іменем України
07 травня 2025 року м. Кропивницький
справа № 385/109/25
провадження № 22-ц/4809/719/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дон Віктор Олександрович, на ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2025 року у складі судді Венгрина М.В.,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дон Віктор Олександрович, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України). У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено, що у січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила суд перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1330000,00 грн за договором купівлі-продажу від 22.08.2024, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позовна заява подана в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» (а.с.1-5).
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 1330000,00 грн. В ухвалі судом також зазначено реквізити депозитного рахунку суду та надано строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали. Роз'яснено, що у разі неусунення недоліків у встановлений в ухвалі строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві (а.с.48-49).
Відповідно до довідки Гайворонського районного суду Кіровоградської області про доставку електронного документа копію зазначеної ухвали отримав адвокат Дон Віктор Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , 28 січня 2025 року о 13:22 шляхом доставки до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» (а.с.51).
05 лютого 2025 року адвокат Дон Віктор Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про відкриття провадження та відстрочення внесення коштів на депозитний рахунок суду (а.с.58).
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто (а.с.54-55).
Постановляючи оскаржувану ухвалу про визнання неподаною позовної заяви та її повернення суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк вимоги ухвали виконано не було, у поданому клопотанні на усунення недоліків питання про поновлення процесуального строку чи його продовження на усунення недоліків стороною позивача подано не було.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у статтях 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, у тому числі, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Підстави залишення позовної заяви, заяви без руху визначені ст. 185 ЦПК України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що особа, будучи обізнаною про наявність недоліків в поданій нею до суду позовній заяві (заяві, скарзі) та постановлення судом у зв'язку з цим ухвали про залишення її без руху, заздалегідь може передбачати максимальну тривалість строку, протягом якого вона повинна вчинити дії щодо усунення недоліків, наслідки невчинення цього та строк, коли буде постановлена відповідна ухвала. При цьому невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху унеможливлює відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частина перша статті 44 ЦПК України передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч.4 ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
Так, ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали. Роз'яснено судом наслідки у разі неусунення недоліків у встановлений в ухвалі строк (а.с.48-49).
Крім того, в ухвалі суд обґрунтовано зазначив, що підставою для розгляду позовної заяви про припинення права власності на частку квартири у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Дійсно, наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником. Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
Матеріалами справи підтверджується належне отримання копії зазначеної ухвали стороною позивача в системі «Електронний суд» (а.с.51).
Суд не зобов'язаний дублювати рішення в ситуації, коли позивач як фізична особа не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси. Надсилання електронної копії судового рішення адвокату, як представнику позивача, на офіційну електронну адресу є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи.
Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 08 лютого 2024 року по справі №480/8341/22.
У визначений судом строк, який сплив 03 лютого 2025 року. визначені судом недоліки в ухвалі Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2025 року усунуто не було.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
При цьому, 05 лютого 2025 року, тобто поза межами визначеного судом строку на усунення недоліків, адвокат Дон Віктор Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про відкриття провадження та відстрочення внесення коштів на депозитний рахунок суду (а.с.58).
Виходячи з положень процесуального закону після закінчення процесуального строку позивач мав подати заяву про поновлення строку, разом з якою мав вчинити відповідну процесуальну дію. Як убачається зі змісту вказаної вище заяви від 05 лютого 2025 року,вона не містить даних про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків та жодного обґрунтування щодо неможливості сторони позивача їх виконати у визначений судом строк, та, як наслідок, відповідного клопотання про поновлення процесуального строку або про його продовження на виконання вимог ухвали.
Згідно зі ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.123 ЦПК України).
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу сторони позивача на те, що процесуальним законом не визначено такого поняття як «відстрочення внесення коштів на депозитний рахунок суду». Право суду своєю ухвалою здійснення відстрочення або розстрочення передбачено статтею 136 ЦПК України та стосується сплати судових витрат.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви з підстав, передбачених ч.3 ст.185 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що згідно з частиною 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, про що було роз'яснено стороні і судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст.367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дон Віктор Олександрович, залишити без задоволення, а ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2025 року - беззмін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко