Справа № 761/15021/25
Провадження № 3/761/3428/2025
05 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Шевченківського УП ГУНП у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч.2 ст.187 КУпАП, -
15 квітня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29.03.2025 року серії ВАД №626346 відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.187 КУпАП, справа №761/15021/25, провадження №3/761/3428/2025.
Разом з тим, 15 квітня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29.03.2025 року серії ВАД №626345 відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.187 КУпАП, справа №761/15023/25, провадження №3/761/3429/2025.
Крім того, 15 квітня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29.03.2025 року серії ВАД №626344 відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.187 КУпАП, справа №761/15026/25, провадження №3/761/3431/2025.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 29.04.2025 року вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення було об'єднано у одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №626346 від 29.03.2025 року, ОСОБА_1 , 20.02.2025 року з 16:00 до 18:00 не прибув на відмітку до Шевченківського УП ГУНП у м.Києві по вул.Герцена 9, каб.402, чим порушив встановлені судом обмеження адміністративного нагляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №626345 від 29.03.2025 року, ОСОБА_1 , 13.02.2025 року з 16:00 до 18:00 не прибув на відмітку до Шевченківського УП ГУНП у м.Києві по вул.Герцена 9, каб.402, чим порушив встановлені судом обмеження адміністративного нагляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №626344 від 29.03.2025 року, ОСОБА_1 , 06.02.2025 року з 16:00 до 18:00 не прибув на відмітку до Шевченківського УП ГУНП у м.Києві по вул.Герцена 9, каб.402, чим порушив встановлені судом обмеження адміністративного нагляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання не прибув.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003, справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та дату розгляду справи, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст.187 КУпАП, хоч і є обов'язковою, однак в розумінні вищезгаданих норм не може превалювати над суспільним інтересом, що у даній категорії справ потребує належного захисту, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами ч.1 ст.187 КУпАП передбачено що за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.187 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 надано наступні докази: протоколи про адміністративне правопорушення, рапорти ДОП Шевченківського УП ГУНП у м.Києві Якубенко В., копії реєстраційного листа, письмових пояснень ОСОБА_1 , копії ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 28.11.2024 року, копія довідки про звільнення ОСОБА_1 , копія постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 04 березня 2025 року, копія довідки про проведення бесіди з піднаглядним.
З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, доходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КУпАП, є доведеною повністю.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховую дані про особу ОСОБА_1 , обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, ступінь вини особи, доходжу до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.
З врахуванням вимог ст. 23 КУпАП, призначене судом адміністративне стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із ОСОБА_1 стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 276-280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Андрій ТРУБНІКОВ