Справа № 630/255/25
Провадження № 2/630/164/25
08 травня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що 27.03.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №490961-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 - 5220 (яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 49096-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 490961-КС-002 Позичальника, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.02.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 490961-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 42981,94 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 589,12 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 30 514,20 грн; - суми прострочених платежів за комісією - 878,62 грн. Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зазначеної заборгованості з відповідача за кредитним договором.
07 березня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу направлено копію ухвали, судову повістку та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвалою від 07 березня 2025 року задоволено клопотання про витребування з банківської установи доказів АТ КБ «ПриватБанк» щодо отримання ОСОБА_1 грошових коштів на банківський рахунок.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка подала відзив на позов, де вказала, що на період військового часу заборонено нараховувати штрафні санкції за кредитними договорами, а також підіймати процентну ставку. Також, просила розглянути справу у її відсутності.
Таким чином, суд ухвалює рішення за відсутності сторін на підставі наданих сторонами доказів.
Судом, на підставі наданих матеріалів, встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
27 березня 2024 року ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 у якості позичальника, уклали договір про надання кредиту №490961-КС-002. Договір позичальником підписано у електронній формі одноразовим ідентифікатором. Згідно п. 2.1 Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. За п.2.3 строк кредиту: 24 тижнів. За п.2.7 строк дії договору до 11.09.2024. Процента ставка у п.2.4 вказана стандартна в день 2% фіксована та знижена в день 1,150125 % фіксована. У пункті 2.5 договору встановлено комісію за надання кредиту: 1800,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту у п. 2.6: 12000,00 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 31200,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 916,16%. У пункті 2.11 договору встановлена денна процентна ставка 0,95%. За пунктом 2.14 цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Пунктом 3.2 встановлено, що протягом строку кредитуввання процентна ставка нараховується за ставкою у пункті 2.4 договору.
Пунктом 3.2.3 Договору визначено графік платежів - 12 платежів з визначеними датами по 2600 грн кожний.
Роздфлом 6 договору визначено порядок та розмір нарахування штрафів позичальнику у разі порушення умов договору.
Відповідно до п. 7.4.4. позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.
Згідно п. 7.4.6. Кредитного договору, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від кредитодавця всі документи та інформацію, які позичальник запросив у кредитодавця до моменту укладення договору.
У реквізитах позичальника вказаний номер електронного платіжного засобу 5168-74**-****-5220.
ТОВ «Бізнес Позика» 27.03.2024 сформувало Нижник А.В. пропозицію (оферту) укласти Договір №490961-КС-002 про надання кредиту, та позичальник прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №490961-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Акцепт підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав та направив грошові кошти 12000 грн 27.03.2024 о 11.39 год. на платіжну карту НОМЕР_2 через платіжний сервіс «Platon»
Згідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 24.03.2025, ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_3 , а також на її рахунок 27.03.2025 було зараховано 12000,00 грн.
Згідно до розрахунку заборгованості позивача, заборгованість відповідачки за кредитним договором складає 42981,94 грн та складається з 11589,12грн заборгованості за кредитом, 30514,20 грн заборгованості за відсотками, 878,62 грн заборгованості по комісії.
Позивач у розрахунку заборгованості вказує, що відповідачкою за час користування кредитом було сплачено 5149,12 грн, з яких 410,88 грн тіла кредиту, 3816,86 грн відсотків та 921,38 грн комісії.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, наданими до суду доказами позивачем доведено, що 27 березня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 у якості позичальника, уклали кредитний договір.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало на належний відповідачу банківський рахунок кредитні кошти 12000,00 грн.
Отримані судом від АТ КБ «Приватбанк» відомості про належність відповідачу карткового рахунку: НОМЕР_2 , а також зарахування на цей рахунок кредитних коштів підтверджують надані позивачем докази укладення вказаного кредитного договору.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Що стосується стягнення з відповідачки комісії за пунктом 2.5 договору, встановлену за надання кредиту у розмірі 1800,00 грн, суд зазначає наступне.
За правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії , платежі тощо за дії, які не є послугою.
У даному випадку, у якості винагороди за надання кредиту, сторони погодили проценти у розділі 2 договору, що відповідає положенням ч. 1 ст. 536 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Законом встановлено можливість погодження комісії кредитодавця, за послуги, пов'язані з наданням кредиту, а не комісію безпосередньої за надання кредиту. Винагородою за надання кредиту законодавством України являються проценти.
У кредитному договорі №490961-КС-002 не зазначено, за які, пов'язані із наданням кредиту послуги, встановлено комісія у п. 2.5 договору.
Тому, заявлена позивачем до стягнення комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, як послуга, належним чином не обґрунтована та не доведена, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.
Стосовно заборгованості договором встановлена процентна ставка передбачена пунктом 2.4: 2 відсотки в день в період з 27.03.2025 по 11.09.2024, тобто за 168 днів.
Стосовно розміру процентної ставки суд зазначає наступне. 24.12.2023 набрав сили Закон України № 3498-IX від 22.11.2023, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» станом на дату укладення вказаного кредитного договору (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023) зазначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток.
Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнені п. 17 у якому зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Водночас у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" зазначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тобто, вимоги п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24.12.2023) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що оскільки кредитний договір у цій справі був укладений після набуття чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", то на нього не поширюється п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
1 відсоток від 12000 грн становить 120 грн. Тому за 168 днів кредитування проценти з тіла кредиту з розрахунку 1% на день від 12000 грн мали становити 20160 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачка 08.04.2024 сплатила 2600 грн, які кредитодавець на власний розсуд розділив таким чином: 276,04 грн на погашення кредиту, 1794,26 грн на погашення відсотків та 529,70 грн на погашення комісії.
23.04.2024 відповідачка сплатила 2549,12 грн, які кредитодавець на власний розсуд розділив таким чином: 134,84 грн на погашення кредиту, 2022,60 грн на погашення відсотків та 391,68 грн на погашення комісії.
Інші платежі відповідачки відсутні.
За графіком платежів, за пунктом 3.2.3 договору, перші чергові платежі були передбачені 10.04.2024 та 24.04.2024. А також, до першого, другого і третього платежів окрім погашення суми кредиту та процентів, включено погашення комісії.
Згідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, що діяла на момент укладення договору, черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит передачена наступним чином: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Таким чином, відповідно до ст.19 Закону України «Про споживче кредитування», платежі відповідачки 08.04.2024 та 23.04.2024 кредитор повинен був у рівних частках зарахувати на погашення тіла кредиту та відсотків, що вплинуло би у пододальшому на розмір нарахованих відсотків, оскільки тіло кредиту мало зменшуватися.
Таким чином, до 08.04.2024 (з 27.03.2024 по 08.04.2024 минувало 12 днів) відсотки мали нарахоуватися з тіла кредиту 12000 грн - у розмірі 1% на день (120 грн) і їх розмір за цей період складає 1440 грн.
08.04.2024 сплачені відповідачкою 2600 грн мали бути зараховані як 1300 грн на погашення кредиту та 1300 грн на погашення відсотків. Залишок за кредитом мав становити 10700 грн. Залишок за несплаченими відсотками на цю дату: 140 грн (1440 грн відняти 1300 грн)
За період з 08.04.2024 по 23.04.2024 сплинуло 15 днів, за які відсотки мали нараховуватися на залишок за кредитом 10700 грн, як 1% на день, тобто 107 грн, що за ці 15 днів мало становити 1605 грн. До цієї суми слід додати залишок за відсотками 140 грн, що має дорінвнювати 1745 грн.
23.04.2024 сплачені відповідачкою 2549,12 грн мали бути зараховані як 1274,56 грн на погашення тіла кредиту та 1274,56 грн на погашення відсотків.
Залишок за кредитом мав становити 9425,44 грн. Залишок за відсотками на цю дату: 470,44 грн (1745 грн відняти 1274,56 грн).
За решту періоду кредитування з 23.04.2024 по 11.09.2024 сплинув 141 день, за який відсотки мали нараховуватися на залишок за кредитом 9425,44, як 1% на день, тобто 94,25 грн, що разом за ці 141 день мало становити 13289,25 грн. До цієї суми слід додати залишок за відсотками 470,44 грн, що разом становитиме 13759,69 грн.
Таким чином, до стягнення підлягає несплачений залишок за кредитом 9425,44 грн та залишок за відсотками у розмірі 13759,69 грн що становить 23185,13 грн.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням з позовом до суду у наступних розмірах.
Сума задоволених вимог 23185,13 грн складає 52,72% від 42981,94 грн заявлених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 2422,40 грн.
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 52,72 % сплаченого судового збору, тобто 1277,09 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.8, 19 Закону України «Про споживче кредитування» суд -
вирішив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411), заборгованість за кредитним договором №490961-КС-002 від 27.03.2024 у розмірі 23185 (двадцять три тисячі сто вісімдесят п'ять) гривень 13 копійок.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) грн 09 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Сухоруков