вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.05.2025м. ДніпроСправа № 904/821/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 57 855,00 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" штрафу в сумі 57855,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у залізничній накладній №47683776 від 12.05.2024 неправильно зазначено масу вантажу у вагоні № 62943931.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суд від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали.
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 17.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, відповідач позовних вимог не визнає та просить повністю відмовити в їх задоволенні у зв'язку з недоведеністю, а в разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог - зменшити розмір стягуваного штрафу до однієї провізної плати.
Заперечення проти позову відповідач мотивує тим, що обставини, які підлягають оформленню комерційним актом (виявлення невідповідності маси вантажу), були виявлені 17.05.2024. З урахуванням положень п. 4 Правил складання актів комерційний акт мав бути складений не пізніше 18.05.2024. Але комерційний акт був складений лише 23.05.2024.
Відтак, на думку відповідача, наданий позивачем комерційний акт № 456404/3 від 23.05.2024 не є таким, що складений відповідно до Правил складання актів, а тому позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідач зауважує, що між датою виявлення невідповідності маси вантажу даним, указаним у перевізному документі, та датою складання комерційного акта минув тиждень.
При цьому позивачем не зазначено та не доведено, в якому місці весь цей час перебував спірний вагон, чи був до нього обмежений доступ, чи був він захищений від зовнішнього впливу, в тому числі опадів, що може сприяти збільшенню ваги протягом тижневого знаходження вагону на станції.
Крім того, відповідач указує, що прийняття від нього вагону позивачем здійснювалося без жодних зауважень; позивач перевірив та переконався, що вагон завантажений належним чином без будь яких порушень з боку відповідача, про що свідчить відсутність будь-яких зауважень з боку позивача.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу відповідач посилається на те, що розмір штрафу може бути зменшений на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, оскільки позивач не поніс жодних збитків, а також тому, що наявні обставини, які вказують на погіршення умов господарювання та фінансового стану підприємства-відповідача внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію України; зменшення чисельності працівників (з причин призову до служби в ЗСУ та загибелі внаслідок військових дій); надання суттєвої матеріальної підтримки Збройним Силам України та військовим адміністраціям.
До того, на думку відповідача, застосування штрафу в розмірі 5 провізних плат порушує принцип рівного захисту державою всіх суб'єктів господарювання, закріплений ст. 13 Конституції України та ст. 6 ГК України.
Не погодившись із доводами відповідача, викладеними у відзиві, позивач 27.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відповідь на відзив, в якій просить поновити йому строк на подання відповіді на відзив, прийняти її та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Поважність причин пропуску строку для подання відповіді на відзив позивач обґрунтовує тим, що відзив на позовну заяву, сформований відповідачем в системі "Електронний суд" 17.03.2025, отримано позивачем 18.03.2025. Тому встановлений судом 5-денний строк для подання відповіді на відзив спливає 23.03.2025. Однак у ніч з 22 на 23 березня 2025 року через масовану хакерську атаку стався технічний збій в ІТ-системі Укрзалізниці, який спричинив порушення в працездатності онлайн-сервісів та обмежив доступ до мережі Інтернет, у зв'язку з чим відповідь на відзив підготовлено з незначним запізненням.
По суті заперечень відповідача позивач указує на те, що надлишок вантажу у вагоні №62943931 дійсно був виявлений 17.05.2024 після прибуття на попутну станцію Верхівцеве.
За таких обставин вагон не міг бути допущений до подальшого перевезення, оскільки навантаження понад вантажопідйомність вагона загрожує безпеці руху на залізничному транспорті. Про виявлену комерційну несправність було складено акт загальної форми № 841 від 17.05.2024.
Оскільки завантаження вагона понад його вантажопідйомність є значним порушенням умов перевезення, усунення цього порушення пов'язане з обов'язковим відвантаженням надлишку вантажу у інший вагон та оформлення додаткового перевезення. Тому з метою залучення представника вантажовідправника до участі у цих діях 17.05.2024 о 17:00 год на станцію відправлення Терни було направлено телеграфне повідомлення № 138 про виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні № 62943931 з проханням повідомити про цей факт вантажовідправника та вжити заходів для направлення його представника на станцію Верхівцеве для усунення комерційної несправності.
