79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" квітня 2025 р. Справа №914/2240/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів О.В. Зварич
І.Ю. Панова
cекретар судового засідання Д.Т.Залуцький
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік», б/н від 20.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/805/25 від 21.03.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 6 березня 2025 року
у справі №914/2240/24
за позовом Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік»
до відповідача-1: Територіального управління Державного бюро розслідувань
відповідача-2: Державної казначейської служби України
про: стягнення шкоди в загальній сумі 5074731,45грн
за участю представників, учасників процесу:
від позивача (скаржника): Гелемей Ю.М.;
від відповідача 1: Онищак М.П.;
від відповідача 2: Цунівська А.І.;
13.09.2024 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік» до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (відповідач-1), та Державної казначейської служби України (відповідач-2) з вимогою про стягнення з Відповідача-2 шкоди в загальній сумі 5074731,45грн, завданої відповідачем-1.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 6 березня 2025 року позов залишено без розгляду.
Повне товариство “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік», не погодившись з винесеною ухвалою, подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що вона прийнята з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 202 ГПК України.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано місцезнаходження позивача по справі.
Скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 6 березня 2025 в даній справі та направити справу для розгляду до суду першої інстанці.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило доводи апелянта, просило залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2025 року апеляційну скаргу Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік», б/н від 20.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/805/25 від 21.03.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 6 березня 2025 року у справі №914/2240/24, залишено без руху з підстав, наведених в такій.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік», б/н від 20.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/805/25 від 21.03.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 березня 2025 року у справі №914/2240/24. Витребувано матеріали справи №914/2240/24 в Господарського суду Львівської області.
15.04.2025 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/2240/24.
В подальшому ухвалою суду від 21.04.2025 розгляд справи №914/2240/24 призначено в судове засідання на 30 квітня 2025 року.
30.04.2025 в судовому засіданні представники учасників процесу підтримали свої вимоги і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Львівської області від 6 березня 2025 року у справі №914/2240/24 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Повним товариством “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік» подано позовну заяву до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (Відповідач-1), та Державної казначейської служби України (Відповідач-2) з вимогою про стягнення з Відповідача-2 шкоди в загальній сумі 5074731,45грн, завданої Відповідачем-1.
Розгляд справи по суті розпочато судом першої інстанції у судовому засіданні 19.12.2024, у якому заслухано вступне слово представників Позивача та Відповідача-1. При цьому, представник Позивача зазначив про необхідність додаткового з'ясування ним окремих обставин, які є підставою позову.
Судом першої інстанції у судовому засіданні з розгляду спору по суті (19.12.2023), оголошено перерву до 27.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2025 призначено проведення судового засідання на 06.03.2025 (у зв'язку з необхідністю зміни первинно визначеної дати судового засідання).
Відповідно, упродовж 19.12.2024-06.03.2025 у сторін було достатньо часу для підготування до продовження розгляду спору по суті у призначеному судовому засіданні (06.03.2025).
06.03.2025, у день судового засідання, позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання від Товариства (Позивача), яке знаходиться у Республіці Польща, додаткових документів для підтвердження розміру втраченої вигоди.
Зазначене клопотання позивача судом першої інстанції не було задоволенню, оскільки позивач не обґрунтував (і не підтвердив):
- наявності поважних причин неприбуття представника, участь якого в судовому засіданні визнана судом обов'язковою (Ухвалою від 21.11.2024);
- правових підстав подання додаткових доказів на стадії розгляду спору по суті;
- наявності об'єктивних перешкод у належному підготуванні до розгляду справи (в судовому засіданні 06.03.2025) упродовж оголошеної Судом перерви, яка тривала з 19.12.2024.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, позов Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік» слід залишити без розгляду.
Твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції не враховано місцезнаходження позивача по справі, а ухвала прийнята з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Також відхиляються доводи скаржника про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 202 ГПК України, як безпідставні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Повного товариства “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік», б/н від 20.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/805/25 від 21.03.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 6 березня 2025 року у справі №914/2240/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Повне товариство “Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік».
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи №914/2240/24 повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 05.05.2025.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова