Справа № 761/15730/25
Провадження № 1-кп/761/3227/2025
07 травня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при проведенні в залі суду підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 42024100000000220 від 20.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 42024100000000220 від 20.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, зазначивши, що він відповідає вимогам КПК України.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, подав клопотання про його повернення прокурору з підстав його невідповідності вимогам кримінального процесуального законодавства.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного.
Положеннями ст. 291 КПК України визначено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором, слідчим чи дізнавачем цих вимог.
Як вбачається з вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України. Фактичні обставини, а також формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті так, як були встановлені під час досудового розслідування.
Таким чином, судом не встановлено допущення порушень вимог кримінального процесуального закону під час складання та подання до суду обвинувального акта, який відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, за своєю формою та змістом, разом із долученими до нього додатками, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального прокурору необхідно відмовити.
Так, вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Шевченківським районним судом міста Києва.
Підстав для закриття кримінального провадження в тому числі і на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, судом не встановлено.
Перешкод щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта судом не встановлено.
Розгляд кримінального провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України - відсутні.
Розглядаючи можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наступні обставини.
Згідно ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися судом при застосуванні запобіжного заходу, зменшення встановлених ризиків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2024 у справі № 760/24257/24 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 гривень.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2024 у справі № 760/32397/24 задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 та змінено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 гривень на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 304 702 гривні.
Так, у своєму клопотанні захисник вказує, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, про наявність яких стверджувала сторона обвинувачення, оскільки строк дії покладених у зв'язку із внесенням застави обов'язків сплив 19.02.2025.
Так, суд погоджуються з позицією сторони захисту, що на даний час перестав існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування завершено, всі необхідні докази зібрано, слідчі дії проведено.
Однак, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, тому існує ризик можливого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків.
При встановленні наявності даного ризику суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також суд зазначає, що належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків саме по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу.
Більш того, сумлінне виконання обвинуваченим таких обов'язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що застосований запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі кримінального провадження відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження, а відтак клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Крім цього, суд відхиляє доводи щодо необхідності зменшення застави через потреби заставодавця ОСОБА_6 .
Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі.
Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює, принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України). З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов'язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Підсумовуючи, суд наголошує, що прийняття рішення про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу, не може обумовлюватися виникненням у заставодавця потреби у поверненні внесених ними коштів.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 316, 372, 395 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 42024100000000220 від 20.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, о 15 годині 30 хвилин 13 травня 2025 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.
У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1