вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.05.2025м. ДніпроСправа № 904/175/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 30% річних за договором поставки у загальному розмірі 265 836,74 грн.
Через систему “Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" (далі - позивач), у якій просить (з урахуванням збільшення позовних вимог) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" (далі - відповідач) пеню у розмірі 21 444,69 грн, індекс інфляції у розмірі 96 793,25 грн та 30% річних у розмірі 197 303,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 20.01.2025 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
22.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ЮКРЕЙН" надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 20.01.2025.
Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 27.01.2025 була доставлена в кабінет ЕС 27.01.2025 о 19:11 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с.63).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.01.2025 є такою, що отримана відповідачем 28.01.2025, оскільки її було отримано після робочого часу.
Отже, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки №17/08/23-1 від 17.08.23р., а саме в частині повноти та своєчасності розрахунків поставленого позивачем товару. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 № 904/618/24, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2025 залишено без змін, позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість у розмірі 624 560,00 грн., яку своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, інфляційних втрат та 3% річних за період існування простроченої заборгованості.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/618/24 встановлено наступне.
17 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» (надалі - ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (надалі - ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 17/08/23-1 (надалі - Договір), відповідно до змісту п.1.1. якого: “Постачальник зобов'язується поставити окремими партіями, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах, передбачених цим Договором, Продукцію, в асортименті, кількості, за ціною та в строки, визначені в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до підпункту 2.3. Договору форма оплати - безготівковий розрахунок. Оплата кожної партії Продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Строки та порядок оплати за кожну окрему партію Продукції узгоджується Сторонами в Специфікаціях.
Згідно підпункту 2.4. Договору право власності, ризик випадкової загибелі та/або знищення Продукції переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Продукції Покупцю та засвідчується видатковою накладною або товарно-транспортною накладною, які підписані уповноваженими представниками Сторін. Дата отримання Продукції вказується у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.
Того ж дня, тобто 17 серпня 2023 року між сторонами було укладено Специфікацію № 1 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. (надалі - Специфікація № 1 до Договору), відповідно до змісту якої, було узгоджено до поставки Продукцію - Стік “заправка до салату № 1» в кількості 500 000 штук упаковок (одна упаковка 6 г), на загальну суму 780 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Так, Специфікацією № 1 до Договору передбачено умови поставки готової Продукції та умови оплати готової Продукції, а саме:
Умови поставки готової Продукції: Поставка Продукції, зазначеної в цій Специфікації, здійснюється протягом 7-10 днів з моменту отримання замовлення, один раз на тиждень узгодженими партіями за узгодженим із замовником графіком з моменту підписання даної Специфікації.
Умови оплати готової Продукції: Оплата в розмірі 100 % від загальної вартості поставленої на склад замовника продукції, вказаної в даній Специфікації, сплачується протягом - 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту факту події відвантажування Продукції, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових накладних.
01 вересня 2023 року ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕИН» поставило на користь ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Продукцію - Стік “заправка до салату № 1» в кількості 100 800 упаковок, на загальну суму 157 248,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 196 від 01.09.2023 р.
Згідно вимог Специфікації № 1 до Договору, в частині умов оплати, строк для оплати поставленої Продукції за Видатковою накладною № 196 від 01.09.2023 р., настав “ 25» вересня 2023 року.
Проте, Продукція - Стік “заправка до салату № 1», що була поставлена Позивачем на користь Відповідача за Видатковою накладною № 196 від 01.09.2023 р., була оплачена останнім з порушення узгодженого (встановленого) строку, а саме - “ 13» жовтня 2023 року.
В подальшому, 07 вересня 2023 року ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» поставило на користь ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Продукцію - Стік “заправка до салату № 1» в кількості 72 000 упаковок, на загальну суму 112 320,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 203 від 07.09.2023 р.
Згідно вимог Специфікації № 1 до Договору, в частині умов оплати, строк для оплати поставленої Продукції за Видатковою накладною № 203 від 07.09.2023 р., настав “ 01» жовтня 2023 року.
Проте, Продукція - Стік “заправка до салату № 1», що була поставлена Позивачем на користь Відповідача за Видатковою накладною № 203 від 07.09.2023 р., була оплачена останнім з порушенням узгодженого (встановленого) строку, а саме - “ 01» грудня 2023 року.
