунальних органів, які можуть володіти відповідною інформацією або копіями документів.
Таким чином, для підтвердження витрат у процедурі банкрутства, арбітражний керуючий повинен надати належні первинні документи. У разі їх втрати, обов'язок відновлення та надання відповідних підтверджень покладається на нього як на суб'єкта, що здійснив витрати.
Частинами першою, другою статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.
Керуючись статтями 2, 9, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 120, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відкласти розгляд справи на 10.06.2025 року о 14:10 год. зал судового засідання № 412, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Донецької області за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5. Явка сторін в засідання суду не є обов'язковою.
2. Кредиторам надати суду письмові пояснення щодо клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Кардаша С.Л. - про затвердження йому грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Торговий комплекс «Надія» з 07.08.2019 по 31.10.2024 у розмірі 1?169?996,39 грн, а також повідомити, чи здійснювалося погашення їхніх кредиторських вимог у процедурі банкрутства.
3. У зв'язку з відсутністю у матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, що підтверджують витрати, понесені арбітражним керуючим Кардаш С.Л. під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «Торговий комплекс «Надія», зобов'язати арбітражного керуючтого Кардаш С.Л. надати суду:
Письмові пояснення куди були витрачені ним кошти отримані підприємством банкрутом за реалізацію майна?
Вичерпну інформацію про контрагентів, яким здійснювались наступні платежі:
за нотаріальні дії на суму 400,00 грн (з зазначенням П.І.Б. нотаріуса, номера і дати договору/послуги);
за впорядкування архіву на суму 23?450,00 грн (з зазначенням особи або підприємства, яке виконувало роботи, договору/акта виконаних робіт);
за оцінку майна - 7?600,00 грн (із зазначенням суб'єкта оціночної діяльності, копії акта від 01.10.2019 р. та договору від 27.09.2019 р.);
за послуги організатора аукціону - 7?800,00 грн (із зазначенням найменування юридичної особи, договору, акту прийому-передачі послуг).
Повідомити, кому саме було здійснено виплату на суму 4?291,72 грн (платіж «виплата Симоновій») із зазначенням правової підстави такого платежу, а також документального підтвердження правових взаємин з цією особою.
Вжити заходів щодо відновлення втрачених первинних документів, що підтверджують зазначені витрати, шляхом:
звернення до контрагентів із запитом про надання копій відповідних договорів, актів, рахунків-фактур;
звернення до банківської установи для отримання виписок або платіжних доручень;
звернення до органів Державної податкової служби України щодо наявних у них підтверджувальних документів;
подання письмових пояснень щодо неможливості відновлення конкретних документів, якщо такі обставини існують.
Надати до суду копії відновлених первинних документів, що підтверджують витрати в межах ліквідаційної процедури, у строк до 01.06.2025 (включно), з відповідним супровідним листом.
3. Повідомити ліквідатора та кредиторів про дату та час розгляду справи.
4. Повідомити сторонам, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
5. З урахуванням обставин пов'язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м.Харків (повітряні тривоги, відсутність електропостачання) можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції обмежена тому, суд рекомендує сторонам викладати письмово та надавати до суду свої пояснення, обґрунтовані позиції.
6. Повідомити кредиторів справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
7. Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає чинності з дати підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Зекунов