625/104/25
Провадження № 2/625/51/25
"08" травня 2025 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Скляренка М.О.,
за участю секретаря судового засідання Рахімової О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача адвокат Федорюк Ірина Ігорівна, діючи від імені та в інтересах Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», звернулася до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просила суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором за №4784569570, укладеним між його сторонами 26 лютого 2020 року, у розмірі 78495 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 36447 гривень 88 копійок; заборгованості по річним процентам в сумі 03 гривні 39 копійок; заборгованості по щомісячним процентам в сумі 42044 гривні 27 копійок.
Крім того позивач просив суд стягнути із відповідача на користь позивача усі понесені ним судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначила, що 26 лютого 2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) шляхом його підписання укладено кредитний договір за №4784569570.
За умовами вказаного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в сумі 65372 гривні 50 копійок, строком користування 36 місяців з встановленою процентною ставкою: загальні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 3 % від суми кредиту, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом надання позичальнику кредиту у розмірі, відповідно до умов договору. Водночас, відповідачка всупереч умов кредитного договору не здійснила повернення кредитних коштів у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання.
Також представник позивача вказала, що 27 лютого 2020 року позивач набув право вимоги за кредитним договором №4784569570 на підставі договору про відступлення права вимоги за №ТАСЦФР-10-2016, укладеного 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАСКОМБАНК».
Відповідно до умов зазначеного договору сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог.
І, як запевнив представник позивача, відповідачка отримані в кредит грошові кошти не повернула та не сплатила інших платежів, передбачених умовами договору, внаслідок чого у неї станом на 21 лютого 2025 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 78495 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 36447 гривень 88 копійок; заборгованості по річним процентам в сумі 03 гривні 39 копійок; заборгованості по щомісячним процентам в сумі 42044 гривні 27 копійок, що й послугувало підставою для звернення АТ «ТАСКОМБАНК» до суду із позовом.
03 квітня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні, про що постановлено відповідну ухвалу.
Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, водночас 18 березня 2025 року подав до суду письмову заяву за вх. ЕС№510/01-55/25 (а.с. 1-6), в якій просив справу розглядати без участі представника АТ «ТАСКОМБАНК».
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином та своєчасно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 95, 98), у судове засідання також не з'явилася, водночас, 08 травня 2025 року нею до канцелярії суду подано заяву за вх. №899/01-55/25 (а.с. 99), в якій відповідачка повідомила суд, що вона проти задоволення позову не заперечує та просила розгляд справи провести за її відсутності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас відповідно до частини третьої вказаної статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відповідачка своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалася, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направила, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подала, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам судового процесу судом створені належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог і заперечень, а також надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того судом вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством України повноважень, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, долучені у якості додатку до позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
26 лютого 2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 , шляхом його підписання укладений кредитний договір №4784569570 на наступних умовах: 1) тип кредиту - кредит; 2) сума кредиту - 65372 гривні 50 копійок; 3) строк, на який надається кредит - 36 місяців (а.с. 14).
Пунктом 1.3 вищевказаного Договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користуванням кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту №4569570, який є невід'ємною частиною цього договору.
Крім цього у пункті 1.4 Договору зазначено, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: «отримувач ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , сума 59750 гривень 00 копійок, призначення оплата р/ф №689 від 26 лютого 2020 року за рахунок кредиту ОСОБА_1 , ІН:2665515542, 9958 гривень 33 копійки ПДВ, кредитний договір №4784569570 від 26 лютого 2020 року».
У пунктах 2.1 та 2.2 договору зазначено, що всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 17 січня 2020 року, які розміщенні на сайті ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» за посиланням www.kreditmarket.ua, та з якими позичальник ознайомився до укладання цього договору і до яких він приєднується підписавши цей договір.
Цей договір, паспорт кредиту №4569570 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» в редакції від 17 січня 2020 року складають єдиний кредитний договір.
У паспорті кредиту №4569570, який підписаний відповідачкою ОСОБА_1 , визначені основні умови кредитування, зазначена інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, а також ним визначено порядок повернення кредиту (графік платежів) (а.с. 16-18).
Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено підписання ОСОБА_1 кредитного договору, який підписаний нею особисто.
Відповідачка з викладеними в кредитному договорі умовами погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику договору та паспорта кредиту нею проставлений свій підпис.
На виконання пункту 1.4 Договору Кредитодавцем за дорученням позичальника здійснено перерахування грошових коштів за рахунок отриманого кредиту в обумовлених договором розмірах та за реквізитами, вказаних в ньому, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №1219677588 від 26 лютого 2020 року (а.с. 64).
