Житомирський апеляційний суд
Справа №279/517/25 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.
Номер провадження №33/4805/616/25
Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
07 травня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 17.04.2025 повторно, через засоби поштового зв'язку, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд та відкликати постанову суду з примусового виконання, у разі її пред'явлення до виконавчої служби. Одночасно, останнім заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 27.02.2025 з ЄДРСР. Командування військової частини, у якій він на даний час проходить службу, копію постанови йому не вручало. Звертає увагу, що 08.02.2025 копію постанови отримала його дружина ОСОБА_2 . Про отримання копії постанови ОСОБА_2 його не повідомляла.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала з наступних підстав.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.
З урахуванням вимог ч.2 ст.294 КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року, було 03 лютого 2025 року. Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 03 березня 2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження. Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 березня 2025 року її було повернуто, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущено не з поважних причин.
17.04.2025 ОСОБА_1 повторно, через засоби поштового зв'язку, звернувся з апеляційною скаргою на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року та з клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 27 лютого 2025 року з ЄДРСР, а про отримання направленої йому судом копії постанови його дружина ОСОБА_2 не повідомила.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як видно із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення копія постанови була вручена за місцем проживання ОСОБА_1 члену його сім'ї дружині ОСОБА_3 , а тому судова кореспонденція вважається такою, що вручена адресату.
Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції. Згідно з даними сайту Єдиного реєстру судових рішень, постанова судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 була оприлюднена 27 січня 2025 року, що надавало можливість останньому вчасно звернутися до суду за отриманням копії оскаржуваної постанови та в межах строку на апеляційне оскарження звернутися з апеляційною скаргою.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Крім того, відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п.22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо причин пропуску строку на її подання, не можуть бути визнані поважними, оскільки не є об'єктивними та непереборними і не перешкоджали ОСОБА_1 звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич