Справа №610/676/17
Провадження №1-кп/621/2/25
Іменем України
08 травня 2025 року. м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акта № 12016220190001919 ОСОБА_6 , обвинувачується в закінченому замаху на вбивство, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, за наступних обстави: 17.11.2016, близько 15 години, за адресою: АДРЕСА_1 , після спільного розпивання спиртних напоїв в ході сварки між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували в стані алкогольного сп?яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у ОСОБА_9 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 штовхнув ОСОБА_8 на підлогу в одній із кімнат вказаного будинку, взяв у праву руку слюсарський сталевий молоток - обценьки та умисно завдав ОСОБА_8 численні удари вказаним молотком - обценьки по волосистій частині голови, тобто у місце знаходження життєво - важливого органу, внаслідок чого згідно висновку судово - медичної експертизи №218-ОКБ/16 від 12.12.2016 ОСОБА_8 були спричиненні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку з формуванням субарахноїдального крововиливу (під м?які мозкові оболонки), субдуральної (під твердою мозковою оболонкою) геморагічної гідроми в лівій тім?яній області, дірчастого втиснутого перелому лівої тім?яної кістки, з наявністю тринадцяти забитих ран на голові, в тому числі на верхній губі та правої вушної раковини, які за ступнем тяжкості відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. При цьому ОСОБА_6 не довів свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині до кінця, з незалежних від його волі обставин, у зв?язку з наданням потерпілому ОСОБА_8 своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.
Прокурором ОСОБА_5 до канцелярії суду подано письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
На обґрунтування клопотання зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, вказав на наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з підстав викладених в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники адвокат ОСОБА_7 проти клопотання заперечували та в свою чергу заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт. На обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора та клопотання про зміну запобіжного заходу посилались на відсутність у ОСОБА_6 наміру переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім того зазначили, що ОСОБА_6 має незадовільний стан здоров'я та потребує лікування, що в умовах слідчого ізолятору є неможливо, у зв'язку з неналежними умовами утримання.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного:
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15 січня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", який в подальшому продовжено ухвалою суду до 12 травня 2025 року включно.
Враховуючи, що в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 судове провадження не може бути завершеним, тому суду належить розглянути питання доцільності повторного продовження тримання обвинуваченої під вартою.
Під час застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 судом було враховано наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим за вказаним обвинуваченням, вказує на наявність ризику переховування від суду.
Також судом враховано, що більшість свідків у кримінальному провадженні, мешкають в одному з обвинуваченим будинку, а потерпіла мешкає з обвинуваченим в одному населеному пункті. За вказаних обставин, обвинуввчений може здійснювати вплив на свідків з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, а також потерпілу.
Учасниками судового провадження не надано будь-яких доказів того, що зменшилися ризики вчинення нового кримінального правопорушення чи переховування від суду, або змінилися обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які існували під час застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , а також і на час продовження строку його дії, такою мірою, щоб це дало підстави для пом'якшення чи скасування запобіжного заходу.
Наведені вище обставини в сукупності вказують на те, що ризики, які існували на час застосування та продовження запобіжного заходу продовжують існувати, а також на неможливість забезпечення виконання ОСОБА_6 , процесуальних обов'язків, передбачених статтею 42 Кримінального процесуального кодексу України, та усунення ризиків продовження нею протиправної поведінки без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд також враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який в силу статті 89 кримінального кодексу України раніше не судимий, є інвалідом 2 групи, перебував у розшуку в межах даного кримінального провадження, що вказує відсутність таких соціальних зв'язків, які реально гарантують належну поведінку обвинуваченого.
Доводи обвинуваченого та захисника не спростовують встановлених судом обставини та не спростовують існування вищезазначених ризиків.
Доводи сторони захисту щодо незадовільного стану здоров'я обвинуваченого та неналежні умови утримання особи, суд вважає неслушними, оскільки такі посилання не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
Таким чином, суд приходить до переконання, що застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Застосований запобіжний захід - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Підстав для задоволення клопотання сторони захисту суд не вбачає.
На підставі положень пункту 2 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176-178, 182, 183, 197, 199, 201, 331, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання прокурора - задовольнити.
2.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на строк до 06 липня 2025 включно, без визначення застави.
3. У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
4. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3