провадження № 1-кп/643/480/25
Справа № 643/14766/24
08.05.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221170003078 від 05.09.2024, № №12024221170003046 від 02.09.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , призначеного на посаду солдата резерву 27 запасної роти, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-26.03.2014 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-21.08.2014 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71, ст. 72 КК України до позбавлення волі на 1 рік 2 місяці, 13.08.2015 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова звільнений умовно-достроково на 5 місяців 16 днів;
-01.10.2015 Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
-04.11.2015 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-05.07.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-25.10.2018 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
-22.02.2022 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 13.02.2024 звільнений умовно-достроково(на строк 4 місяці 9 діб), звільнений умовно-достроково 13.02.2024;
-24.02.2025 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України,
01.09.2024 в період часу з 22 год. 00 хв. до 23 год. 30 хв., точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Харків, пр-т Ювілейний 55/61, прийшов до ресторану «TRUE PRICE», де здійснює свою діяльність ТОВ «РАНДЕВУ РЕСТ» (код ЄДРПОУ 44561810), та зайшовши на територію, підійшов до вхідних дверей приміщення ресторану, призначених для входу персоналу, які були відчинені, після чого зайшов всередину.
Опинившись всередині зазначеного приміщення ресторану, ОСОБА_4 побачив, що відвідувачі та персонал у залі відсутні, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігатиме, а також, розуміючи, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні діє воєнний стан, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України № 469/2023 від 23.07.2024 на 90 діб, починаючи 12.08.2024, у нього раптово виник злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, перебуваючи у підсобному приміщенні ресторану «TRUE PRICE», де впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав ящик в якому знаходилось: 1 пляшка віскі ємкістю 0,7 л. ТМ « Лікер Погіс Хані (мед) Ірландія 35% », вартістю згідно висновку експерта від 18.09.2024 - 819 грн., 2 пляшки віскі ємкістю по 1 літрі кожна ТМ «Glenmorangie Original», вартістю згідно висновку експерта від 18.09.2024 -2692,70 грн. кожна, 1 пляшка віскі ємкістю 1 літр ТМ «Johnnіe Walker Black Label YO» вартістю згідно висновку експерта від 18.09.2024 - 1787,70 грн., 1 пляшка віскі ємкістю 1 літр ТМ « Jim Beam Apple» вартістю згідно висновку експерта від 18.09.2024- 932,70 грн. що належить ТОВ «РАНДЕВУ РЕСТ» ЄДРПОУ 44561810.
Після цього, ОСОБА_4 , не бажаючи бути застигнутим на місці вчинення кримінального правопорушення, швидко покинув місце вчинення злочину із викраденим майном, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «РАНДЕВУ РЕСТ» на загальну суму 8924,80 грн.
Крім того, 01.09.2024 в період часу з 23 год. 24 хв. - 23 год. 32 хв., точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Харків, пр-т Ювілейний 55/61, літ. «А-1», маючи намір на умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, з внутрішніх спонукань та з неконкретизованих мотивів, зайшов на територію, на якій розташована нежитлова будівля, яка на праві приватної власності належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та яку орендує на підставі договору оренди, як ресторан «TRUE PRICE», фізична особа - підприємець ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), фізична особа - підприємець ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ТОВ «Рандеву Рест» (код ЄДРПОУ 44561810).
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання знищення чи пошкодження вогнем чужого майна та бажаючи їх настання, будучі в стані алкогольного сп?яніння, ОСОБА_4 через відчинені двері, що призначені для входу персоналу, зайшов всередину зазначеного ресторану, де серед іншого знаходилось майно, продукти харчування та напої, належні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9 , фізичній особі - підприємцю ОСОБА_10 , юридичній особі - ТОВ «Рандеву Рест».
Впевнившись, що відвідувачі та персонал у залі відсутні, направився до підсобного приміщення ресторану «TRUE PRICE» та, діючи з прямим умислом за допомогою наявної в нього запальнички, підпалив одяг, який знаходився всередині, в результаті чого розпочалася пожежа.
Після цього, поки вогонь не розійшовся по всьому приміщенню, ОСОБА_4 вийшов на вулицю та попрямував з місця події.
В результаті зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_4 відбулось загорання нежитлової будівлі та було знищено належне власнику приміщення майно: піролізний твердопаливний котел ТМ «Atmos DC» 50 S, вартістю згідно висновку експерта 57994,90 грн., кондиціонери ТМ «Сенсей» в кількості 6 шт., вартість яких не встановлена, та знищено покрівлю, перекриття, вікна, двері, пошкоджено стіни з газоблоку та цегли, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, підлога, інженерні мережі нежитлової будівлі, чим спричинено матеріальну шкоду власнику приміщення, згідно висновку експерта на суму 5 365 392,61 грн., а всього, спричинено майнову шкоду в особливо великих розмірах потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 5 423 387,51 грн.
Крім цього, внаслідок підпалу, знищено продукти харчування та напої, які знаходились в приміщенні ресторану «TRUE PRICE», та заподіяно матеріальну шкоду потерпілому фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9 на суму 45204 грн, потерпілому - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_11 на суму 150337,1 грн та потерпілій юридичній особі - ТОВ «Рандеву Рест» на суму 97737,53 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі. Підтвердив, що у обвинувальних актах достовірно вказані обставини скоєних ним кримінальних правопорушень. На запитання суду обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що показання надає добровільно, будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось. Також надав до суду письмову заяву, в якій зазначив про визнання своєї вини та можливість розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Захисник обвинуваченого підтримав позицію свого підзахисного щодо повного визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст визнаних ним обставин, сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого у суду відсутні. Участь захисника у кримінальному провадженні забезпечило реалізацію права на справедливий суд в розумінні ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Одночасно обвинуваченому роз'яснено, що у разі визнання ним своєї вини без повного дослідження доказів, він позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений зазначив, що розуміє наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Представники потерпілих не заперечували обставин, встановлених в ході досудового розслідування та вважали за можливе розглянути справу без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Ураховуючи обставини даного кримінального провадження, позицію обвинуваченого та його захисника, думку прокурора та потерпілих, суд визнав за можливе не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння обвинуваченим вказаних вище кримінальних правопорушень та розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутих обвинувачень відповідно до обвинувальних актів, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у скоєні ним кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану, та за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, востаннє 24.02.2025 до 5 років позбавлення волі, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, є військовослужбовцем, однак 23.07.2024 самовільно залишив військову частину, після чого вчинив вказані кримінальні правопорушення, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Інших відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях (злочинах).
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Cудом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025 (справа № 953/461/25) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Вказаний вирок суду набрав законної сили 27.03.2025.
Прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у виді позбавлення волі строком на 6 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 6 років.
Крім того, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком з покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025 остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 7 років, зарахувавши в строк остаточно призначеного основного покарання частково відбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025.
Представник потерпілих, адвокат ОСОБА_6 просив задовольнити заявлені цивільні позови, підтримав запропоноване прокурором покарання обвинуваченому.
Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_7 наполягав на більш суворому покаранні та просив призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 2 ст. 194 КК України - 8 років позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 8 років.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив призначити найменш суворе покарання. Пред'явлені цивільні позови визнав повністю.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, вказав на наявність пом'якшуючих обставин, таких як: щире каяття, визнання вини та сприяння у розкритті злочину. Відтак, вважав за можливе призначити своєму підзахисному найменш суворе покарання, зокрема, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 2 ст. 194 КК України - 3 роки позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. Крім того, з урахуванням вироку Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Заслухавши думку прокурора, представників потерпілих, позицію обвинуваченого та його захисника, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які його обтяжують, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, визначеної ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.
Водночас, суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки умовою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням закон визначає переконання суду про можливість її виправлення без відбування покарання, яке ґрунтується, зокрема, на оцінці даних про вчинене кримінальне правопорушення, особу обвинуваченого.
Суд враховує схильність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185, 194 КК України, оскільки обвинувачений, маючи незняту і непогашену судимість, вчинив новий злочин за даним вироком, що вказує на систематичність його злочинних дій.
Відтак, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним нових злочинів можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання.
Крім того, як визначено ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи вирок Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, що набрав законної сили 27.03.2025, суд, вважає за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком з покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025 та зарахувати частково відбуте покарання за вказаним вироком суду.
Вирішуючи питання щодо пред'явлених потерпілими цивільних позовів, суд зазначає наступне.
Потерпілими у кримінальному провадженні пред'явлені до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільні позови, в яких просять стягнути з обвинуваченого шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями, а саме, стягнути на користь: ТОВ «РАНДЕВУ РЕСТ» 97737,53 грн, на користь ФОП ОСОБА_9 45204 грн, на користь ФОП ОСОБА_10 150337,10 грн.
В обґрунтування розміру заподіяних збитків потерпілі посилаються на дані інвентаризації товарних запасів, що були знищені внаслідок вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Обвинувачений цивільний позов визнав у повному обсязі, жодних заперечень щодо розміру заподіяних збитків не висловив.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, а визнання обвинуваченим цивільного позову не суперечить закону та засадам диспозитивності кримінального судочинства, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання обвинуваченим цивільного позову та задовольнити його у повному обсязі.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення судових експертиз.
Відповідно до ст. 374 КПК України у вироку, серед іншого, зазначається рішення суду про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, який має застосовуватись до обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд керується таким.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України та доцільність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, тому суд вважає, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, через тиск тягаря можливого відбування покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також суд зазначає, що інтереси суспільства у забезпеченні виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватись від суду, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Відтак, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне залишити без змін обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів і документів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 128-129, 369-371, 373-377 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
-за ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеним вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025, більш суворим за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, зараховувавши покарання, відбуте частково за вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2025.
На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк тримання під вартою (строк попереднього ув'язнення), починаючи з дня його затримання і до набрання вироком законної сили виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув'язнення) відповідає один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Цивільні позови потерпілих про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ТОВ «РАНДЕВУ РЕСТ» (код ЄДРПОУ 44561810) 97737,53 грн., на користь ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 45204 грн, на користь ФОП ОСОБА_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) 150337,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз, зокрема:
проведених Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром:
- № СЕ-19/121-24/25999-ФХД від 13.12.2024 в розмірі 3183,60 грн, .
- № СЕ-19/121-24/26000-ФХД від 12.12.2024 в розмірі 3183,60 грн, .
- № СЕ-19/121-24/31394-Д від 05.11.2024 в розмірі 4775,40 грн, .
проведених Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса»:
-згідно Акту № 7320 від 18.09.2024 в розмірі 3786,40 грн,
-згідно Акту № 9576 від 14.11.2024 в розмірі 2271,84 грн,
-згідно Акту № 9190 від 07.11.2024 в розмірі 15145,60 грн,
-згідно Акту № 319 від 16.01.2025 в розмірі 5679,60 грн,
-згідно Акту № 7145 від 16.01.2025 в розмірі 31805,76 грн,
-згідно Акту № 7132/11223/11224 від 11.12.2024 в розмірі 34077,60 грн.
Скасувати арешти, накладені згідно ухвал слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 09.09.2024 у справі № 643/10097/24, від 09.09.2024 у справі № 643/10092/24.
Речові докази, визнані постановами слідчого від 08.09.2024, від 05.09.2024 в частині особистих речей обвинуваченого - повернути власнику, інші - знищити після набрання вироком законної сили.
Речові докази, визнані постановами слідчого від 05.09.2024, від 11.10.2024 а саме CD-R диск та флеш носій в корпусі білого кольору - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази, визнані постановою слідчого від 05.09.2024, а саме: пожежне сміття та фрагмент електричного дроту - знищити після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1