справа № 631/426/25
провадження № 3/631/254/25
07 травня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Харківській області 23 липня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , працюючого у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМАГІСТРАЛЬ ПІВДЕНЬ» на посаді водія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 304612, складеного 18 квітня 2025 року інспектором відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком Максимом Олександровичем, убачається, що 18 квітня 2025 року о 17 годині 00 хвилин біля селища Нова Водолага, траса сполученням Харків - Красноград - Перещепине, водій ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі марки «FORD CARGO», державний номерний знак НОМЕР_3 , не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміни, не був уважним та при здійсненні маневру ліворуч не помітив й здійснив зіткнення з автомобілем марки «VOLKSWAGEN РASSAT», державний номерний знак НОМЕР_4 , в результаті чого автомобіль марки «VOLKSWAGEN РASSAT» зазнав механічні пошкодження. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ніхто не постраждав, тілесних ушкоджень ніхто не отримав.
Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.3 «Б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав у повному обсязі, вказав, що дорожньо-транспортна пригода сталась через те, що він не помітив як рухався інший автомобіль. Просив суворо його не карати.
Суддя, вислухавши пояснення особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами, в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені положеннями Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», частина 1 статті 14 якого обумовлює, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, тощо (частина 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як визначено в загальних положеннях Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
У пункті 2.3 «Б» Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).
Стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:
1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);
4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Окрім визнання своєї провини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 304612, складеного 18 квітня 2025 року інспектором відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком М. О., який особисто підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень (а. с. 2);
- копії рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Романом Тищенком про те, що 18 квітня 2025 року о 17 годині 01 хвилин надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 18 квітня 2025 року о 16 годині 57 хвилин за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, траса, на швидкісній трасі між селищем Нова Водолага та селом Павлівка два авто: «VOLKSWAGEN РASSAT», коричневого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , та вантажне авто «FORD», державний номерний знак НОМЕР_3 . Заявник: ОСОБА_2 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 2107 від 18 квітня 2025 року, як ДТП (а. с. 3).
- схемі місця ДТП, складеної 18 квітня 2025 року о 17 годині 00 хвилин за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, 28 км, автодорога сполученням Харків - Красноград - Перещепине, координати 49.757023, 35.8747763, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у зв'язку з чим з неї вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив зазначені положення Правила дорожнього руху (а. с. 8);
- письмових поясненнях ОСОБА_3 від 18 квітня 2025 року, яка вказала, що 18 квітня 2025 року вона вирішила разом з чоловіком, ОСОБА_2 , поїхати до батьків у село Голубівку Новомосковського району Дніпропетровської області. Виїхали з міста Харкова приблизно о 15 годині 40 хвилин, за кермом автомобіля був чоловік. Їхали на автомобілі марки «VOLKSWAGEN РASSAT», державний номерний знак НОМЕР_4 , по трасі Харків - Красноград - Перещепине. Доїхавши до села Павлівка, їхали у лівому ряду, зі швидкістю 50 - 60 км на годину. В ході руху у їх автомобіль, а саме в праву його частину, здійснив зіткнення автомобіль марки «FORD CARGO», державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті чого автомобіль отримав пошкодження (а. с. 9);
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 18 квітня 2025 року, який зазначив, що 18 квітня 2025 року, він перебував на трасі Харків - Красноград - Перещепине, М-29, поблизу селища Нова Водолага, так як працює у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОМАГІСТРАЛЬ ПІВДЕНЬ» та здійснює ремонт на даній автодорозі. В ході виконання робіт йому необхідно було переїхати на зустрічну смугу автодороги для продовження роботи. Рухаючись в правому ряду по даній автодорозі зі швидкістю 40 км за годину він вирішивши перестроїтись в лівий ряд, щоб переїхати на інший бік дороги в сторону міста Харкова. Включивши лівий покажчик повороту та впевнившись, що в лівому ряду дороги ніхто не рухається, зробив даний маневр ліворуч. Звідки в лівому ряду автодороги з'явився автомобіль марки «VOLKSWAGEN РASSAT», державний номерний знак НОМЕР_4 , він не зрозумів. В результаті даних дій відбулося зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження (а. с. 10);
- письмових поясненнях ОСОБА_2 від 18 квітня 2025 року, який вказав, що 18 квітня 2025 року вони разом з дружиною, ОСОБА_3 , вирішили поїхати до батьків у село Голубівку Новомосковського району Дніпропетровської області. Виїхали з міста Харкова приблизно о 15 годині 40 хвилин на автомобілі «VOLKSWAGEN РASSAT», державний номерний знак НОМЕР_4 , за кермом якого перебував він, а також у салоні автомобіля перебували його дружина та двоє дітей. Рухались по автодорозі М-29 сполученням Харків - Красноград - Перещепине, у лівій полосі руху зі швидкістю 50 - 60 км на годину. Доїхавши до села Павлівка, проїжджаючи автозаправку «Маршал», приблизно 28 км., з правого ряду дороги почав здійснювати різкий маневр в ліву сторону автомобіль марки «FORD CARGO», державний номерний знак НОМЕР_3 , не звернувши увагу на те, що ОСОБА_2 рухається на своєму автомобілі у лівому ряду дороги. Водій марки «FORD CARGO» (спеціалізований автотранспорт), державний номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечний рух дистанції та здійснив поворот ліворуч, задівши передню частину його автомобіля. Автомобілі отримали механічні пошкодження, постраждалих немає (а. с. 11);
- фототаблиці до протоколу огляду ДТП від 18 квітня 2025 року (а. с. 12 - 13).
Приймаючи до уваги вищенаведені дані, які містяться в матеріалах справи, з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам Правил дорожнього руху, зокрема пункту 2.3 «Б», а отже в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена.
Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді не надано.
Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
В якості обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає щире каяття ОСОБА_1 та відсутність у нього діючих адміністративних стягнень у останнього.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням вимог статей 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 34, 35, частиною 2 статті 38, статтями 40-1, 124, 245, 246, 256, частиною 2 статті 268, статтями 247, 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (1700 гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т. М. Трояновська