Ухвала від 01.05.2025 по справі 924/1351/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"01" травня 2025 р. Справа № 924/1351/20 (924/214/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Юрчук М.І.

суддя Миханюк М.В.

суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

відповідача: Рудий А.М. - арбітражний керуючий, Заруцький О.В. - адвокат;

кредитора ОСОБА_1 : Ярош В.Ю. - адвокат

розглянувши заяву кредитора ОСОБА_1 від 01.05.2025 про відвід суддів судової колегії під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальності "Технопарк Проскурів" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (за скаргою на дії/бездіяльність органу ДВС), постановлену 04.02.25р. суддею Заверухою С.В. у м.Хмельницькому, повний текст складено 04.02.25р. у справі № 924/1351/20 (924/214/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Технопарк Проскурів"

до відповідачів:

- Колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів"

- Окремого структурного відділу "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів"

про усунення перешкод у користуванні ТОВ "Технопарк Проскурів" приміщенням, що належне йому на праві власності та розташоване за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, шляхом зобов'язання КП Агрофірма "Проскурів" та окремого структурного відділу "Лісомисливського відділу "Агрофірми "Проскурів" звільнити частину нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв.м.; піднавіс - 255 кв.м.; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв.м., склад - 11.04 та 18.56 кв.м.); піднавіс - 53 кв.м., розташованого за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2025 у справі №924/1351/20 (924/214/22) частково задоволено скаргу Колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів" від 20.06.2024р. на дії та бездіяльність державних виконавців. Визнано неправомірним та скасовано складений головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Круцем О.Л. акт державного виконавця у виконавчому провадженні (ВП № НОМЕР_2) від 16.04.2024р. (про невиконання рішення суду). Визнано неправомірним та скасовано складений головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Круцем О.Л. акт державного виконавця у виконавчому провадженні (ВП № НОМЕР_1) від 16.04.2024р. (про невиконання рішення суду). Визнано неправомірним та скасовано складений головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рудчук Л.П. акт державного виконавця у виконавчому провадженні (ВП № НОМЕР_2) від 03.05.2024р. (про виконання рішення суду). Визнано неправомірним та скасовано складений головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рудчук Л.П. акт державного виконавця у виконавчому провадженні (ВП № НОМЕР_1) від 03.05.2024р. (про виконання рішення суду). Визнано неправомірною та скасовано винесену головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Рудчук Л.П. постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.05.2024р. (ВП № НОМЕР_2). Визнано неправомірною та скасовано винесену головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Круцем О.Л. постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.05.2024р. (ВП № НОМЕР_1). Закрито провадження за скаргою Колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів" від 20.06.2024р. на дії та бездіяльність державних виконавців в частині визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 від 26.09.2023р. у частині стягнення виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

У решті вимог за скаргою Колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів" від 20.06.2024р. на дії та бездіяльність державних виконавців відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальності "Технопарк Проскурів", 14.02.2025 поштовим зв'язком звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.1009/25 від 04.03.2025), в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2025 у справі №924/1351/20 (924/214/22) в частині задоволених вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів" від 20.06.2024 на дії та бездіяльність державних виконавців.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальності "Технопарк Проскурів" (вх.1009/25 від 04.03.2025) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2025 у справі №924/1351/20 (924/214/22). Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.05.2025 об 11:00 год.

01.05.2025 (9:20год) до початку судового засідання через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву (вх.1963/25 від 01.05.2025) про відвід суддів судової колегії у справі №924/1351/20 (924/214/22). Керуючись п.п. 4, 5 ч.1 ст. 35, ч.3 ст. 38 ГПК України заявник просить задоволити заяву про відвід від розгляду справи № 924/1351/22 (924/214/22) головуючого суддю Юрчука М.І. та члена колегії, суддю Крейбух О.Г.

В обґрунтування поданої заяви зазначає наступне.

Після відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою йому стали відомі нові обставини, що вказують на неможливість розгляду цією колегією цієї справи внаслідок допущених ними процесуальних порушень норм процесуального права у цій та аналогічних справах де учасником був і є автор цієї заяви про відвід та у зв'язку із поданням та реєстрацією дисциплінарної скарги на суддю Юрчука М.І. у Вищій раді правосуддя 30.04.2025.

Це зокрема такі підстави.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2025 скасовано ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, а матеріали справи №924/1000/24 було повернуто до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024, яка постановлена головуючим суддею Крейбух О.Г., за участю суддів Тимошенка О.М. та Юрчука М.І. Суд апеляційної інстанції вважав, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не стосується прав за законних інтересів скаржника.

При цьому, членом цієї колегії апеляційного суду був суддя Юрчук М.І., який і до цього систематично повертав без розгляду апеляційні скарги, як головуючий, або закривав уже відкриті апеляційні провадження за скаргами ОСОБА_1 на ухвали чи рішення суду першої інстанції, що постановлялися в межах цієї ж справи про банкрутство №924/1351/20, також з підстав відсутності прав на таке апеляційне оскарження, що фактично є недопуском до суду та прямо порушує право на судовий захист, гарантований як Конституцією України.

ОСОБА_1 також зазначає про чисельне скасування судом касаційної інстанції аналогічних за змістом процесуальних рішень судді Юрчука М.І., де апелянтом чи заявником був саме ОСОБА_1 або другий ініціюючий кредитор, в подальшому який набув прав конкурсного кредитора - ФОП Яцишин О.В., (який у цій справі про банкрутство КП "Агрофірма Проскурів" виступає інвестором відновлення платоспроможності Агрофірми і діє спільно з ініціюючим кредитором ОСОБА_1 ), підтверджується наведеним нижче переліком судових рішень з урахуванням зазначеного вище у справі №924/1000/24.

У заяві про відвід заявником наводяться обставини щодо розгляду господарськими судами апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №924/232/22, зокрема, у Північно-західному апеляційному господарському суді у складі колегії: головуючий суддя Юрчук М.І., судді - Крейбух О.Г., Тимошенко О.М. Виходячи з висновків суду касаційної інстанції, що перегляду судових рішень у справі №924/232/22, ОСОБА_1 зазначає, що у різних варіаціях судом апеляційної інстанції у складі суддів Крейбух О.Г. та Юрчук М.І., аналогічно цій справі №924/1351/20 (924/214/22) в межах якої подається ця заява про відвід, у 4-ох судових процесуальних рішеннях постановлено ухвали і постанови про недопуск учасників провадження у справі № 924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до реалізації права на судовий захист, та постановлення відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 по суті, які усі в подальшому без виключення, з першого судового засідання, Верховним Судом були скасовані як незаконні. Судові рішення за участі суддів Юрчука М.І. та Крейбух О.Г. (як головуючих, що готували повні тексти судових рішень у справі №924/323/22 згідно ч.3 ст. 281 ГПК України), прямо суперечили основоположному правовому висновку Палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у п. 124 постанови у справі №910/9535/18 від 02.10.2019, яким передбачено безсумнівне право кредитора у справі про банкрутство на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень в окремому позовному провадженні, що розглядається в межах справи про банкрутство, якщо він надасть відомості, що задоволення чи відмова у задоволенні позовних вимог в межах цього виокремленого позовного провадження, вплине на зменшення чи збільшення конкурсної маси.

Разом з тим, серед іншого, заявник зазначає, що з метою не допущення суддею Юрчуком М.І. у подальшому відвертих процесуальних порушення та з метою неможливості розгляду справ за його участі де учасником проваджень є автор цієї заяви, для створення певного "процесуального імунітету" від суддівства Юрчука М.І., ОСОБА_1 подав 29.04.2025 до ВРП дисциплінарну скаргу, яка згідно автоматизованого розподілу від 30.04.2025 розприділена для попереднього розгляду дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. Означений факт подання дисциплінарної скарги як вимушена, превентивна дія майбутнім порушенням закону і права у всіх його проявах.

Наведене заявник називає додатковою обставиною для відводу до зазначених вище, і очевидно що негативно впливатиме на об'єктивність та неупередженність суддів Юрчука М.І та Крейбух О.Г. у наступному апеляційному розгляді.

Про суб'єктивні обставини відводу, заявник зазначає, що внаслідок окремих судових рішень отримав право бути стороною у цій основній справі про банкрутство та відповідно стороною усіх позовних проваджень, що розглядаються в межах цієї справи про банкрутство з урахуванням вимог ст. 7 КУзПБ.

Правові підстави для відводу заявником визначено - п.п. 3 та 5 ч.1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді

Згідно частини 3 статті 38 ГПК України, заявник вказує, що про підстави цього відводу автор довідався 23.04.2025 після ознайомлення з повним текстом постанови Верховного Суду у справі № 924/1000/24 від 10.04.2025.

Судове засідання 01.05.2025 у даній справі розпочалося з розгляду заяви про відвід суддів судової колегії.

До участі у судовому засіданні 01.05.2025 з розгляду апеляційної скарги у даній справі в режимі відеоконференції, згідно ухвал суду, долучилися представники відповідача арбітражний керуючий Рудий А.М., адвокат - Заруцький О.В. та представник кредитора ОСОБА_1 - адвокат Ярош В.Ю.

Головуючим суддею повідомлено учасникам провадження у справі, що кредиторам у справі ОСОБА_1 подано заяву про відвід від розгляду справи № 924/1351/22 (924/214/22) головуючого суддю Юрчука М.І. та члена колегії, - суддю Крейбух О.Г.

Представники відповідача: арбітражний керуючий Рудий А.М. та адвокат Заруцький О.В. повідомили апеляційний суд, що вказану заяву від ОСОБА_1 через систему Електронний суд не отримували, зміст, підстави та її обґрунтування їм не відомі.

Головуючим суддею у судовому засіданні для присутніх у засіданні представників було озвучено зміст заяви про відвід та підстави її подання та з'ясовано їхню думку щодо поданої заяви.

Представники відповідача у вирішенні вказаної заяви поклалася на розсуд суду.

Представник кредитора ОСОБА_1 (заявника) - Ярош Ю.В. з приводу даної заяви його довірителя про відвід суддям не надав пояснень, та не висловив свою думку/позицію; зауважив, що ОСОБА_1 самостійно готував таку заяву та не уповноважував його щодо надання будь яких пояснень до поданої ним заяви про відвід, відповідно - не може її як підтримати, так і заперечити чи покластися на розсуд суду.

За результатами розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 (вх.1963/25 від 01.05.2025) про відвід суддів судової колегії у справі №924/1351/20 (924/214/22), з урахуванням думки представників сторін у даній справі, що з'явилися у судове засідання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Заява кредитора ОСОБА_1 (вх.1963/25 від 01.05.2025) про відвід суддів судової колегії у справі №924/1351/20 (924/214/22) надійшла до апеляційного суду безпосереднього у день судового засідання.

Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

За змістом ч.ч.1, 8 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Як визначено, у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно слід зазначити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Так, заявником у заяві визначено - правові підстави для відводу: п. 3 та 5 ч.1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

- є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Колегія суддів, надавши, з огляду на наведені норми законодавства, оцінку доводам поданої кредитором заяви про відвід суддів, вважає їх необґрунтованими, виходячи із наступного.

По перше. Склад суду, визначений у порядку, встановленому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України

від 26 листопада 2010 року № 30 із змінами і доповненнями та Положення про автоматизовану систему документообігу суду України затверджене рішенням Ради суддів від 02 квітня 2015 року № 25 із змінами і доповненнями, яке діяло до 31 березня 2025 року та втратило свою чинність із 01.04.2025 на підставі рішення Ради суддів України від 06.03.2025 №7.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 визначено склад суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (за скаргою на дії/бездіяльність органу ДВС), постановлену 04.02.2025 у справі №924/1351/20 (924/214/22): головуючий суддя Юрчук М.І., судді Миханюк М.В., Крейбух О.Г.

Іншим Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2025 у справі №924/1351/20 (924/210/24) визначено склад суду: головуючий суддя Юрчук М.І., судді Миханюк М.В., Крейбух О.Г. в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України та розділу 7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Це єдині два апеляційні провадження, у яких суддя Юрчук М.І. визначений автоматизованою системою як головуючий суддя із більше ніж понад 50 апеляційних проваджень як у основній справі №924/1351/20 про банкрутство КП «Агрофірма «Проскурів» так і у інших позовних провадженнях у справах про банкрутство цієї юридичної особи.

Таким чином є необґрунтованим твердження заявника "… суддя Юрчук М.І., який і до цього систематично повертав без розгляду апеляційні скарги як головуючий або закривав уже відкриті апеляційні провадження за скаргами ОСОБА_1 на ухвали чи рішення суду першої інстанції, що постановлялися в межах цієї ж справи про банкрутство №924/1351/20, також з підстав відсутності прав на таке апеляційне оскарження, що фактично є недопуском до суду та прямо порушує право на судовий захист, гарантований як Конституцією України, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод".

По друге. Однією із підстав для заявлення відводу судді Юрчуку М.І., судді Крейбух О.Г. заявник ОСОБА_1 зазначає скасування постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2025 ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, а матеріали справи №924/1351/20(924/1000/24) було повернуто до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги, яка постановлена головуючим суддею Крейбух О.Г., за участю суддів Тимошенка О.М. та Юрчука М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 у справі №924/1351/20(924/1000/24) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2024 у справі № 924/1351/20 (924/1000/24). При цьому колегією суддів були враховані правові позиції Верховного Суду, наведені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 28.08.2023 у справі № 910/15967/21, від 14.09.2023 у справі № 910/17544/20, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.

В іншому випадку заявник ОСОБА_1 покликається на справу №924/232/22, де в одному із апеляційних проваджень за його апеляційною скаргою він приймав участь через свого представника адвоката Яроша В.Ю., а у іншому апеляційному провадженні у цій же справі №924/232/22 - розглядалася апеляційна скарга ОСОБА_2 , який за словами заявника "… у цій справі про банкрутство КП «Агрофірма Проскурів» виступає інвестором відновлення платоспроможності Агрофірми і діє спільно з ініціюючим кредитором ОСОБА_1 ".

Таким чином має місце незгода заявника ОСОБА_1 із процесуальними рішеннями, які були ухвалені за участі судді Юрчука М.І. та судді Крейбух О.Г. у справах №924/1351/20(924/1000/24), №924/232/22, і на його думку, викликає сумніви в об'єктивності та неупередженості у справі №924/1351/20(924/214/22).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті викладеного важливим є прецедентна практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Суду у справі Білуха проти України (п. 49), який вказав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. п. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об'єктивного критерію, слід також зазначити, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішальним у контексті цього критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі Мікаллеф проти Мальти ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (Micallef v. Malta, заява N 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява N 71615/01, § 31).

Відтак, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Отже, упередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Оцінюючи доводи заявника ОСОБА_1 , суд приймає до уваги, що підставою для заявленого ним відводу стали, серед іншого, процесуальні рішення судів, у складі яких перебували судді Юрчук М.І., Крейбух О.Г., у справах, які не відповідають очікуванням заявника.

Проте, відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За частиною першою статті 11 цього Кодексу суд при розгляді справи керується принципом верховенства права з метою виконання завдань господарського судочинства, яке як для суду, так і учасників судового процесу превалює над будь-якими іншими міркуваннями (частина 2 статті 2 ГПК України).

Відповідно до статей 254, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України незгода учасника справи із судовим рішенням може бути підставою для його апеляційного оскарження, а незгода із рішенням суду апеляційної інстанції може бути підставою для його касаційного оскарження, із урахуванням норм статей 287-291 ГПК України.

По-третє. Щодо посилання заявника на ту обставину, що ним подано на головуючого суддю Юрчука М.І. скаргу до Вищої ради правосуддя (ВРП) України - наведене також не може вважатись обґрунтованою підставою для відводу судді від розгляду справи.

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Рішенням Ради суддів України від 8 червня 2017 року №34 роз'яснено, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

При цьому, слід зазначити, що подана 29.04.2025 ОСОБА_1 до ВРП дисциплінарна скарга на суддю Юрчука М.І. згідно реєстру автоматизованого розподілу матеріалів зареєстрована 30.04.2025 та призначено дисциплінарного інспектора у справі П-2300/0/7-25.

Подання до Вищої ради правосуддя скарги на дії та/або бездіяльність судді пов'язано з прийняттям процесуальних рішень у справі/ скасування їх судом вищої інстанції не можуть бути підставами для відводу.

Як зазначено самим заявником - подання дисциплінарної скарги є вимушеною, превентивною дією щодо майбутніх порушень закону і права у всіх його проявах вказаним суддею.

Наведені заявником (скаржником) доводи заяви про відвід є безпідставними та необґрунтованими. У даному випадку обґрунтування заявника не свідчать про неправомірні дії суду в цілому та суддів Юрчука М.І. та Крейбух О.Г. зокрема, та про порушення конституційних чи процесуальних норм ОСОБА_1 .

Також, всі наведені доводи заявника не можуть розцінюватися - як інша обставина, яка викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів/судді.

Отже, враховуючи викладені вище обставини та проаналізувавши приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу суддів, необхідно зазначити, що наведені у заяві ОСОБА_1 підстави про відвід головуючої судді Юрчука М.І. та судді члена-колегії Крейбух О.Г. від розгляду справи №924/1351/20 (924/214/22) не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про те, що вказані судді прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду даної справи, або про їх упередженість та необ'єктивність під час розгляду даної справи.

Наведені обставини та доводи є власними судженнями та міркуваннями заявника, базуються на його припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами, відповідно, не свідчать про упередженість або необ'єктивність вказаних суддів, оскільки зводяться лише до оцінки процесуальних дій суду та не є підставами для відводу в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому така заява не підлягає задоволенню.

Імперативними нормами ст.ст. 38-39 ГПК України унормовано порядок подання заяв про самовідвід та відвід, а також порядок їх розгляду.

Як уже зазначалося - якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частина 3 статті 39 ГПК України).

Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддям - головуючому судді Юрчуку М.І. та члену колегії судді Крейбух О.Г. у справі №924/1351/20 (924/214/22).

Керуючись ст.ст. 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву кредитора ОСОБА_1 від 01.05.2025 про відвід від розгляду справи №924/1351/20 (924/214/22) головуючого судді Юрчука М.І. та члена колегії судді Крейбух О.Г. визнати необґрунтованою.

Ухвалу надіслати до Електронних кабінетів учасників даного апеляційного провадження.

Повна ухвала складена 07 травня 2025 року

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.