Справа № 643/389/25
Провадження № 1-кп/643/767/25
01.05.2025
01 травня 2025 року м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024121170003434, внесеному до ЄРДР від 15.10.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст. 185 КК України,
В провадженні суду перебуває вищевказаний обвинувальний акт.
В ході підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Крім того, прокурором заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Потерпілі у підготовче засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі.
Обвинувачений заперечував щодо проведення а=підготовчого засідання без участі потерпілих та продовження йому дії запобіжного заходу.
Захисник щодо призначення обвинувального акт до судового розгляду поклався на розсуд суду.
Крім того, захисник заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому через відсутність, тобто недоведеність ризиків на які посилається обвинувачення згідно ст.177 КПК України, зазначивши, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, родину, тобто міцні соціальні зв'язки, органом досудового розслідування повністю зібрані докази обвинувачення, а тому намірів впливати на потерпілих та свідків не має, від останніх будь-яких заяв або повідомлень щодо здійснення на них впливу, не надходило. Одночасно з запереченнями, сторона захисту завила усне клопотання про зміну ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'яку.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись з обвинувальним актом, дійшов такого.
Так, підстав для повернення обвинувального акту у зв'язку з невідповідністю вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України, зокрема положень ст.ст.291,292 КПК України, не встановлено.
Справа підсудна Салтівському районному суду м. Харкова.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, про витребування певних речей чи документів, вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи не має.
Отже, аналізуючи вищевикладене, є підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Далі, встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.
Частиною 3 ст.315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до правил ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЕСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, з постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі №166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі №0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання під вартою.
Далі, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, з метою об'єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, а також те, що судовий розгляд не початий, суду не надано будь-яких відомостей щодо постійного заробітку, стану здоров'я, сімейного стану, як наявність осіб на утриманні тощо, враховуючи інформацію про те, що відносно ОСОБА_5 мають місця інші кримінальні провадження, а тому суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 строком не більше двох місяців.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Усі інші питання, фактичні обставини кримінальних правопорушень, питання винуватості чи не винуватості у скоєному, питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час судового розгляду, який у даному випадку, ще не почався.
Таким чином, на підставі вище викладеного, судом також враховано, як і раніше, аргументи, які наведені стороною захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу на більш м'який, проте в даному конкретному випадку суд приходить до висновку, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі, а тому при таких обставинах у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш мьяку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 315, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні на 09.05.2025 о 13:00, з викликом учасників судового провадження відповідно до обвинувального акту.
Задовольнити клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше двох місяців, тобто до 29.06.2025.
Розмір застави та порядок її внесення обвинуваченим залишити без зміни.
Відмовити у задоволені клопотання сторони захисту - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова протягом 5 днів.
Суддя ОСОБА_1