20 травня 2024 року о 17:10 год станцію відправлення Терни було направлено повторне телеграфне повідомлення № 154 з проханням направити представника вантажовідправника на станцію Верхівцеве для усунення комерційної несправності.
Після прибуття на станцію Верхівцеве представника відповідача Бондаренко С.Ф. було проведено повторний комерційний огляд та контрольне переважування вагона № 62943931. Силами вантажовідправника відвантажено надлишок вантажу з даного вагона у вагон №62929914 у кількості 2800 кг та розплановано поверхню вантажу (рівномірність завантаження візків).
Тож саме через очікування представника відповідача контрольне комісійне зважування вагона № 62943931 відбулося 23.05.2024 й було складено комерційний акт № 456404/3 від 23.05.2024, який містить вичерпну інформацію про причини його складення, про виявлені порушення та їх усунення. Комерційний акт складений повноважними особами залізниці у присутності повноважного представника вантажовідправника, тому є належним доказом у справі
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
12 травня 2024 року за залізничною накладною № 47683776 зі станції Терни Придніпровської залізниці до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відправник, відповідач) здійснено відправлення на адресу одержувача - ПАТ "Запоріжсталь" групи вагонів з вантажем "руда чорних металів, не поіменованих в алфавіті" (а.с. 50).
У відомості вагонів, що є складовою залізничною накладної, наведено перелік номерів вагонів, залучених до перевезення вантажу, їх вантажопідйомність, тару вагона, масу вантажу та провізну плату за перевезення в кожному вагоні.
Зокрема, пунктом 3 у відомості вагонів залізничної накладної № 47683776 зазначено вагон № 62943931, вантажопідйомність якого 70,0 т, маса вантажу у вагоні 69650 кг, провізна плата 11571,00 грн.
За змістом граф 26, 28 залізничної накладної № 47683776 вантаж завантажено у вагони відправником (відповідачем), маса вантажу визначена ним на статичних вагонних вагах (150т), заводський № 1586300002.
У графі 55 накладної представник відповідача прийомоздавальник Майдибура Альона Віталіївна підтвердила правильність внесених у накладну відомостей накладенням 14.05.2024 свого електронного цифрового підпису.
17 травня 2024 року після прибуття вагонів з вантажем на попутну станцію Верхівцеве Придніпровської залізниці, під час огляду та контрольного зважування вантажу у вагоні №62943931 виявилось наступне: у перевізному документі зазначено: тара 23800 кг, нетто 69650 кг, вантажопідйомність вагона 70,0 т.
При переважуванні на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах залізниці виявилось: брутто 96150 кг, тара 23800 кг, нетто 72350 кг, що більше ваги, вказаної у перевізному документі на 2700 кг.
У зв'язку з виявленою невідповідністю - навантаженням вагона № 62943931 понад його вантажопідйомність, що загрожує безпеці руху на залізничному транспорті, було складено акт загальної форми № 841 від 17.05.2024 і того ж дня о 17:00 год на станцію відправлення Терни направлено телеграфне повідомлення № 138 з проханням сповістити про цей факт вантажовідправника та вжити заходів для направлення його представника на станцію Верхівцеве для усунення вказаної комерційної несправності (а.с. 55).
20 травня 2024 року о 17:10 год на станцію відправлення Терни було направлено повторне телеграфне повідомлення № 154 з проханням направити представника вантажовідправника на станцію Верхівцеве для усунення комерційної несправності (а.с. 56).
Після прибуття на станцію Верхівцеве представника відповідача Бондаренко С.Ф. були проведені повторний комерційний огляд та контрольне переважування вагона № 62943931.
Контрольне зважування здійснювалось у присутності представника відповідача - Бондаренко С.Ф., яка діє на підставі довіреності № 238/23 від 23.05.2024, комісією у складі: начальника станції Верхівцеве ОСОБА_1 , агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 , яка відповідно до наказу наділена правом підписувати комерційний акт замість завідувача вантажного двору, та агента комерційного ОСОБА_3 , яка особисто здійснювала перевірку маси вантажу, про що було складено акт загальної форми № 851 від 23.05.2024.
У Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Верхівцеве форми ГУ-78 зроблено відповідний запис про те, що 23.05.2024 о 13:00 год відбулося зважування вагона №62943931, у результаті чого встановлено, що маса вантажу у вагоні на 2800 кг більше, ніж зазначено у перевізному документі (а.с. 54).
Також за результатами контрольного зважування на додаток до акта загальної форми №851 від 23.05.2024 складено комерційний акт № 456404/3 від 23.05.2024, який підписали члени комісії, що здійснювали контрольне зважування: начальник станції Заєць І.І., агент з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 та агент комерційний Ільтяй М.І (а.с. 51).
Відповідно до комерційного акта № 456404/3 від 23.05.2024, що складений на підставі акта загальної форми ст. Верхівцеве № 841 при усуненні комерційної несправності було проведено повторно комерційний огляд та контрольне переважування вагона № 62943931 у присутності ДС Зайця І.І., ОВР Василини С.Л., представника вантажовідправника ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" Бондаренко С.Ф., яка діє на підставі довіреності № 238/23 від 23.05.2024.
Було виявлено: спосіб визначення маси вантажу при відправленні - на вагонних вагах статичних, заводський № 1586300002 (150т) вантажовідправника. За документом тара 23800 кг, нетто 69650 кг, вантажопідйомність 70,0 т.
При переважуванні на справних перевірених електронних статичних 150т вагонних вагах залізниці, які пройшли держповірку 11.12.2023 виявилось: брутто 96250 кг, тара 23800 кг, нетто 72450 кг, що більше ваги, вказаної в перевізному документі на 2800 кг та більше вантажопідйомності на 2450 кг.
На час огляду розсипу вантажу не виявлено. Силами вантажовідправника відвантажено надлишок вантажу з даного вагона у вагон № 62929914 у кількості 2800 кг, та розплановано поверхню вантажу (рівномірність завантаження візків). Після виправлення навантаження вагон № 62943931 було подано на повторну перевірку маси вантажу. При переважуванні було виявлено: вага брутто 93450 кг, тара з документа 23800 кг, нетто 69650 кг, що відповідає вазі, вказаній у документі. При повторному переважуванні вага підтвердилась. Вагон прямує до станції призначення. Безпеці руху не загрожує.
Після оформлення відповідних документів спірний вагон був відправлений з досильною накладною № 47747522 за призначенням (а.с. 59).
Видача вантажу на станції призначення Запоріжжя-Ліве вантажоодержувачу ПАТ "Запоріжсталь" відбувалася комісійно.
У Розділі Є "Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції" комерційного акта № 456404/3/200 від 23.05.2024, що супроводжував спірний вагон до станції призначення, зроблено запис про те, що 28.05.2024 при зважуванні вантажу різниці проти цього акта не виявлено. Запис скріплено підписами начальника станції Запоріжжя-Ліве Тетері О.М., інженера Сагайдак С.Г., прийомоздавальника ОСОБА_4 , працівника станції Калинюк О.Ю (а.с. 52).
Тож причиною спору є неправильно зазначена в залізничній накладній № 47683776 маса вантажу у вагоні № 62943931.
Предметом доказування є обставини, пов'язані із встановленням наявності/відсутності неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні № 62943931, прийнятому до перевезення за залізничною накладною № 47683776.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (із змінами та доповненнями) (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша-третя статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).
Поряд з цим згідно з абзацами четвертим, п'ятим пункту 40 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:
на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;
на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Пунктом 17 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі зважувальні прилади, які використовуються для визначення маси вантажів, повинні мати справний технічний стан та повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Порядок зважування визначений пунктом 22 цих Правил.
Так, зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).
За наслідком аналізу встановлених обставин у справі на предмет дотримання сторонами зазначених законодавчих приписів, що регулюють їх спірні правовідносини, істотних порушень з боку позивача допущено не було.
Зокрема, відповідно до вимог пункту 22 Правил видачі вантажів, пункту 17 Правил приймання вантажів до перевезення перевірка маси вантажу у спірному вагоні на проміжній станції Верхівцеве Придніпровської залізниці здійснювалася зважуванням на справних перевірених електронних статичних 150-тонних тензометричних вагонних вагах ЗВВТ № 63 (модифікація ВВЕТ-150-ТД.4-ЕП.0-ДП-С, державна повірка 11.12.2023), тобто таким же способом, що й під час визначення її маси на станції відправлення відправником - на вагонних вагах (гр. 26 залізничної накладної № 47683776) (а.с. 50, 51, 58).
Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.
Відтак позовні вимоги є законними.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог.
Комерційний акт № 456404/3 від 23.05.2024, про невідповідність якого Правилам складання актів указує відповідач, складений у день повторної перевірки маси вантажу у вагоні № 62943931, яка була проведена комісією станції Верхівцеве за участю представника відповідача, та відвантаження силами відповідача (вантажовідправника) надлишку вантажу з даного вагона у вагон № 62929914 у кількості 2800 кг.
Також суд критично оцінює і доводи відповідача щодо можливого збільшення маси вантажу у вагоні № 62943931 внаслідок впливу на вантаж зовнішніх факторів протягом часу простою вагона на станції Верхівцеве з 17.05.2024 по 23.05.2024, оскільки є недоведеною і фактично має характер припущення.
Заява відповідача щодо зменшення штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Тому недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф стягується з вантажовідправника за самий факт порушення. Сума штрафу не пов'язана зі збитками залізниці та їх наслідками.
Водночас за приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов й на розсуд суду.
Зі змісту зазначених правових норм також убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Отже, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінка доказів у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторони у справі є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується з обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.
При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов'язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий. Тому передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов'язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.
З огляду на викладене, доводи, покладені відповідачем в основу заявленого ним клопотання, суд оцінює критично.
Так, кризові явища у сфері його діяльності, пов'язані з військовою агресією рф проти України, жодним чином не впливають на добросовісність відповідача щодо необхідності належного оформлення залізничних накладних, а відтак не можуть бути виправданням неналежного виконання ним зазначеного обов'язку й допущеного порушення.
Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, суд враховує нормативні положення статей 2, 11 Закону України від 04.07.1996 № 273 (із змін. і доп.) "Про залізничний транспорт", згідно з якими залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.
Завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
За змістом статті 6 Господарського кодексу України одними із загальних принципів господарювання є рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Посилання відповідача на значний розмір штрафу є оцінкою розміру штрафу, встановленого чинним законодавством, у порівнянні з його фінансовим становищем як підприємницького товариства.
Заявлена позивачем до стягнення сума штрафу за вчинене порушення не є занадто великою. Можливість цього штрафу негативно вплинути на підприємницьку діяльність відповідача останнім не доведена.
Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення, то суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.
У спірних правовідносинах між сторонами неустойка - штраф передбачений законодавством та нарахований позивачем за сам факт порушення, а не із суми понесених збитків (втрат).
Висновок суду щодо оцінки аргументів, покладених відповідачем в основу заявленого ним клопотання про зменшення суми штрафу, збігається з правовою позицією з аналогічного питання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18).
Інших доводів, обґрунтованих належними й допустимими доказами, на підтвердження можливості зменшення суми штрафу, відповідач суду не навів.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу в сумі 57855,00 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191023; місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) штраф у сумі 57855,00 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.05.2025.
Суддя І.І. Колісник