26 лютого 2020 року відповідачка ОСОБА_1 підписала повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором №4784569570 від 26 лютого 2020 року від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» до АТ «ТАСКОМБАНК», згідно якого відповідачка визнала, що відступлення прав вимоги за кредитним договором відбудеться на користь АТ «ТАСКОМБАНК», і про цей факт позичальника буде повідомлено шляхом направлення СМС повідомлення на його мобільний телефон (а.с. 19).
Крім того позичальниця визнала АТ «ТАСКОМБАНК» кредитором за кредитним договором №4784569570 від 26 лютого 2020 року і погодилася виконувати свої зобов'язання за кредитним договором на користь АТ «ТАСКОМБАНК», а також здійснювати перекази грошових коштів за реквізитами, зазначеними в цьому повідомленні.
07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (Первісний кредитор) та ПАТ «ТАСКОМБАНК» (Новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги за №ТАСЦФР-10-2016 (а.с. 53-63). Згідно умов цього договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них, а також сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені вказаним договором.
Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього Договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованості позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимог є невід'ємною частиною цього договору.
27 лютого 2020 року АТ «Таскомбанк» перераховано ТОВ «ФК «ЦФР» грошові кошти (оплату) у сумі 1519265 гривень 08 копійок згідно договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, що підтверджується копією платіжної інструкції № 596891699 від 27 лютого 2020 року (а.с. 66).
Як вбачається із Реєстру прав вимоги до вищезазначеного договору про відступлення права вимоги за №ТАСЦФР-10-2016, 27 лютого 2020 року АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4784569570 від 26 лютого 2020 року (а.с. 10).
Таким чином, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4784569570.
Як вбачається із виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період із 26 лютого 2020 року по 21 лютого 2025 року відповідачкою здійснювалося часткове погашення заборгованості за кредитом та відсотками (а.с. 20-48).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого АТ «ТАСКОМБАНК», ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, та іншими платежами, внаслідок чого станом на 21 лютого 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором №4784569570, укладеним між його сторонами 26 лютого 2020 року, у розмірі 78495 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 36447 гривень 88 копійок; заборгованості по річним процентам в сумі 03 гривні 39 копійок; заборгованості по щомісячним процентам в сумі 42044 гривні 27 копійок (а.с. 72-75).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання водному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно положень, закріплених у ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а у відповідності зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). А у ч. 2 ст. 1054 ЦК України закріплене правило, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами, закріпленими у ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами, визначеними ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як з'ясовано судом, кредитний договір №4784569570 від 26 лютого 2020 року укладений між його сторонами в письмовій формі та підписаний особисто відповідачкою ОСОБА_1 .
У договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок пролонгації строку кредитування, а тому відповідач був ознайомлений з умовами кредитування.
Підписавши кредитний договір, позичальниця відповідно до ст.ст. 3 та 627 ЦК України добровільно погодила такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Суд констатує, що правочин, укладений між його сторонами, відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним та укладеним у письмовій формі, а отже сторонами дотримано вимоги ст. 1055 ЦК України щодо форми кредитного договору.
З огляду на вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №4784569570, укладеним між його сторонами 26 лютого 2020 року, у розмірі 78495 гривень 54 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 36447 гривень 88 копійок; заборгованості по річним процентам в сумі 03 гривні 39 копійок; заборгованості по щомісячним процентам в сумі 42044 гривні 27 копійок.
Виписка з особового рахунку ОСОБА_1 є належним і достатнім доказом щодо розрахунку вимог АТ «ТАСКОМБАНК».
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові, датованій 25 травня 2021року, у справі № 554/4300/16-ц.
Водночас, суд зауважує, що відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву та не спростувала розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитними зобов'язаннями.
Також, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Так, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на вищевказані вимоги, взявши до уваги ту обставину, що відповідачка до початку розгляду справи по суті подала до суду заяву про визнання нею позову, суд вважає за необхідне повернути позивачеві із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 відсотків його суми слід стягнути із відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи- 09806443) заборгованість за кредитним договором №4784569570, укладеним між його сторонами 26 лютого 2020 року, у розмірі 78495 (сімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 54 ( п'ятдесят чотири) копійки.
Повернути Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи- 09806443) із державного бюджету 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, що складає 50 відсотків суми судового збору, сплаченого позивачем 18 березня 2025 року згідно платіжної інструкції за №1169.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи - 09806443) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 08 травня 2025 року.
Суддя М.О. Скляренко