Крім того, ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», у відповідності та на виконання вимог Специфікації № 1 до Договору, в частині поставки Продукції, поставило на користь ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», Продукцію - Стік “заправка до салату № 1»:
- 14 вересня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 210 від 14.09.2023 р.;
- 20 вересня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 214 від 20.09.2023 р.;
- 28 вересня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 218 від 28.09.2023 р.;
- 13 жовтня 2023 року в кількості 56 000 упаковок, на загальну суму 87 360,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 223 від 13.10.2023 р.;
- 31 жовтня 2023 року в кількості 80 000 упаковок, на загальну суму 124 800,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковими накладними № 224 від 31.10.2023 р. та № 225 від 31.10.2023 р.;
- 08 грудня 2023 року в кількості 50 000 упаковок, на загальну суму 78 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується Видатковою накладною № 290 від 08.12.2023р. (поставка відбулась за домовленістю Сторін за Специфікацією № 2 від 17.8.2023р.)
Отже, враховуючи вимоги Специфікації № 1 до Договору, в частині оплати Продукції, строк для оплати поставленої Продукції:
- за Видатковою накладною № 210 від 14.09.2023 настав 08.10.2023;
- за Видатковою накладною № 214 від 20.09.2023 настав 14.10.2023;
- за Видатковою накладною № 218 від 28.09.2023 настав 22.10.2023;
- за Видатковою накладною № 223 від 13.10.2023 настав 06.11.2023;
- за Видатковими накладними № 224 від 31.10.2023 та № 225 від 31.10.2023 настав 24.11.2023.
Проте, Відповідачем не було здійснено оплату за поставлену Продукцію у вказані строки.
17.08.2023р. між Сторонами було укладено Специфікацію № 2 від 17.08.2023р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. (надалі - Специфікація № 2 до Договору).
Так, Специфікацією № 2 до Договору передбачено умови поставки готової Продукції та умови оплати готової Продукції, а саме: Умови поставки готової Продукції: Поставка Продукції, зазначеної в цій Специфікації, здійснюється протягом 7-10 днів з моменту отримання замовлення, один раз на тиждень узгодженими партіями за узгодженим із замовником графіком з моменту підписання даної Специфікації. Умови оплати готової Продукції: Оплата в розмірі 100 % від загальної вартості поставленої на склад замовника продукції, вказаної в даній Специфікації, сплачується протягом - 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту факту події відвантажування Продукції, що підтверджується підписанням Сторонами видаткових накладних.
На виконання домовленості Сторін за Специфікацією № 2 від 17.08.2023р. до Договору, Позивач фактично поставив на користь Відповідача Товар за Видатковою накладною № 225 від 31.10.2023р. в кількості 48 000 шт. на загальну суму 76 128,00 грн. з ПДВ та за Видатковою накладною № 290 від 08.12.2023р. в кількості 50 000 шт. на загальну суму 78 000,00 з ПДВ.
Відповідно до умов Специфікації № 2 строк для оплати Товару, поставленого за Видатковою накладною № 225 від 31.12.2023р. - 24.11.2023р., за Видатковою накладною № 290 від 08.12.2023р. - 01.01.2024р.
Між тим, Відповідачем не було сплачено на користь Позивача вартість Продукції - Стік “заправка до салату № 1» у загальній сумі 664 560,00 грн.
Відповідно до підпунктів 5.1. та 5.2. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність у порядку, встановленому цим Договором та чинним законодавством України. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, передбачених цим Договором. Штрафні санкції за цим Договором підлягають сплаті винною Стороною в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків.
В разі порушення строку виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день такого порушення.
Крім того, за прострочення оплати поставленої Продукції Покупець у відповідності зі ст.625 ЦК України зобов'язаний сплатити Постачальнику 30 (тридцять) % річних від простроченої суми за весь період прострочення».
У зв'язку із невиконанням Відповідачем вимог Специфікації № 1 від 17.08.2023 р. та Специфікації № 2 від 17.08.2023р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. щодо оплати вартості поставленої Продукції, ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», “ 13» лютого 2024 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» основної суми заборгованості та штрафних санкцій за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р., в загальному розмірі 808 592,76 грн.
13.03.2024р. Позивач уточнив підстави позову в частині поставки товару за Специфікацією № 2 від 17.08.2023р. без зміни розміру позовних вимог.
08.04.2024р. Позивач уточнив розмір позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою Відповідачем суми основного боргу 02.02.2024р. у розмірі 30 000,00 грн. та 29.02.2024р. в розмірі 10 000,00 грн. Таким чином, основна сума боргу складала 624 560,00 грн., сума пені, інфляційних витрат та 30 % річних в загальному розмірі складала 143 491,76 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 р. по справі № 904/618/24, з урахуванням зменшення Позивачем розміру позовних вимог, позовні вимоги було заявлено та відповідно стягнуто з ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на користь ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», 624 560.00 грн. - основної заборгованості. 67 698.25 грн. - пені: 63 263.59 грн. - 30% річних: 12 529.92 грн. - інфляційних втрат, 6 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 11 520,78 грн. - витрат на сплату судового збору.
