Справа №621/774/25
Провадження №3/621/301/25
Постанова
Іменем України
07 травня 2025 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних обставин:
06 березня 2025 року о 16:50 годині в с. Таранівка Чугуївського району Харківської області по вул. Слобожанській, 107-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
25.03.2025 матеріал надійшов до суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи для розгляду матеріалу визначено суддю Вельможну І.В.
15.04.2025 судовий розгляд відкладено до 07.05.2025 за клопотанням адвоката Майбороди С.С., який представляє інтереси ОСОБА_1 .
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник адвокат Майборода С.С. на судовий розгляд не з'явились, просили розгляд справи проводити в їх відсутність.
Адвокатом Майборода С.С. суду подане письмове заперечення з приводу протоколу про адміністративне правопорушення з викладом заперечень в яких просить закрити провадження у відношенні ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Неявка на судовий розгляд ОСОБА_1 та його захисника адвоката Майбороди С.С., враховуючи подані ними заяви, а також положення статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Ознайомившись з наданими матеріалами, вивчивши письмові заперечення, суддя дійшов наступного висновку.
Дії водія ОСОБА_1 співробітником ВП № 2 (Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області кваліфіковані як порушення ним пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, які передбачають, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До матеріалів справи надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 263964 від 06.03.2025 в якому викладено зазначені вище обставини правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 1);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2025 складеного о 17:07 годині (а. с. 3);
- постанова відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 06.03.2025, серії ЕНА № 4211420 відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп. (а. с. 2);
- рапорт поліцейського СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області О. Коротуна від 06.03.2025, щодо виявлення під час патрулювання транспортного засобу водій якого порушував правила дорожнього руху, його зупинки та виявлення під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп'яніння у водія. Водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (а. с. 4);
- відеозаписи на оптичному носії DVD-диску, де зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку, обстановку на місці події (а. с. 6).
Дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного:
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно статті 265-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 263964 від 06.03.2025 міститься твердження про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яке виявилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі охорони здоров'я.
Так само, відмова від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі охорони здоров'я викладена у рапорті інспектора О. Коротуна від 06.03.2025.
Судом досліджено матеріали відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозаписів вбачається, що працівниками поліції 06.03.2025 о 16:50 годині був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 керуванням ОСОБА_1 . У подальшому, ОСОБА_1 на вимогу поліцейського надав документи про реєстрацію транспортного засобу.
З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки.
У подальшому, відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення (ЕНА № 4211420 від 06.03.2025) за порушення п. 2.3. "в" ПДР та притягнуто до відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відеозаписи відображають, що після складення постанови ЕНА № 4211420, працівником поліції ставиться питання щодо вживання водієм алкогольних напоїв на що ОСОБА_1 надає відповідь про невживання будь-чого з алкогольних напоїв. Поліцейський, без зазначення водієві ознак алкогольного сп'яніння пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогу спеціального технічного засобу приладу "Драгер" на що ОСОБА_1 погоджується. У зв'язку з відсутністю у службовому автомобілі спеціального технічного засобу приладу "Драгер", останньому було запропоновано проїхати до медичного закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на що останній також погоджується. Відеозаписи відображають обстановку події, проте на відеозаписах не вбачається у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, досліджені судом відеозаписи та додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять зафіксованого факту роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та/або передачі керування іншій уповноваженій особі (відповідні письмові розписки, тощо), що викликають сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів. Дії поліцейських не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами.
Під час розгляду справи було встановлено, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, більш того, останній висловлював згоду пройти відповідний огляд. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не був проведений через відмову ОСОБА_1 , у тому числі через його вину, а відсутність спеціального технічного засобу.
Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення, згідно зі положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - є лише доказом у справі, що у сукупності із іншими доказами, відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає оцінці, яка ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, як то регламентують положення статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Досліджені в судовому засіданні докази та обставини справи не дають можливість встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи наслідки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки немає належних доказів підтвердження цих фактів.
Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зобов'язаний при розгляді справи застосовувати принцип презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" (“Karelin v. Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи наявні у цій справі докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і суду не надані належні докази вчинення ОСОБА_1 порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України адміністративного правопорушення і відповідно правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на наведене, суддя дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Викладені письмові заперечення у клопотанні про закриття провадження на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення у своїй сукупності під час судового розгляду знайшли своє підтвердження та приймаються судом.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 та замість нього виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Згідно з абзацом третім пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1086, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв'язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування).
Керуючись статтями 7, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: