07 травня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 713/4249/24
провадження № 822/348/25-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,
за участю секретаря Скулеби А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 лютого 2025 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Кибич І.А.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, двічі не з'явився в судове засідання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки в прохальній частині позовної заяви позивач просив розглянути справу без його участі.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Положеннями ЦПК України встановлено, що суди повинні здійснювати правосуддя на засадах рівності всіх перед законом і недопущення будь-яких дискримінацій з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як убачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач в прохальній частині позовної заяви просив суд розглядати справу без його участі.
Суд першої інстанції не визнавав явку сторін у справі обов'язковою.
Таким чином в даній справі не було встановлено недобросовісності поведінки позивача, щодо неявки у судові засідання.
Матеріалами справи встановлено, що позивач скористався своїм правом подачі у прохальній частині позовної заяви про розгляд справи за його відсутності, що виключає можливість застосування норм п.3 ч.1ст.257, ч.5ст.223 ЦПК України для залишення позову без розгляду.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції врахував лише те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з'явився в судові засідання двічі поспіль, однак не звернув уваги на те, що позивач скористався своїм правом подачі у прохальній частині позовної заяви про розгляд справи за його відсутності, що виключає можливість застосування норм п.3 ч.1ст.257, ч.5ст.223 ЦПК України для залишення позову без розгляду, оскільки надходження заяв про розгляд справи у відсутність позивача у розумінні приписів цих статтей є винятковим випадком, коли розгляд справи у відсутність позивача провести можливо не залежно від того з'являвся позивач у судові засідання чи ні.
Разом з тим, суд у оскаржуваній ухвалі не вказав те, яким чином неявка позивача перешкоджає вирішенню спору між сторонами.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28 грудня 2021 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 лютого 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 08 травня 2025 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.Ю. Половінкіна
О.О. Одинак