З таких підстав, вказаним рішенням суду встановлено обставини, які свідчать та підтверджують невиконання ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» вимог Специфікації № 1 від 17.08.2023 р. та Специфікації № 2 від 17.08.2023р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. щодо оплати вартості поставленої Продукції.
Позивач зазначив, що на момент подачі позову про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 30% річних, сума основної заборгованості становила 624 560,00 грн., та оплачена Відповідачем не була, тож штрафні санкції були нараховані Позивачем на всю суму заборгованості на дату звернення до суду.
03.03.2025 року ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» було перераховано кошти на рахунок ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» за платіжною інструкцією № 16815, суму основного боргу 624 560,00 грн., оплата за стік Заправка до салату №1, 6г згідно Договору № 17/08/23-1 від 17.08.2023р. у сумі 520 466,67грн., ПДВ-20% 104 093,33 грн.
Отже, датою фактичного виконання зобов'язання з оплати загальної заборгованості, на яку нараховано штрафні санкції, інфляційні витрати та 30% річних, що є предметом позову, є - 03.03.2025 року.
Отже, у Позивача наявні правові підстави для збільшення позовних вимог, в частині стягнення 30 % річних та індексу інфляції щодо своєчасно неоплаченої частини Продукції по дату фактичної оплати.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).
Приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодекс України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/618/24 від 12.04.2024, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2025 залишено без змін, було встановлено факт наявності основної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 624 560,00грн.
Як зазначає позивач, що 03.03.2025 року ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» було перераховано кошти на рахунок ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» за платіжною інструкцією № 16815, суму основного боргу 624 560,00 грн., оплата за стік Заправка до салату №1, 6г згідно Договору № 17/08/23-1 від 17.08.2023р. у сумі 520 466,67грн., ПДВ-20% 104 093,33 грн.
Отже, датою фактичного виконання зобов'язання з оплати загальної заборгованості, на яку нараховано штрафні санкції, інфляційні витрати та 30% річних, що є предметом позову, є - 03.03.2025 року.
З аналізу наведених норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Положеннями ч.3 ст.549 ЦК України встановлено, що пеня нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, а отже позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окуємо за кожний день прострочення.
Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, аналіз норм статті 266, частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
В свою чергу, неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо несвоєчасної оплати орендної плати) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи договорі.
Водночас, згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафним санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.
Таким чином, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.
Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 р. по справі № 902/959/19 зауважив наступне: “Приписами частини шостої статті 232 ГПК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.01.2020р. по справі № 910/17753/18, щодо застосування частини шостої статті 232 ГК України. Так, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам ТОВ “Еко-Драйв» щодо необхідності застосування частини шостої статті 232 ГК України».
Разом з тим, строк виконання зобов'язання ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» за умовами Специфікації № 1 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. щодо оплати заборгованості по першій зі здійснених поставок Продукції, закінчився - “ 25» вересня 2023 року, а відтак і перебіг позовної давності почався з цієї дати, тобто з дня, коли у ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Як вже було вказано раніше, ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області - 13 лютого 2024 року та нарахувало у позовній заяві відповідні суми за період до 12 лютого 2024 року.
Таким чином, ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» звернулося з вимогою, зокрема, про стягнення пені за наступні періоди: з 25.09.2023 р. по 30.09.2023 р. (6 днів); з 01.10.2023 р. по 07.10.2023 р. (7 днів); з 08.10.2023 р. по 13.10.2023 р. (6 днів); з 14.10.2023 р. по 21.10.2023 р. (8 днів); з 22.10.2023 р. по 05.11.2023 р. (15 днів); з 06.11.2023 р. по 23.11.2023 р. (18 днів); з 24.11.2023 р. по 30.11.2023 р. (7 днів); з 01.12.2023 р. по 31.12.2023 р. (31 день) та з 01.01.2024 р. по 12.02.2024 р. (43 дня), що в загальній кількості 141 день прострочення грошового зобов'язання (4,5 місяців).
Позивач зазначив, що вже після подачі позовної заяви до суду, Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлену Продукцію за умовами Специфікації № 1 від 17.08.2023 р. до Договору поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р., що надійшла на рахунок Позивача - 02.02.2024 року в розмірі 30 000,00 грн. та 29.02.2024 р. в розмірі 10 000.00 грн.
З таких підстав, слід дійти обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення пені, 30 % річних та індексу інфляції з ТОВ “ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на користь ТОВ “ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» щодо неоплаченої частини Продукції.
Щодо розрахунку пені.
Згідно з п.5.2 договору в разі порушення строку виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, покупець повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день такого порушення.
02 лютого 2024 року Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлену Продукцію в сумі 30 000,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. починаючи з 02.02.2024 р. становила 634 560,00 грн. (664 560 - 30 000).
29 лютого 2024 Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлену Продукцію в сумі 10 000,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості за Договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023 р. починаючи з 29.02.2024 р. становила 624 560,00 грн. (634 560 - 10 000).
Перевіривши розрахунки пені судом встановлено, що дані розрахунки розраховані позивачем відповідно до вимог діючого законодавства та договору, а саме:
- за період з 13.02.2024 р. по 28.02.2024 р. (16 днів прострочки) розмір пені, який підлягає стягненню становить - 8 322,10 грн.
- за період з 29.02.2024 р. по 14.03.2024 р. (15 днів прострочки) розмір пені, який підлягає стягненню становить - 7 679,02 грн.;
- за період з 15.03.2024 р. по 25.03.2024 р. (11 днів прострочки) розмір пені, який підлягає стягненню становить - 5 443,57 грн.
Отже, загальний розмір пені (подвійної облікової ставки НБУ), який підлягає стягненню за 42 дні прострочки (1,5 місяця), складає - 21 444,69 грн.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо суми 30% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 30% річних у загальному розмірі 197 303,04 грн. за період з 13.02.2024 по 03.03.2025 та інфляційних втрат у розмірі 96 793,25 грн. за період з лютого 2024 по лютий 2025.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 30% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу.
У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00грн., позивачем подано договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21, укладений між адвокатським бюро “Анастасії Дударенко» та позивачем, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 01.06.22, акт №1 від 06.01.2025 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21, рахунок №1 від 06.01.2025 на суму 15 000,00грн., платіжна інструкція №708 від 07.01.20254 на суму 15 000,00грн., акт № 2 від 12.03.2025 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21, рахунок №2 від 12.03.2025 на суму 3 000,00грн, платіжна інструкція № 41 від 13.03.2025 на суму 3 000,00 грн., свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №4286 від 17.05.2019 на ім'я Дударенко А.Д.
22.02.21р. між АБ “Анастасії Дударенко» та ТОВ “Партнер Юкрейн» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21р., за умовами якого виконавець приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу (п.1.1) Розмір гонорару, який клієнт сплачує виконавцю за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1000 грн. за кожну годину роботи (п.3.1) З урахуванням особливостей конкретної справи, сторони у відповідній додатковій угоді в рамках п.1.2 даного договору, можуть узгодити інший порядок та розмір оплати, в т.ч. передбачити “гонорар успіху» тощо (п.3.2) Розрахунки за даним договором проводиться щ обов'язковим укладенням акту приймання-передачі виконаних робіт.(п.3.4) Договір діє до 31.12.2025 (п.4.2)
Так, позивачем надано:
- Акт №1 від 06.01.2025 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21. За змістом якого вартість послуг згідно з п.3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21 з розрахунку 1000грн. за кожну годину роботи, становить 15 000,00грн. та складається з погодинного розрахунку вартості наданих послуг: складання тексту позовної заяви ТОВ “Партнер Юкрейн» та ТОВ Олімпу Консалт» про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 30% річних за договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023, за 15 годин роботи - 15 000,00грн.
- Акт № 2 від 12.03.2025 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21. За змістом якого вартість послуг згідно з п.3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.02.21 з розрахунку1000грн. за кожну годину роботи, становить 3 000,00грн. та складається з погодинного розрахунку вартості наданих послуг: складання тексту заяви про про збільшення позовних вимог по справі № 904/175/25 за позовом ТОВ “Партнер Юкрейн» до ТОВ Олімпу Консалт» про стягнення штрафних санкцій, інфляційних витрат та 30% річних за договором поставки № 17/08/23-1 від 17.08.2023, за 3 годин роботи - 3 000,00грн.
Відповідачем не надано до суду заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги, проте господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.
Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.
Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, господарський суд зазначає, що предмет спору у даній справі та зміст позовних вимог не охоплюють значну кількість обставин та фактів, які підлягають ретельному дослідженню, не потребують детального вивчення судової практики, адже категорія даного спору не відноситься до складної.
Господарський суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За викладених обставин, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, не значну складність справи, господарський суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають розподілу витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, код ЄДРПОУ 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Юкрейн» (49000, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, код ЄДРПОУ 41629320) пеню у розмірі 21 444,69 грн, індекс інфляції у розмірі 96 793,25 грн, 30% річних у розмірі 197 303,04 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 786,49 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 08.05.2025.
Суддя В.Г. Бєлік